Неділя, 03.03.2024, 14:02
Привіт Гість | RSS
 
Головна РеєстраціяВхід Головна сторінка      Вхід      Написати нам
Меню сайту
Розділи новин
Новини Кобеляччини [1620]
Твоє рідне місто, в якому ти живеш, навчаєшся, працюєш... Гадаєш, тут нічого цікавого не стається? Помиляєшся!
Новини Новосанжарщини [246]
Є таке чудове і чисте місто на Полтавщині - Нові Санжари. І живуть в ньому чудові люди. Але от казуси і там бувають цікаві
Новини України [9826]
Новини з Батьківщини
Новини світу [4403]
Тут усі найважливіші світові новини! Будь у курсі того, що відбуваються далеко, але все-таки навколо тебе!
Відео-новини [119]
Відео-новини зняті нашими кореспонентами. І не тільки нашими...
Новини Царичанки [0]
Наше місто
  • Кобеляцька міська рада
  • Місто Кобеляки
  • Історія міста
  • Розклад руху автобусів Кобеляк
  • Телефони міста (частина 1)
  • Телефони міста (частина 2)
  • Хто на сайті
    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0
    Наші користувачі
    Всього: 3482
    Нових сьогодні: 0
    Нових учора: 0
    Нових за тиждень: 0
    Нових за місяць: 0
    Із них:
    Новачків: 1107
    Продвинутих: 2363
    Журналістів: 5
    Модераторів: 3
    Адмінів: 4
    Із них:
    Чоловіків: 2730
    Жінок: 752
    Наш сайт
    Новини: 16229
    Файли: 8769
    Цікавинки: 3279
    Картинки: 1814
    Анекдоти: 922
    Оголошення: 91
    Тести: 75
    Коментарі: 5479
    Форум: 555/31808
    Новини Полтавщини
    Зв'язок з адміном
    Написати листа адміністратору сайта

