Всього: 3485 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 0 Із них: Новачків: 1110 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 752
Анатолій Гриценко любить особисто розкривати злочини і мріє стати генералом
11:24
Анатолій Гриценко з’явився у Кобеляцькому районі чотири місяці тому. Але за цей відносно короткий термін встиг набути широкої відомості і навіть популярності. Спочатку по району почала поширюватись інформація про те, що молодий енергійний начальник міліції з перших днів свого перебування на посаді різко підвищив вимоги до підлеглих в розрізі виконавчої дисципліни. Згодом почали говорити про те, що Гриценко, не даючи спати ні собі, ні підлеглим, ще й злочини особисто виявляє та розкриває. Такого в сучасній історії Кобеляцької міліції ще не було. Демонструє Анатолій Петрович і знання піар-технологій, легко знаходить спільну мову з громадськістю, з працівниками органів місцевого самоврядування, залюбки бере участь у публічних заходах. Одним словом – приємно дивує законослухняних громадян. І навпаки – завдає клопотів громадянам, схильним до правопорушень. Чого варта одна його операція по затриманню браконьєрів. Контролюючих органів на воді, як відомо, вистачає. Але в більшості своїй вони рапортують лише про кілометри вилучених сіток. А тут за одну ніч – шість браконьєрів, три кримінальних справи, майже півтонни вилученої риби. Тому готуючи чергову «кабінетну» зустріч, ми планували запросити на неї саме Анатолія Гриценка. Він погодився. І в суботу рівно в 12.00 прибув до редакції «ЕХО». І знаходився там точно до 14–ої години дня. Навіть попри той факт, що запитання у журналістів і читачів вичерпалися. Анатолій Петрович перебував у редакції всі 2 «кабінетні» години. Він аргументував: «Я без 5 хвилин на чотирнадцяту піду, а в цей час хтось зателефонує. І скаже потім: «Неввічливий начальник міліції. Не міг дочекатися мого дзвінка».
«… У Кобеляках дуже комунікабельні люди…» – Анатолію Петровичу, чи встигли Ви за період роботи в районі помітити якусь специфіку Кобеляччини? Чи є особливості в криміногенній обстановці? – Специфіку помітити встиг. Безумовно, Кобеляцький район відрізняється і від Полтави, де я працював, і від Котельви, в якій виріс. У Кобеляках дуже комунікабельні люди. Вони охоче доводять до мого відома інформацію про те, що відбувається в районі. Але ці відомості потрібно аналізувати і фільтрувати. Серед них є дійсно корисна інформація, а є банальний вилив компромату один на одного. Причому компромату недостовірного. Щодо специфіки в криміногенній ситуації. Як такої її немає. Єдина суттєва відмінність пов’язана з географічним фактором. Приміром, Котелевський район не має великих водойм, а в Кобеляках вони є. Відповідно, тут більше правопорушень, пов’язаних із браконьєрським виловом риби. На сьогодні ознаковим видом злочинів у Кобеляцькому районі є дрібні крадіжки. Їх проблемність у тому, що для порушення кримінальної справи сума збитків повинна перевищувати 907 гривень. А в селі це злодій повинен майже все господарство з двору винести. Крім того, для дідуся і бабусі збиток навіть у 200–300 гривень є величезним. Звичайно, цей момент є прогалиною у законодавстві. Але завдання міліції не встановлювати закони, а забезпечувати їх виконання. Хоча в своїй роботі ми, перш за все, враховуємо думки і побажання жителів району. Не відомча звітність, не статистичні дані є основним показником роботи правоохоронців. Якщо нашою роботою задоволені люди, якщо вони можуть спокійно спати, безпечно жити – значить міліція працює добре.
