Всього: 3485 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 0 Із них: Новачків: 1110 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 752
Близько семи років тому з’явився в Кобеляцькому районі такий собі громадянин Попельнюх. Напевне, всі здогадалися, що мова йде про Віктора Васильовича. Приїхав він на Полтавщину здалеку, десь аж з-під Уралу. І переїзд цього доброго молодця викликав серед кобеляцької громади чимало чуток. Чи то «попросили» його покинути далеку російську Північ, чи самому довелось швиденько манатки збирати – різне говорять люди. Та, як відомо, чуткам вірити не можна. От і в районі не повірили, а послухали гарні оповідки з вуст Віктора Васильовича, подивились на його численні дипломи та вчені ступені і призначили керівником регіонального ландшафтного парку. Тим більше, очі в чоловіка горять, про довкілля все знає – йому й карти в руки. І почав Попельнюх парк створювати. Такі парки діють по всій Україні і приносять велику користь. Мені довелось побувати в РЛП в Ічні, Каневі, Одесі. Любо-дорого подивитись на зміни, які там відбулись. Ліси перестали вирубувати, розчистили їх від чагарників, відновився тваринний світ. А у водоймах з’явилась риба. Багато риби, як при наших дідах та прадідах. Поїхали у заповідні місця і туристи з усього світу. І гроші чималі, аж по 300 доларів з чоловіка, залишають в Україні, дають роботу місцевим жителям, наповнюють районні бюджети. Від бажаючих поуправлятись у ловлі риби на спінінг відбою немає. І всі знають, де рибалити і полювати можна, а де – заборонна зона. Про це увідомляють численні інформаційні таблички та стенди. Щось схоже, майже рай на землі, обіцяв владі, депутатам і жителям Кобеляччини і наш Попельнюх. Він малював перед непрофесіоналами гарні схеми, добре «пудрив мізки» журналістам, потрясав трибуни на сесіях. І всі, роззявивши рота, чекали обіцяного раю. Дехто чекає й до сьогодні. А що ж відбувається насправді? А в реальному житті заповідні кобеляцькі ліси як вирубались, так і вирубуються. На островах дерева залишились лише на берегах, щоб прикрити те, що відбувається всередині. А там – одні пеньки. Ліс пиляють донецькі, харківські і всі кому не ліньки. А де ж наш любитель природи? А він статті в газети пише. Ніхто не знає, де кордони того знаменитого «Нижньоворсклянського». В крайньому випадку до вас підійде працівник парку і покаже надрукований на копіювальному приладі шматок карти. А там фломастером обведені ділянки, на яких рибу ловити «зя», і на яких «ніззя». Говорять люди й про те, що кордони «зя» можна для себе досить легко розширити. За деяку суму, звичайно. Наш добрий молодець, любитель попаритись і трибуну погойдати в перервах між писаниною байок і казок особисто на воду виходить. Як легендарний Стєнька Разін, із бойовим кличем «Саринь на кічку!» налітає на човни пенсіонерів та безробітних і чинить суд та розправу. Вже десятки, як не сотні жителів Орлика, Вільховатки, Світлогірського прокидаються в холодному поті і клянуть ту годину, коли на Кобеляччині з’явився наш «природолюб». Він зробив браконьєрами дідусів і юнаків, які за 30 метрів від власного будинку кинули у воду сітку. Так робили їх родичі з діда-прадіда, і всім риби вистачало. Аж тут з’явився Попельнюх, і штрафами, протоколами почав людей буквально «душити». Дивився я недавно на жителя Орлика Олександрюка. В хлопця хворі сестра і матір, він лише на ліки й заробляє. А «ерелпешники» на чолі зі своїм отаманом нарахували бідоласі 2,5 тисячі гривень збитку і направили протокол в міліцію. Хлопця можуть посадити і повністю зламати йому життя. Дивився я в очі цього «злочинця» і відчував себе зайвим в цьому житті, де балом заправляють «зауральні атамани». Виникає до нашого «героя» й цілий ряд логічних запитань. Де зникає риба, яку він у людей забирає? А сітки? Він браво рапортує, що зібрав і спалив 3 кілометри дрантя. А я особисто за один лише день по 4-5 кілограмів браконьєрських сіток знімав. Є в кобеляцьких водах й інші любителі «поатаманити». Помічені в цьому і люди в погонах. Вони ганяють «простаків», а самі «кришують» цілі бригади браконьєрів. А всім відомий інспектор П. й сам не соромиться чужі сітки потрусити. От давайте і думати разом. Попельнюх дуже правильно й красиво говорить, а користь від цього яка? Що, у водоймах більше риби стало? Дичини в лісі? Чи браконьєрів поменшало? Як тут не згадати знаменитого Лопе Де Вегу і його витвір «Собака на сіні». Користі від декого ні краплі. Зате дзявоління – більше ніж достатньо! Якщо комусь не сподобається моя думка – подавайте в суд. Бажано судді Тесленко. Я в суді і прізвища деякі назву, і фотографії продемонструю.
Головна 
