Всього: 3484 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 1 Із них: Новачків: 1109 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2732 Жінок: 752
В минулому році мені вже доводилось писати статтю про зовнішнє незалежне оцінювання знань, яке проходило у Кобеляках. Але освітяни дотримувались суворих правил у день тестування, тому автора, певна річ, навіть на поріг закладу не пустили. Цього року, щоб детально розповісти читачам «ЕХО», що відбувається під час тестування за зачиненими дверима, довелось завбачливо самій зареєструватись і пройти тест. Звичайно, можна було акредитуватись і відвідати тестування на правах журналіста, однак перевірити процес «на власній шкурі» набагато цікавіше. За два місяці до тестування я заповнила інформаційно-реєстраційний бюлетень та отримала дві реєстраційні картки. Одну відправила поштою до регіонального центру якості освіти, іншу – зберегла до моменту отримання сертифіката. Все це я виконала правильно, про що свідчить запрошення-перепустка для участі в зовнішньому незалежному оцінюванні, яке згодом надійшло на мою адресу. Обов’язковим предметом для проходження тестування є українська мова та література. Тому цей предмет і був обраний для експерименту. На жаль, користуватися фотоапаратом та будь-якими іншими технічними засобами під час тестування заборонено, тому не можу надати вам фотопідтвердження моєї присутності на тестуванні. У приміщення Кобеляцької ЗОШ №2 пройти без пред’явлення паспорту не вдалося. При вході стояли правоохоронці, і коли я попрохала одного з ним пропустити мене без паспорту, мені відмовили. Спровокувати на порушення стража порядку не вдалося. Він детально вивчив мої документи (паспорт та запрошення) і лише потім дозволив зайти. У холі пункту тестування знаходились списки учасників, розміщені за алфавітом. Навпроти мого прізвища стояв номер аудиторії, де проходитиме тестування. Я благополучно дісталась до вказаної аудиторії, де інструктор попрохав знову пред’явити паспорт, залишити речі на окремому столі і лише потім зайняти місце. На відведеному для речей місці в рядок вже лежали вимкнені мобільники моїх колег по тестуванню. На годиннику 10.30. До початку тестування ще півгодини. Здається, учасники почувають себе доволі спокійно. Навіть жартують. - Готувався? – питає юнак сусіда ззаду. - Вчора відкрив. Глянув. Ну, як кажуть, «не наївся - не налижешся»… Останньою до аудиторії зайшла дівчина у рваних «по-модному» штанях. На питання інструктора, чому прийшла в останню хвилину, дівчина зауважила, що здаючи тест із попереднього предмету, прийшла вчасно, так півгодини довелось чекати. Дійсно, за правилами учасник повинен з’явитись до пункту тестування не пізніше, ніж за 30 хвилин до початку. Регламент написання тесту чітко визначений. Рівно об 11 годині двері до кімнати зачинились. В аудиторії лишилось одне порожнє місце. Учасник з якихось причин не з’явився на тестування. Захворів? Забув? Передумав вступати? Сподіватимемось, що причина дійсно вагома, адже можна тільки уявити, скільки стільців пустувало по всій країні цього дня, а державні кошти були витрачені марно. Повернемось до самого тестування. Не буду вдаватись у подробиці процедури наклеювання штрих-коду, роздачі бланків та чернеток із завданнями. Скажу лише, що все офіційно і продумано. Мине не один рік, доки українці вивчать «поле бою» і зможуть знайти вилазки, щоб обійти цю систему. Хоча, не будемо зарікатись. Тест з української мови та літератури складався з трьох частин. Питання з української мови були різної складності. Гадаю, відповісти на більшість з них зможе кожен без підготовки, навіть якщо закінчив школу давно. А от з літературою складніше. Якщо ви не читали твори Остапа Вишні, Олександра Довженка, Панаса Мирного, Івана Котляревського та ін., то відповісти на питання з літератури буде важко. Тож випускникам минулих літ, які вирішать здавати тести наступного року, раджу поновити в пам’яті поезію і прозу видатних українських поетів та письменників. У третій частині під назвою «Власне висловлення» цього року учасникам тестування було запропоновано підтримати або спростувати думку, висловлену Григорієм Сковородою: «Багатством живиться лише тіло. А душу звеселяє споріднена праця». Зауважу, що у творчій частині потрібно не лише висловити свою думку з даної теми, а й підтвердити її прикладами з художньої літератури. Зокрема, потрібно навести цитату з твору, підтвердити думку історичними фактами. Варто звернути увагу й на те, що автор статті не «піймала» жодного учасника тестування на списуванні чи хоча б «заглядуванні» одне до одного. Кожен працював самостійно, інспекторів до себе не підзивав і шпаргалки з-під штанів не витягував… Або робив це так майстерно, що ніхто цього не помітив. Після того, як останній учасник тестування здав бланк, відповіді були запаковані. Невдовзі вони опиняться у Дніпропетровському регіональному центрі оцінювання якості освіти. Сертифікати з результатами оцінювання учасники тестування отримають до 29 червня. - Ну як, ти все написав? – запитує вже згадуваний юнак у сусіда. - Нє. Не вспів. Все в голові переплуталось, - відповідає, зітхаючи, друг по нещастю.
Головна 
