Всього: 3484 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 1 Із них: Новачків: 1109 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2732 Жінок: 752
«Візир» – засіб фіксації порушень, чи привід для судових позовів
12:56
Вимірювач швидкості «Візир», «листи щастя», судові позови і негативні відгуки експертів. Про це зараз не пишуть і не знімають тільки дуже ледачі журналісти. Не так давно з’явився привід і у «ЕХО» написати на цю тему До редакції приїхав і розповів свою історію житель Біликів Олександр Слищенко. У лютому 2009 року він отримав повідомлення з ДАІ, котре в народі називають «листом щастя». В листі була постанова про адмінпорушення, винесена 3 лютого 2009 року старшим лейтенантом міліції О.С.Білашем, який працює в Кобеляцькій окремій роті ДПС. І фотографія, на якій зображений автомобіль Слищенка. «Візир» зафіксував, що легковик біличанина їхав у межах села Лелюхівка із швидкістю 82 кілометри на годину. Схожі повідомлення зараз десятками, якщо не сотнями, приходять на адреси жителів Кобеляцького і Новосанжарського районів. Більшість беруть ці «листи щастя», а також гроші, і їдуть платити штраф. Звичайно ремствуючи при цьому, згадуючи про «козлів» і про те, що «мене в той день там і близько не було». Але платять. Олександр Слищенко про козлів не згадував. І причитанням на домашній кухні не обмежився. Він вирішив відстоювати свої інтереси в суді. Адже вважає, що постанова про нібито вчинене ним адміністративне правопорушення винесена незаконно. Також Олександр Олегович, будучи фахівцем в електроніці та комп’ютерній справі, як і багато його колег, впевнений в тому, що прилад «Візир» дуже недосконалий і через це непридатний для фіксації порушень ПДР. А про надіслані фотографії Слищенко без жартів і сміху говорити не може. Він стверджує: «Це ж рівень початківця, який ледве-ледве освоїв програму «Фотошоп». Я можу всім керівникам ДАІ надіслати фото, на яких зафіксовано, що вони їдуть на своїх автомобілях зі швидкістю 200-300 кілометрів за годину». Як підтвердження своїх слів, чоловік показав фото тролейбуса, який нібито їде зі швидкістю 112 км/год. Більше того, Олександр Слищенко вирішив поділитися своїми свіжонабутими юридичними знаннями з майбутніми потенційними «жертвами» «Візира». Ось що він розповів: «Згідно «Методичних рекомендацій по роботі з радіолокаційним відеозаписуючим вимірювачем швидкості «Візир», останній призначений для вимірювання швидкості транспортних засобів, тому є спеціальним технічним засобом з функцією фото-, кіно- або відеозйомки. А фіксаційні матеріали даного приладу можуть використовуватись тільки як допоміжні для доказу на місці правопорушення. Тобто інспектор повинен був зупинити мене і як доказ порушення пред’явити покази «Візира». Але цього ніхто й не думав робити. Прилад «Візир», яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, не є автоматичним засобом фото- чи відеофіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп’ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема швидкість, об’єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо). Між тим, ст.14-1 КУпАП України передбачає, що для її застосування необхідно, щоб фіксація велася у автоматичному режимі спеціальними технічними засобами. Згідно «Методичних рекомендацій по роботі з радіолокаційним відеозаписуючим вимірювачем швидкості «Візир», максимальна дальність вимірювання швидкості радаром – не менше 400 (чотириста) метрів, а візуальне визначення номерного знаку автомобіля (фото-, відеофіксація) - не більше 80 (вісімдесят) метрів. В даному приладі використовується допплерівський когерентний радар з частотою 24,15 ГГц, який має діаграму направленості на даній частоті випромінювання. Це означає, що в зону фіксації радара можуть потрапити й інші автомобілі. Настройка параметрів роботи зазначеного приладу, згідно п. 4 «Підготовка до роботи приладу», передбачає вибір «типу цілі (найближча або найшвидша)». Тому не виключено, що «найшвидшою» ціллю може бути автомобіль, який рухався попереду належного мені автомобіля поза зоною дії дорожнього знаку 5.46 з більшою швидкістю, а «найближчою» - належний мені автомобіль, який зафіксовано на фото. До того ж на пред’явленому фото відсутня фіксація відстані до автомобіля. За