Всього: 3485 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 0 Із них: Новачків: 1110 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 752
У передостанній день зими, 27 лютого 2009 року, в районному центрі культури і дозвілля було людно. Того дня о 19-й годині мала розпочатися розважальна шоу-програма. Стартувала вона з традиційним 15-хвилинним запізненням, але організатори божаться, що запізнення було зроблене навмисно для того, щоб усі охочі, а їх під дверима зібралося багато, встигли пройти до зали. За словами ведучого, ще за кілька тижнів до, власне, дійства Кобеляками ходили чутки про те, що звідкілясь приїхав якийсь загадковий Коля Друзів, котрий має намір зорганізувати концерт під назвою «У Колі Друзів». Та згодом з'ясувалося, що організатором дійства виступив відомий у районі музикант і педагог Іван Коржук, котрий того дня відзначав свій 50-річний ювілей. Того вечора на сцені мали з'являтися люди, котрі міцно пов'язані з Кобеляками. Відкрив програму наш славетний земляк Мирослав Кувалдін з хітом (хай і місцевого значення) «Каляки-маляки». І пішло-поїхало. Перед глядачами з'являлися як місцеві зірки, так і ті, хто давно вже живе і працює в Полтаві чи Києві. Тут були Микола Гармаш і Людмила Касьяненко, які вже давно стали полтавчанами, кияни Сергій Підкаура і вже згадуваний Мирослав. Прибула і заслужена артистка України Тетяна Садохіна, котра свого часу працювала художнім керівником у Кобеляцькому будинку культури. Усі перелічені артисти – з Кобеляччини. І мало не всі вітали ювіляра, розповідали про те, який він добрий, гарний і талановитий. Крім традиційних для будь-якого концерту пісенних номерів, глядачам були представлені комічні вокально-хореографічні композиції, в яких була задіяна ціла династія Уткіних та Леся Анурова. «Кілометр» кобеляцької сцени Василь Клименко без зайвої скромності повідомив присутнім, що він – талант, прочитав поезію, присвячену ювіляру, а потім проспівав романс під акомпанемент Івана Васильовича. Закінчився вечір піснею у виконанні усіх його учасників. Мирослав Кувалдін від надлишку почуттів підхопив ювіляря на руки і носив його по сцені. Зал аплодував стоячи.