Всього: 3485 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 0 Із них: Новачків: 1110 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 752
Вже й не сподівалися рибалки Кобеляцької районної організації УТМР, що погодні умови дозволять провести традиційні змагання з підлідного лову риби. Та, хвала природі, останні лютневі морози трішки затримали льодовий панцир на воді, і в перший весняний день на одній із заплав Дніпродзержинського водосховища зібралися відчайдушні і хоробрі хлопці, щоб позмагатися за звання кращого брех…, чи то пак, риболова. Після вітань почесного члена УТМР, голови районної організації Валентина Панічевського та отримання інструктажу з техніки безпеки поводження на кризі солідна компанія рушила на лід. Під тягарем рюкзаків, риболовних ящиків, важких торб з різними принадами рибалки обережно ступали нога в ногу, бо лід, як кажуть, вже «заграв». Дружно зацюкали плешні, і в свіжі ополонки щедро посипались макуха, висівки, дерть та інші їстівні продукти, яких вистачило б не одного кабанця прогодувати кілька днів. Та риболовля, як і мистецтво, вимагає жертв. Ще мить - і на льоду стало тихо-тихо, лише рясний лапатий сніг шурхотить у повітрі. Збоку ця картина трохи нагадує сеанс індійської йоги: рибалки зайняли пози хто «лотоса», хто «асани», руки роблять чаклунські паси з невидимою волосінню, очі, крім мормишки, нічого не бачать. З трансу всіх виводить чийсь схвильований вигук: «Ого! Є!». Правда, це «ого» було трохи більше мізинця, але ж живе, тріпотливе, з лусочкою, зябрами, і називається воно рибою! Процес пішов! Заметушились рибалки, один витягує плітку, інший - пустий гачок, в одного не клює, в іншого клює аж занадто. До щасливчика потихеньку підкрадаються суперники. Та поки пробили нові ополонки, опустили вудки, риба від гуркоту розбіглась. В такій ситуації треба проявити хитрість: зловив рибку - заховай у рибацький ящик, при цьому голосно бідкайся, мовляв зірвалась. Правда, декому довелося бідкатися по-справжньому. Не встиг член канавської команди, він же голова районної ради Володимир Жуков, і оком моргнути, як його вудочка зробила карколомний стрибок у повітрі і миттєво зникла в ополонці. Знаючі спеціалісти зробили висновок, що це не щось інше, як витівки Водяного. Не везло в цей день постійним фаворитам – бутенківцям. Команда з восьми риболовів, з яких п’ятеро – династія Дяченків, на весь гурт зловила стільки, скільки претендент на чемпіонське звання. Злагоджено діяли на льоду риболови з Кобеляцької дільниці зв’язку ВАТ «Укртранснафта». Олег Ященко, капітан команди, він же і керівник підприємства, мов професійний диригент, подавав чіткі команди, Григорій Мосієнко грів за щокою мотилів, Володимир Бриль пережовував принаду і випльовував в ополонку, а Олег Бриль тільки встигав знімати з гачка рибу. А ось на четвірку риболовів із Золотарівки й уваги не звертали. А даремно! Відволікаючи увагу присутніх вигуками «тягни, тягни», «обережно, клює», «бери-бери» та ін., вони цим самим дали змогу своєму колезі Юрію Довгому на очах у всіх вивудити з ополонки звання чемпіона – 2009. Недарма серед кобеляцьких членів УТМР здавна побутує твердження, що серед численної нашої братії є українці, росіяни, білоруси, і є ганжуряни (похідне слово від с. Ганжівка). Та як би там не було, але виділений на змагання час вичерпався, і були підведені підсумки. Отже, чемпіоном став Юрій Довгий, друге місце виборов Олег Бриль, а третім став Володимир Сагань із Золотарівки. Всі переможці відзначені призами і грамотами. Також отримали подяки всі ті, хто брав активну участь у змаганнях та допоміг їх організовувати, а це Володимир Жуков, голова районної ради, він постійний учасник подібних заходів, завжди підтримує всі наші починання; Олександр Копелець, голова осередку народної партії, депутат обласної ради, надав фінансову допомогу; Олексій Немировський, інспектор Держрибохорони, який ще з ночі зробив «зачистку» водної ділянки для проведення змагань, провів інструктаж і постійно перебував біля рибалок, давав корисні поради. Змагання відбулися у знаменний день: по-перше – початок весни, по-друге – міжнародний день котів, тому всі риболови вирішили свій улов повезти додому своїм пухнастим друзям, а по-третє – останній день Масляної. Тож на імпровізованому столі переважали ковбаса, сало, м’ясо та інша давучка закуска. Ось так і пройшло ще одне свято – свято душі.
Дмитро СРІБНИЙ, старший єгер ГМРГ, почесний член УТМР http://exo.at.ua
Головна 
