Всього: 3486 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 1 Із них: Новачків: 1111 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 753
Всі, хто в в’їжджає на територію Кобеляччини з боку Кременчука, давно звернули увагу на вщент розбиту ділянку автодороги на межі Козельщинського та Кобеляцького районів. Не звернути на це увагу просто неможливо. Адже цю ділянку автошляху Полтава-Кременчук вже давно можна називати просто «напрямком». А не дорогою. А їхати по ній без остраху погубити колеса можна лише сидячи в танку. Або в тракторі «ДТ-74». Бо там коліс немає. А не так давно автолюбителі звернули увагу на ще одну новинку на в’їзді в район. Якась геніальна голова додумалась встановити там табличку з написом: «Вибачте за тимчасові незручності». Дійсно, геніально придумано. І про аварійну ділянку дороги попереджують, і вибачаються, і якусь надію на щасливе автолюбительське майбутнє залишають. Незручності ж «тимчасовими» названі. Та чомусь згадується інший, не менш геніальний вислів: «Немає нічого постійнішого за тимчасове». Вже майже двадцять років ми живемо, постійно переживаючи тимчасові незручності. Дороги у нас тимчасово зруйновані, чиновники тимчасово продажні, влада тимчасово бездарна і бездіяльна. І всім цим тимчасовим незручностям постійно знаходяться постійні виправдання. Зарізали людину на операційному столі? Вибачте – тимчасова непрофесійність лікаря. Покалічили в міліції людину? Вибачте, співробітник був тимчасово злий. Чиновник вимагає величезного хабара за дозвіл чи розпорядження? Вибачте, йому тимчасово потрібна велика сума грошей. По такій логіці невдовзі на дверях церков почнуть писати: «Вибачте, тимчасово не причащаємо. Кагор закінчився». Ці постійні «тимчасові незручності» дратують і обурюють. Але, як не крути, винні в них ми самі. Тому що тимчасово кидаємо недопалки і сміття повз сміттєві бачки, тому що тимчасово економлячи палимо стерню, а з нею ліс і все живе в ньому. А головне - тому що тимчасово не думаємо, вибираючи владу. Продаємось за тимчасові гроші або обіцянки. А нас потім тимчасово обдурюють. А ми нібито віримо, що вони не змогли, не виконали, не надали і не поліпшили через тимчасові труднощі. Ну неврожай, ну повінь, ну МВФ грошей не дав. Виправдання завжди знайдеться. А от якби… Якби кожен раз і назавжди записав, запам’ятав, викарбував собі на чолі: «Он той чи та обіцяли на виборах оте й інше. І не виконали. І я їм тимчасово не вірю. Нехай ідуть погуляють, подихають свіжим повітрям, відірвавшись від корита». Можливо тоді й закінчаться наші тимчасові незручності. Коли і з себе, і з влади постійно запитувати і вимагати почнемо.
Головна 