«…Слідство по факту смерті хворої в ЦРЛ продовжується…» – 23 травня відділ по боротьбі зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми УМВС України в Полтавській області відзначає першу річницю свого існування. Скажіть чи зафіксовані в районі злочини, пов’язані з торгівлею людьми? – На сьогоднішній день не зареєстровано жодного такого злочину. Але у нас є напрацювання, пов’язані з фактами заняття проституцією і звідництвом. Ця інформація перевіряється. – Як ви оцінюєте стан розвитку правоохоронних громадських формувань, що діють в Кобеляцькому районі? – Моя позиція наступна. Громадські формування працюють не в повній мірі. Вони безумовно потрібні. Але потрібно й ретельніше ставитися до підбору членів цих формувань, не допускати, щоб до їх лав потрапляли люди, котрі мають судимості чи хоча б сумнівну репутацію. Перш ніж допустити людей до охорони громадського порядку, потрібно ретельно перевірити кожного з них. А взагалі, допомагати міліції – це обов’язок кожного громадянина. Для цього не обов’язково входити до якогось громадського формування. – Скільки штатних працівників нараховує Кобеляцький райвідділ внутрішніх справ? – 69. 12 посад у нас некомплектні. Але я не бачу в цьому великої проблеми. Люди працюють, справляються зі своїми обов’язками. Крім того, через 6–7 місяців до нас в райвідділ прийдуть на роботу випускники вищих навчальних закладів. Вони й заповнять вакантні місця. – Який середній вік працівників райвідділу? – Близько 30 років. – Яка середня зарплата? – Мінімальна 1350 гривень – Скільки жінок працює в райвідділі? – Атестованих 5. – Які риси характеру найбільш цінуєте в людях? – Людяність. – Чи правда, що відомий в області аграрій Карасташов є вашим хрещеним батьком? – Це питання не стосується роботи міліції. Воно особисте, і я, з Вашого дозволу, не буду на нього відповідати. – Чим закінчилась справа про підпільний взуттєвий цех в Озерах? – Дійсно, в цьому селі працював цех, в якому виготовляли кросівки та інше взуття. Його власник не мав всіх необхідних для цього документів. Зібрані нами матеріали були направлені до суду. А суд не знайшов в діях бізнесмена криміналу. – До речі, а як іде слідство по двох інших гучних справах – смерті дівчини в лікарні та ДТП, в якому загинули троє людей? – Спочатку по ДТП. Слідство веде слідчий Головного управління УМВС в Полтавській області. Він мені не підлеглий. Скажу лише одне – всі необхідні матеріали співробітники міліції зібрали і передали слідству. По факту смерті в лікарні слідство триває. Ми його доведемо до кінця. Але остаточну відповідь щодо того, чи була провина лікарів дасть суд. – На початку травня міліціонери боролися із несанкціонованими звалищами. Що зроблено, кого покарано за такі провини? – Читач, певно, не зовсім володіє інформацією. Я виступав на сесії Кобеляцької міськради. Мені задавали запитання про те, чи слідкуватиме міліція за дотриманням правил благоустрою. Я відповів, що це безпосередня робота відповідної комунальної служби. Але міліція готова допомагати владі у вирішенні цієї проблеми. При першій вимозі ми готові надати співробітника райвідділу для того, щоб при складанні протоколів не було правопорушень, щоб громадяни вели себе адекватно. Я й зараз повторю, що ми готові це робити. Але поки що подібних звернень до нас не було. – Серед молоді набуває поширення таке негативне явище, як наркоманія. Як міліція бореться із цим злом? – Бореться, і вважаю, що ефективніше аніж раніше. У минулому році за відповідний період була порушена одна кримінальна справа по факту збуту наркотиків і вилучено 50 грамів наркосировини. Зараз ми маємо вже шість кримінальних справ, вилучено 2 кілограми сировини. – Як в районі борються з корупцією? Назвіть приклади успішної діяльності в цій сфері. – Виявити і задокументувати факти корупційних діянь досить складно. За період моєї роботи, поки що, по корупції заведена одна кримінальна справа. У нас є оперативна інформація щодо можливих корупційних діянь. Але це таємниця. – Чому в районі не привчають пішоходів до дотримання Правил дорожнього руху? – Це питання дійсно актуальне. Та на мою думку, привчати до дисципліни потрібно в навчальних закладах і трудових колективах. Міліція ж веде пропаганду в ЗМІ. – Ким ви мріяли стати в дитинстві? – Мріяв стати військовим генералом. «…Поки що мені не погрожували. Та й не боюсь я погроз…» Близько 13–ої години на редакційний номер зателефонував житель Кобеляк Олександр Андрейко. Він задав начальнику міліції цілу низку запитань. – В «ЕХО» писали про операцію по захопленню браконьєрів. Яка подальша доля вилученої риби? Куди йдуть кошти від її продажу? – По описаному в газеті факту порушено відразу три кримінальні справи. Вилучена риба, згідно із договором, передана одному із приватних підприємців. Продавши її, він перерахує кошти на спеціальний депозитний рахунок. Там гроші знаходитимуться до рішення суду. – А як ви встановлюєте ціну на рибу? – Ми рибу не оцінюємо. Для цього є спеціальні розрахунки, які нам надає Держрибінспекція. – У мене є