Всього: 3485 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 0 Із них: Новачків: 1110 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 752
Черговий номер «ЕХО» виходить у світ в п'ятницю. А вже наступного дня вся Україна відзначатиме по-справжньому велике і всенародне свято. Рівно 64 роки тому такий же теплий травневий день був назавжди вписаний в історію людства. Саме тоді для російського, українського, білоруського, а вцілому – радянського народу закінчилась Велика Вітчизняна війна. Закінчилась переможно. Закінчилась в Берліні, в лігві ворога. Зараз дехто ставиться до тієї Перемоги скептично, навіть з презирством. Мовляв, якби виграли ту війну німці, то й ми жили б зараз як вони – безтурботно і в достатку. Дехто робить акцент на звірствах і безчинствах радянських солдатів в окупованій ними Німеччині. Ще хтось більше згадує про діяльність в тій війні бійців УПА, аніж Радянської Армії. Безумовно, думати і робити для себе висновки не заборониш нікому. Чи були звірства з боку радянських солдатів? Наївно думати, що не було. Адже в армії воювали різні люди. В тому числі і з кримінальним минулим. В тому числі й ті, чиї родичі або й вони самі стали жертвами звірств гітлерівських солдатів. Це війна, і у ній всяке буває. Щодо сутичок між УПА та Радянською Армією… Тема громадянської війни, коли українці вбивають українців, - це завжди складно і суперечливо. Але однозначно зрозуміло одне – не бійці УПА виграли Велику Вітчизняну війну. І вони аж ніяк не заслуговують стояти в одному ряду із солдатами-переможцями. Та й взагалі, краще б цією темою займалися історики та дослідники архівів, аніж політики. Ну а щодо можливої перемоги в тій війні Німеччини. Щось не рясніє світова історія прикладами, коли колонії жили краще, аніж колонізатори. А по великому рахунку всі ті роздуми та припущення не варті й пустого яйця в порівнянні з подвигом наших дідів та прадідів. Лише вони знають, як тоді було. Знають, як це йти в атаку під градом куль і снарядів, годувати в окопах вошей, тримати на руках помираючих друзів, битися врукопашну не на спортивному майданчику, а на полі бою. Де ціна перемоги - не медаль чи залікові бали, а твоє життя. Тож в переддень Перемоги, яка завжди буде Великою, вся редакція «ЕХО» низько вклоняється Вам, дорогі ветерани Великої Вітчизняної. Щастя Вам, здоров’я, любові оточуючих. А нам залишається лише шанувати і поважати Вас і пам’ять про Вашу Перемогу.