таких умов така фіксація не відповідає вимогам закону, до того ж не сприяє виконанню основних завдань міліції і, зокрема, ДАІ по профілактиці та припиненню правопорушень. Відповідно до статті 2 Закону України «Про міліцію» основними завданнями міліції є запобігання правопорушенням та їх припинення, а також забезпечення безпеки дорожнього руху. За частиною 5 статті 10 Закону України «Про міліцію» обов’язками міліції є: припиняти адміністративні правопорушення та забезпечувати безпеку дорожнього руху. Жодних дій із припинення адміністративного правопорушення, якщо таке дійсно мало місце, та забезпечення безпеки дорожнього руху працівниками ДАІ не було здійснено. Отже, такі дії не відповідають основним завданням та обов’язкам міліції. У тексті постанови зазначено, що я, власник транспортного засобу, „керував транспортним засобом” у зазначений у постанові час у зазначеному місці. Проте для таких висновків у особи, яка винесла постанову, не було жодних підстав. На місці нібито порушення мене ніхто не зупиняв, протокол та постанову не складав. Якщо постанова виноситься щодо особи, яка безпосередньо керувала транспортним засобом, то ця постанова повинна бути винесена у загальному порядку. Якщо постанова виноситься за результатами фотофіксації, у порядку ст.14-1 КУпАП, то ця постанова не повинна містити тверджень, що саме зазначена особа керувала транспортним засобом. Отже, така постанова підлягає скасуванню як винесена із порушенням закону. Дії інспектора ДПС старшого лейтенанта міліції Білаша О. С. не відповідають вимогам пункту 12.8 наказу МВС України №1111 2006 року «Під спостереженням за дорожнім рухом слід розуміти візуальний або за допомогою технічних засобів контроль за дотриманням учасниками дорожнього руху встановлених правил, норм та стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, доцільністю та ефективністю організації дорожнього руху на посту, маршруті», так як на даній ділянці автодороги немає стаціонарного посту ДАІ і, згідно з відповіддю за вихідним номером 58 від 24 лютого 2009 року командиром Кобеляцької роти ДПС майором міліції Чумаком В. М. на мою попередню скаргу від 19 лютого 2009 року, вказаний вище інспектор ДПС «здійснював потайний нагляд за рухом транспортних засобів». Відповідно до пп.12.2, 12.3 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджено Наказом МВС 13.11.2006 №1111), визначено виключний перелік способів та тактичних прийомів нагляду за дорожнім рухом. При цьому потайний нагляд здійснюється працівниками ДАІ на службових транспортних засобах (автомобілях) звичайного пофарбування, без написів та розпізнавальних знаків, під час руху в загальному потоці транспортних засобів. Між тим, на фото, доданому до позову на постанову, відсутня швидкість патрульного автомобіля, а це вказує на те, що зйомка велася з автомобіля, який припарковано. Це також говорить про порушення нормативних актів МВС при фіксації порушень та перешкоджає застосуванню її результатів для притягнення осіб до адміністративної відповідальності. У відповідності до вимоги ст. 258 «Випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається» КУпАП копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови. Мені такі копії було надіслано через 14 (чотирнадцять) днів, що являється недотриманням зазначеної вище статті. Отже, шановні читачі, шановні колеги-автолюбителі, який з усього цього можна зробити висновок? Ніхто навіть не думає заперечувати той факт, що співробітники ДАІ мають і повинні стежити за дотриманням Правил дорожнього руху. В тому числі і в частині дотримання водіями дозволеної швидкості руху. Але робити це потрібно в законному цивілізованому порядку. Спеціальні прилади повинні бути стаціонарно закріплені, працювати в автоматичному режимі, а не знаходитись в руках співробітників ДАІ. Так робиться у всьому світі. Та й прилади повинні бути досконаліші за скандальний «Візир». Також порушників повинні зупиняти і пред’являти їм покази спецприладів як докази. В іншому випадку співробітники ДАІ виступають в ролі не державних людей при виконанні службових обов’язків, а як «папарацці», тобто фотографи, котрі працюють на «жовту пресу». І я збираюся довести свою правоту в суді. Й іншим рекомендую це робити».
Головна 
