Всього: 3486 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 1 Із них: Новачків: 1111 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 753
Село Суха, що на території Кіровської сільської ради, відоме всій Україні як батьківщина видатного вітчизняного письменника Олеся Гончара. Тут розташований музей-садиба митця. В усьому ж іншому це типове українське село початку ХХІ століття – розбиті дороги, відсутність будь-яких соціальних об’єктів та пенсіонери, як основна верства населення.В Сухій давно немає ні школи, ні дитсадка, ні клубу з бібліотекою. Та у 2009 році місцеві жителі вирішили зламати негативну тенденцію. Староста села Ольга Кравченко та депутат сільради Надія Тарасенко стали ініціаторами відновлення роботи клубу. Заклад культури планують створити в приміщенні колишнього дитсадка, котрий вже десятки років стояв пусткою. Життя в цьому приміщенні відновлювалось лише під час виборів. Там розташовувалась виборча дільниця. На початку квітня кіровський сільський голова Павло Каблучка організував у Сухій першу толоку. Спочатку селяни навели порядок на місцевому цвинтарі, а потім почали розчищати територію навколо колишнього дитсадка. Вже провели три толоки. На одній із них працювало 25 чоловік. Це 20 відсотків всіх жителів Сухої. Працювали люди над благоустроєм приміщення і території навколо нього і у вівторок, 14 квітня. «Сьогодні людей трішки менше, лише 12 чоловік змогли прийти, - говорить сільський староста Ольга Кравченко. – «Гаряча» ж пора. Одні – у полі, інші у себе на городах пораються. Та нічого, до 9 травня тут усе зміниться». На 9 травня селяни вже планують провести у своєму новому клубі міні-входини. Для того, щоб прискорити темп робіт, до реставрації приміщення залучені будівельники з Кобеляк. Їх працю оплачує керівник місцевого сільгосппідприємства «Довіра» Олександр Копелець-молодший. «Без допомоги Сашка і його батька ми б клуб не відреставрували, - коментує сільський голова. – Потрібні ж і будівельні матеріали, і кваліфіковані будівельники. Копелець-старший пообіцяв, що всім допоможе. І люди йому повірили. Поки що він обіцянки виконує». У відновленому клубі планують концертний зал, кімнату для проведення обрядів та ритуалів, приміщення для любителів гри у більярд, шахи і шашки. Здавалось, така подія, як відновлення клубу, може нести в собі лише позитив. Але, як виявилось, буквально через день після відвідин Сухої й тут не обійшлося без невеличкого конфлікту. Невдоволення початком робіт висловила директор музею-садиби Олеся Гончара Тетяна Бондаревська. Свою позицію Тетяна Владиславівна мотивувала наступним чином: «Справа в тому, що в приміщенні колишнього дитсадка повинен був розміститися один із підрозділів нашого музею. Адже сама хата, в якій жив Олесь Терентійович, фізично не може розмістити всі експонати. Дружина письменника готова хоч зараз надати величезну кількість документів та фотоматеріалів про життя нашого земляка. Але ж їх потрібно десь розміщувати! Я у свій час організувала чотири сходки, на яких сухівчани давали згоду на передачу приміщення дитсадка під музей. І сільрада погоджувалась. Звичайно, грошей на будівництво нам держава не дасть. Адже за лише приблизними підрахунками на ремонт потрібно 320 тисяч гривень. Але науковці з Харкова, Луганська, Львова, Дніпропетровська створили благодійний фонд, за допомогою якого планували зібрати гроші. Аж раптом сільрада різко змінила свою позицію. Мені пропонують лише 21 квадратний метр із дитсадка. А це дуже мало! А найголовніше – у Сухій же є будівля клубу. Її і відновлювали б.» Свій коментар дав і сільський голова Павло Каблучко. Він повідомив: «Так, у свій час ми планували продаж приміщення благодійному фонду Олеся Гончара. Але минали роки і справа не зрушала з «мертвої точки». Ми провели нову сходку, послухали думки людей. Тим більше – побачили живого чоловіка, з «живими» грошима, які він готовий вкласти у відновлення закладу культури. І, як ви самі бачили, робота вже йде. А Тетяну Владиславівну я запрошую на один із суботників у Сухій. І попрацює, і думку людей вислухає».