Всього: 3485 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 0 Із них: Новачків: 1110 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 752
Через півроку роботи з документацією Юрію Вусаню таки вдалося офіційно зареєструвати благодійний фонд, мета якого - допомагати людям. Нарешті 16 лютого офіційно стартувала робота районної організації для підтримки інфікованих осіб, що живуть з ВІЛом, СНІДом та похідними захворюваннями
Кобеляцький районний благодійний фонд має назву «Знати, щоб жити». Аналогу цієї організації в Кобеляках немає, тому робота по створенню документації проводилася з нуля. - Мені неодноразово у відділі юстиції повертали статут на доопрацювання, - згадує Юрій. – Вони мені повертають, я переробляю і назад подаю. Вони повертають – я знову переробляю і відношу… Іноді були такі нюанси, що хотілось «псіхонути» і покинути цю справу. Але потім все-таки вирішив йти до кінця. Адже я усвідомлював, що така організація повинна бути в районі. Також існувала фінансова проблема, і ще, не менш важлива, - місце проведення спілкування для груп взаємодопомоги з ВІЛ-інфікованими людьми. Назустріч пішла міська рада, дозволивши проводити зібрання в залі засідань міської ради. Зараз організація проводить зустрічі в орендованій кімнаті на другому поверсі приміщення видавництва «Кобеляки». Перші кроки організації вже зроблені. Протягом місяця діє молодіжний дискусійний клуб. Кожного вівторка і четверга о 18.00 проводяться лекції та бесіди. Зазвичай 15-20 хвилин до початку Юрій чекає бажаючих під будівлею видавництва, не бажаючи залишити без уваги жодного із зацікавлених. Зараз 10 молодих осіб вже систематично відвідують клуб. Одразу виникає неспокій – чи не релігійні ці зібрання? Юрій відповідає, що ні. - Ми спілкуємося по профілактиці ВІЛ/СНІДу, різноманітних залежностей. Молоді люди самі пропонують теми, які їх цікавлять. Я закінчив спеціальний тренінг і отримав сертифікат про право на викладання курсу по безпеці і поведінці людей підліткового віку. Крім клубу, я читаю лекції в Аграрному ліцеї, НВК №1 та ЗОШ №3 і не збираюсь на цьому зупинятись. Все на безкоштовних засадах. Юрій вже більше року офіційно ніде не працює. Живуть на зарплату дружини Оксани, яка, до речі, всіляко підтримує чоловіка у його добрих намірах. - Я хочу знайти роботу, - зізнається Юрій, - однак, боюсь, за справами фонду часу не вистачатиме. Хіба що вночі, нічним охоронцем, наприклад. Голова правління організації не проти будь-якої допомоги в розвитку благодійного фонду. Вже є бажаючі працювати волонтерами, допомагати хворим та обездоленим. Звичайно, фінансова проблема зараз у благодійному фонді найболючіша. Для прикладу, Юрій домовився про завезення до району інвалідних візків і памперсів, але їх транспортування коштує чималі гроші. Можливо у когось із читачів є можливість допомогти? Не обов’язково коштами. Благодійна організація приймає від населення допомогу у вигляді одягу, взуття, меблів, побутової техніки та ін. За детальнішою інформацією звертайтесь: 8(050)817-10-07; 8(05343)3-36-37, Юрій. Благодійний фонд має нагальні справи, серед яких - допомога реабілітаційному центру, консультації юриста та психолога на базі організації, соціальний супровід та психологічна підтримка людей, що живуть з ВІЛ/СНІДом, реабілітація людей, які залежать від алкоголю, наркотиків та допомога їх рідним. До більш довгострокових планів відносяться: закупівля тестів на ВІЛ-інфекцію для ЦРЛ; надання соціальної допомоги; проведення заходів (акції, концерти, конференції, тощо); медична допомога; консультація по телефону довіри; консультації «рівний рівному»; робота із залежними; послуги по працевлаштуванню; догляд за інфікованими дітками; діагностика інфекцій, що передаються статевим шляхом; допомога інвалідам нашого району (забезпечення інвалідними візками, памперсами, милицями та іншим необхідним) та багато іншого.
Головна 
