Пятниця, 29.03.2024, 17:31
Привіт Гість | RSS
 
Головна РеєстраціяВхід Головна сторінка      Вхід      Написати нам
Меню сайту
Розділи новин
Новини Кобеляччини [1620]
Твоє рідне місто, в якому ти живеш, навчаєшся, працюєш... Гадаєш, тут нічого цікавого не стається? Помиляєшся!
Новини Новосанжарщини [246]
Є таке чудове і чисте місто на Полтавщині - Нові Санжари. І живуть в ньому чудові люди. Але от казуси і там бувають цікаві
Новини України [9826]
Новини з Батьківщини
Новини світу [4403]
Тут усі найважливіші світові новини! Будь у курсі того, що відбуваються далеко, але все-таки навколо тебе!
Відео-новини [119]
Відео-новини зняті нашими кореспонентами. І не тільки нашими...
Новини Царичанки [0]
Наше місто
  • Кобеляцька міська рада
  • Місто Кобеляки
  • Історія міста
  • Розклад руху автобусів Кобеляк
  • Телефони міста (частина 1)
  • Телефони міста (частина 2)
  • Хто на сайті
    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0
    Наші користувачі
    Всього: 3484
    Нових сьогодні: 0
    Нових учора: 1
    Нових за тиждень: 1
    Нових за місяць: 2
    Із них:
    Новачків: 1109
    Продвинутих: 2363
    Журналістів: 5
    Модераторів: 3
    Адмінів: 4
    Із них:
    Чоловіків: 2732
    Жінок: 752
    Наш сайт
    Новини: 16229
    Файли: 8769
    Цікавинки: 3279
    Картинки: 1814
    Анекдоти: 922
    Оголошення: 91
    Тести: 75
    Коментарі: 5535
    Форум: 555/31813
    Новини Полтавщини
    Зв'язок з адміном
    Написати листа адміністратору сайта

    Головна »2009 » Травень » 1 » Роздуми напередодні свята



    Роздуми напередодні свята
    11:50
    Пам’ять моя, пам’ять, що ти робиш зі мною? Все прямішими і вужчими стають твої дороги, все менше стає людей, яким хотілося б поклонитися, а спомини, необхідні живій душі, спадають осіннім листом…
    Інколи в розмові моя донька зауважує, що я старію, живу спогадами про дитинство, юність, молодість, а не про дійсне та прийдешнє. Що ж, може воно й так. От і зараз хочеться написати про те, що на душі.
    Йдуть свята. Одне з них чи не найбільше – День Перемоги над фашистською навалою. Чому ж одне з найбільших? Та тому, що його можна прирівняти до другого дня народження. Тому що мільйонам наших земляків ми повинні завдячити тим, що ми живемо на цій прекрасній землі. Як стискає в грудях подих, плачуть очі, коли слухаєш «Книгу пам’яті», чуєш знайомі прізвища. І незримо вони стоять коло тебе з гвинтівками в руках, з серпами, біля верстаків напружені, невиспані, босі, голодні.
    Колись на одному з урочистих вечорів ведуча сказала такі слова: «Мабуть, серед сидячих у залі немає такої сім’ї, в якій хтось не дожив до Дня Перемоги, загинувши в тій кривавій війні. Всі, в кого в сім’ї хтось загинув, – встаньте!» І весь зал в єдиному пориві встав. І запанувала тиша…
    На кожне 9 травня мій покійний батько плакав, згадуючи війну, дорогами якої пройшов до самого Дня Перемоги. Як було важко воювати (на двох бійців одна гвинтівка, а другу, казали, здобудеш у бою). Була така ненависть до ворога, що йшли на нього з голими руками. А патріотизм який був: «Сам помирай, а Батьківщина – перш за все».
    В бою за Царичанку був поранений Микола, брат мого батька. Вони йшли в атаку, батько як побачив, що брат лежить закривавлений, підбіг до нього. А ззаду командир з пістолетом підскочив, кричить: «Вперед!» Як батько не просив: «Брат помирає», відповідь одна: «Вперед!». Так він більше і не побачив брата, ні живого, ні мертвого. А було йому лише 23 роки.
    А мама розповідала, як вели на розстріл Богданова (похований у нас біля Вічного вогню). Ішов чоловік на смерть і співав «Інтернаціонал». Отаким потрібно ставити пам’ятники.
    А про який патріотизм можна говорити зараз? Я твердо можу сказати, що не всі молоді люди читали оповідання Шолохова «Доля людини», мало хто додивився до кінця фільм «Повість про справжню людину». Просто їм нецікаво. В їх розумінні цікавіше дивитися Гаррі Поттера. Можливо я помиляюся, але здається мені, що і в школі, в будинку культури, бібліотеці, в пресі треба більше висвітлювати події війни, свідомість, героїзм людей, щоб молодь більше знала, якою ціною завойовано всім нам мир на землі. Щоб пишалися хлопці тим, що вони служили в армії, а не читали в газетах про те, як ставлять пам’ятники Махнові або Мазепі, виставляючи їх народними героями. Або про тяганину по питанню, кому дістанеться острів Вишняки. Колись цей острів був спільним, тож нехай так і буде. Наші батьки воювали не за те, щоб не можна було підійти до річки, бо багатії викупили береги.
    Живіть по-людськи, радійте кожному прожитому дню, сонцю, весні, свободі. У війну люди ділилися останнім шматком хліба, а зараз за багатство ладні один одному горло перегризти.
    А це все прийдешнє, скороминуще. Вік такий короткий…
    З наступаючим святом – Днем Перемоги.


    Категорія: Новини Кобеляччини | Переглядів: 858 | Додав: Admin


    Всього коментарів: 0

    Ім`я *:
    Email *:
    Код *:
    Форма входу
    Логін:
    Пароль:
    Календар новин
    Пошук по сайту

    Рекомендуємо вам проводити пошук українською та російською мовами

    Корисне


    Опитування
    Останнє на форумі
  • Наука и смысл жизн... >>
  • О путешествиях: Из... >>
  • Перевод документов >>
  • Международные SMS ... >>
  • БЕЗДЕПОЗИТНЫЕ БОНУ... >>
  • Випадкове фото з галереї
    Погода
    Погода в Полтаве, Кобеляках, Новых Санжарах, Комсомольске, Кременчуге, Решетиловке, Козельщине
    Курси валют
    Курсы валют на PROext
    Корисні посилання


    Статистика










                    

    Copyright EXO © 2024, created by KING © 2007 Всі права захищені.
    Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій. У разі передруку матеріалів посилання на exo.at.ua обов'язкове. З питань співпраці пишіть на e-mail: Exo-site[а]bigmir.net