    Головна »2009 » Травень » 28 » Жага до життя



    Жага до життя
    13:52
    До Дня пам’яті жертв політичних репресій

    У мешканки Комарівки Віри Завалій поцікавився, чи збереглися в когось жорна. ЇЇ ж чоловік Владислав запропонував розповідь не про кам’яні, а про  інші жорна.
    -   У 1930 році 39-річного Сагана П.А., жителя с.Анастазіївка, що на Житомирщині, вислали в Сибір як заможнішого за інших. В селі лишилася його дружина Єва Матвіївна з доньками, 15-річною Ганею та 13-річною Фенею. Одного разу їй шепнули в сільраді, що її й дітей виселятимуть у Сибір. Вона з дітьми пішла вбрід через Случ у Польщу, де жила рідня. Потрапили на глибину й почали топитися. Син Олександр врятував їх. Та прикордонники  затримали. Син же переплив річку й опинився на польській території, де жив його дядько Саган В.П.
    Через місяць Єву Матвіївну та її доньок відправили під Казань у пересильний табір, звідки вони з допомогою татарина повернулись в Анастазіївку. Та знову їх виселили із села, тепер під Новосибірськ у німецьку колонію, де вони працювали доярками на радгоспній фермі.
    Саган О.П., проживши 2 роки в Польщі, повернувся в рідне село. Його заарештували й засудили на 4 роки. З 1932 по 1936 р. він будував Біломорканал. Його, бухгалтера за спеціальністю, призначили бригадиром лісорубів. За зміну треба звалити 8 м3 лісу. Не всі, особливо жителі міст, які не вміли тримати пилку і сокиру, виконували норму. А раз так, то давали не 800 грамів хліба, а менше. Таким Олександр приписував куби. Вміліші ж перевиконували норму, і вцілому бригада її виконувала. Не один кримінальник погрожував: «Ножа під ребро встромлю, як не будеш норму писати мені!» Та, на щастя, репресовані донські козаки втихомирили кримінальників, примусили їх працювати.
    Після відбуття покарання Олександра призвали в армію. Службу проходив у Далекосхідному військовому окрузі.
    Одного разу москвич сержант Смирнов розповів солдатам про «Лист до з’їзду» Леніна (1922р.), який пропонував змістити Сталіна з посади генерального секретаря ЦК РКП(б). Один офіцер підслухав цю розповідь. Слідство. Суд. Усім десятьом – 10 років.
    Саган О.П., відбуваючи покарання під Благовіщенськом, валив ліс. Його призначили бригадиром, а згодом він займався в таборі культосвітньою роботою.
    Якогось дня начальник табору викликав Сагана до себе і в ході розмови тюремною азбукою вистукав: «Тікай, Саша, поки не пізно». А справа була в тому, що у табір, який був за 5 км., відправляли засуджених за зраду Батьківщини (таких, як і Саган) і розстрілювали.
    Саган О.П. набрав галетів, сухарів, втік з табору і товарняками ночами їхав углиб Сибіру, вдень ховаючись у тайзі. Затесавшись у компанію волоцюг, він спеціально потрапляє під облаву. Під час затримання назвався Васильєвим. Отримав 2 роки загального режиму. Звільнившись у 1939 році, Олександр працював у конеплемрадгоспі м. Усть-Кокса Алтайського краю. Тут він одружився з алтайською козачкою Заніною Клавдією Іллівною. А 25 травня 1940 року в них  народився я.
    Почалася Велика Вітчизняна війна. Батька мобілізували. В Сибірській дивізії його призначили заступником начфіна полку. І трапилося так, що під час видачі зарплати офіцерам його впізнав офіцер, який 5 років тому видав десять солдатів. Батька арештовують. Обвинувачення тяжке: друге прізвище, німецький шпигун. Вирок – розстріл. Вночі батькові вдалося втекти. В передзимову пору 1000 км. пройшов, поки добрався в Новокузнецьк  Кемеровської області, де жила його мама. Прийшовши у військкомат, батько назвався Случинським (виріс же на річці Случ). Попав на фронт під Сталінград, у те пекло. Під час бомбардування його засипало так, що тільки ноги було видно. Солдати відкопали його, контуженого і глухого. Півроку лікувався в новосибірському шпиталі. А потім знову – фронт. Був в особистій охороні маршала Рокоссовського («Інтелігентний. Ні одного лайливого слова», - казав батько). Воював під Кенінгсбергом, дійшов до Будапешта.
    Після цього – війна з Японією. 300 солдатів тягли танк «Т-34» через вершини Хінгану. Поява танків для японців стала несподіванкою. Брав батько Мукден. Закінчив війну в Порт-Артурі, звідки в кінці 1945 року демобілізувався з орденом Вітчизняної війни й медалями на грудях.
    Мололи жорстокі «жорна» батька і його рідних, та не перемомололи, на щастя. У 1964 році Сагана О.П. повністю реабілітовано.
    А звідки прізвище французьке Саган? У 1812 році після розгрому під Бородіно французи під натиском російських військ безладно відступали. На їхні обози нападали партизани. Селяни Анастазіївки впіймали французького солдата. Його врятувала від смерті  дівчина. Батько її хворів, їй потрібен був робітник у господарстві. Так він лишився у селі, згодом одружився на тій дівчині красивій. А прізвище його – Саган. Живуть, мабуть, у Франції його родичі. Я, на жаль, цим не цікавився. Але спробую. Хочу повернути собі і синові прізвище Саган.

    Розповідь жителя с. Комарівка  Случинського В.О.  записав Борис Пуха
    http://exo.at.ua/
    Категорія: Новини Кобеляччини | Переглядів: 669 | Додав: Admin


    Всього коментарів: 0

    Ім`я *:
    Email *:
    Код *:
    Форма входу
    Логін:
    Пароль:
    Календар новин
    Пошук по сайту

    Рекомендуємо вам проводити пошук українською та російською мовами

    Корисне


    Опитування
    Останнє на форумі
  • Порекомендуйте укр... >>
  • FIFA 09 >>
  • Ігри, в які ви зар... >>
  • Вибор аватару >>
  • Нові технології! >>
  • Випадкове фото з галереї
    Погода
    Погода в Полтаве, Кобеляках, Новых Санжарах, Комсомольске, Кременчуге, Решетиловке, Козельщине
    Курси валют
    Курсы валют на PROext
    Корисні посилання


    Статистика










                    

    Copyright EXO © 2024, created by KING © 2007 Всі права захищені.
    Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій. У разі передруку матеріалів посилання на exo.at.ua обов'язкове. З питань співпраці пишіть на e-mail: Exo-site[а]bigmir.net