Всього: 3486 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 1 Із них: Новачків: 1111 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 753
24 березня у приміщенні шахового клубу імені Івана Джалого відбулося засідання районної федерації футболу. На порядку денному було кілька актуальних питань, які й мали розглянути представники футбольних команд району, інші функціонери, тією чи іншою мірою пов’язані з футболом. Отже, футбольний сезон-2009 стартує на Новосанжарщині проведенням розіграшу кубка «Пролісок», яке відбудеться 11 квітня. Вісім команд зіграють у Руденківці, сім – у Великих Солонцях. Переможці обох груп зіграють у фіналі в тій же Руденківці. За тиждень, 18 квітня, розіграють ще два кубки – пам’яті Миколи Панасенка у Малому Кобелячку та пам’яті Леоніда Мокляка у Драбинівці. Завершиться весняна кубкова тріада 25 квітня розіграшем кубка «Союз-Чорнобиль» у Кунцевому та пам’яті Михайла Бровка у Шедієвому. Члени федерації, проголосувавши, вирішили – переможець кожного з весняних кубків відтепер матиме право змагатися за Суперкубок району. Іншим важливим питанням засідання було обслуговування районної та обласної першості медичними працівниками. Керівництво ЦРЛ зайняло в цьому питанні принципову позицію: хочете грати – привозьте всіх гравців у Нові Санжари на медогляд. - А чому не можуть оглядати їх лікарі на місцях – у ФАПах, лікарських амбулаторіях, а в Санжарах ставити лише печаті? – цікавиться нехворощанський сільський голова Юрій Любимський. – Я гадаю, керівництво районного футболу має заключити відповідний договір із ЦРЛ – і на цьому закінчаться всі проблеми. Зрештою, цим питанням і доручили клопотатися голові ФСТ «Колос» Віктору Рибалку. Далі обговорювали питання менш проблематичні, але не менш важливі. Наприклад. Типова ситуація. Фінал кубка. Одні програють, інші, зрозуміло, виграють. Команда-переможець виходить на нагородження, а команда-переможений на церемонію плює і з поля сходить. Так от, члени федерації проголосували – якщо команда переможених дозволить собі подібний демарш і під час нагородження на полі не буде 11 її гравців, то до наступного кубку її не допускатимуть. Вмій програвати гідно! Не менш актуальним питанням було суддівство і, зокрема, ставлення до суддів гравців. Але висвітлення його обговорення зайняло б надто багато місця на газетній шпальті. Якщо коротко, то вкотре нагадали стару відому істину футболу – суддя завжди правий! Яким би він не був… Найбільш резонансним питанням була доповідь тренера обласної команди «Стандарт» Ярослава Колодійчика. - Команда посіла 8 місце в групі Б другої ліги першості області. Хоча від 4 місця нас відділило лише 3 очка. Протягом сезону я зіткнувся з проблемою дисципліни гравців, яких я запрошував до «Стандарту», - один приходить на гру з перегаром, інший не приходить зовсім. А в день відповідальної гри гравці, на яких я сподіваюсь, їдуть на розіграш кубку за районні команди! Тому мені довелося на місце недисциплінованих новосанжарських гравців залучати так званих легіонерів. І якби не вони, то команда не дорахувалася б багатьох очок. На сезон наступний ставимо попередню мету – попасти в трійку призерів. Так, будемо залучати легіонерів і далі, аби відповідати рівню обласної першості та здобувати очки, а не множити поразки. Емоційний виступ Ярослава Колодійчика переконав не всіх. Наприклад, член федерації Володимир Овчаренко сприйняв доповідь досить скептично, чого і не приховував. - Я думаю, що команда має тренуватися – хоча б двічі на тиждень. А ви таких тренувань не проводите – з цього і всі проблеми! А гравці до вашої команди не йдуть, бо тренер, напевно, має заробити авторитет, щоб його гравці поважали. Ви гравців об’єднати не змогли! Хоча я і голосував за вас, коли вас призначали головним тренером. Але бачу, що з роботою ви не справились. Василь Радчич, великий шанувальник футболу, один з кращих гравців «Стандарту» 70-80-х, був менш різким, але також мав свої претензії. - Я гадаю, за новосанжарську команду мають грати наші, санжарські, руденківські, драбинівські хлопці, а не хлопці з Полтави чи Києва. Легіонери нам рівня гри не додадуть, а свої хлопці набиралися б досвіду в обласній команді. Нехай на будівництво команди піде 3, 4, 5 років, але це буде НАША команда з НАШИМИ гравцями! Підтримав його і Юрій Любимський. - Приклад «користі» залучення легіонерів – соколово-балківський «Сокіл». З легіонерами були два роки чемпіонами району, а потім скінчились легіонери і… немає команди в селі взагалі. Я гадаю, що нашим молодим хлопцям трибуни зможуть пробачити навіть програш, бо бачитимуть перспективу. А якщо виграватимуть чужі, то це мало кого порадує. Обговорення цього питання відняло досить багато часу, у підсумку члени федерації вирішили звіт прийняти до відома, а діалог із головним тренером «Стандарту» продовжити у більш вузькому колі – зокрема, незабаром він пообіцяв обсудити різні питання з новообраним головою районної федерації футболу Анатолієм Чумаком.