інформація, що в райвідділі є традиція зустрічати нового керівника подарунками. Що Вам подарували? – Я з такою традицією не знайомий. – Яке у Вас хобі? – Для цього зараз немає часу. Додому, в Полтаву, повертаюсь близько 24–ої години. О 6–ій ранку підйом і знову на роботу. Єдиною відрадою зараз є сім’я. – Як Ви ставитесь до вищої міри покарання? Приміром я, коли балотувався до Верховної Ради України ратував за її відновлення. І щоб вбивць, маніяків, корупціонерів обов’язково вішали. – Розумієте, міліція є виконавчим, а не законодавчим органом влади. Можливо я колись і стану депутатом, тоді й більш детально розберусь у цьому питанні. Зараз же мій обов’язок – забезпечувати дотримання діючого законодавства. – Як Ви ставитесь до відновлення роботи лікувально–профілактичних закладів? Алкоголіки зараз відчувають свою безкарність. Вони б’ють своїх дружин, дітей, ніде не працюють. А їх і не карають, і не лікують. – Тут я з Вами повністю згоден. Думаю, що було б доцільно відновити роботу ЛТП. – Ви проявляєте високу активність в розкритті злочинів. В зв’язку з цим Вам ще не погрожували? Не казали, щоб не ліз не в свої справи? – Ні, не погрожували. Та й не боюся я ніяких погроз. Боятися можуть люди, котрі самі порушували закон, можливо, вступали в зговір із злочинцями. На них дійсно можна тиснути. – Кожна людина ставить перед собою якусь мету чи планку в кар’єрі. Посада начальника райвідділу міліції є вершиною мрій Гриценка? – Ні, звичайно. На сьогоднішній день мені лише 32 роки. Все життя попереду і зупинятися в кар’єрному зростанні я не збираюся. Самі ж знаєте вислів: «Поганий той солдат, котрий не мріє стати генералом». – Не думаєте, що Ваша активність зіграє з Вами злий жарт? Адже реєструючи всі звернення громадян, Ви погіршуєте статистику, мимоволі створюєте враження, що в районі зростає злочинність. За це «з області» можуть покарати. Або, навпаки, звинуватять у кар’єризмі. – Це надумана проблема. Статистика повинна відповідати дійсності. Якщо станеться випадок, коли мій підлеглий відмовиться реєструвати повідомлення про злочин, то він працювати в райвідділі не буде. – Чи пишуть на Вас скарги? – Пишуть. Але виключно анонімки. До цього я теж ставлюся дуже спокійно. Такі «пісатєлі» є скрізь.
«…Так, я люблю розкривати злочини особисто…» – У нас є інформація, що Гриценко дуже часто виявляє і розкриває злочини особисто. Чи не перебираєте Ви на себе функції інших співробітників райвідділу? – У Вас достовірна інформація. Так, я і злочинців затримую, і злочини розкриваю. Чому? Та тому, що люблю свою роботу. Ось Вам подобається робота журналіста? – Подобається. – От і мені подобається працювати міліціонером. Хіба це погано, коли робота приносить задоволення? – На завершення розмови, дозвольте задати кілька питань, не пов’язаних з роботою? – Будь ласка. – «ЕХО» володіє інформацією, що Анатолій Гриценко є майстром рукопашного бою, має музичний слух і гарно поставлений голос. Чи можливий такий варіант, що кобелячани побачать Вас на сцені? – Я вже говорив, що був вихованцем військового оркестру. Грав там на тубі. Але зараз співаю виключно в колі друзів. Тому на сцені мене кобелячани навряд чи побачать. А ось на татамі чи спортивний майданчик, можливо, й вийду. Боротьбою займаюся з 13 років, освоїв чимало видів бойових мистецтв. Зараз спортивний гарт допомагає витримувати значні фізичні та психологічні навантаження. Думаю, що якби не спорт, то не зміг би працювати по 16 годин на добу. – Яку музику слухаєте? – Музику 80–их років. Рок не подобається, віддаю перевагу «диско». – Якій літературі віддаєте перевагу? – Пригодницькій. – Які кінофільми дивитесь? – Ті, що знімали в радянські часи. Вони добріші, аніж сучасне кіно. – Яке запитання Вам найбільше сподобалося? – Те, що стосувалось особистої участі в розкритті злочинів. – Дякую за розмову. Ось така розмова. Чи стане Анатолій Гриценко «грозою злочинців», чи вийде на татамі ми дізнаємось ще до кінця року. А ось чи приміряє генеральські погони… Можливо доживемо й до цього.
Біографічна довідка Гриценко Анатолій Петрович. Народився 11 червня 1976 року в селищі Котельва, що на Полтавщині. В 1991 році став вихованцем військового оркестру при Зенітному училищі в Полтаві. А в період з 1994 по 1999 роки навчався в Харківському вищому військовому училищі Національної гвардії України. Закінчив його з відзнакою. Майстер спорту України по рукопашному бою. По закінченню навчання був призначений начальником фізичної підготовки та спорту 18–ої бригади спецпризначення 6–ої дивізії Національної гвардії України, яка розміщувалась в Чугуївському районі Харківської області. 2000 рік – Національна гвардія розформована, Анатолій Гриценко потрапляє під скорочення штатів. 2001 рік – розпочинає службу в міліції. Кілька місяців працює в Маріуполі, потім Гриценка призначають на посаду інструктора бойової та фізичної підготовки Полтавської окремої роти дорожньо–патрульної служби. 2005 рік – заступник начальника Київського райвідділу внутрішніх справ, начальник міліції громадської безпеки. 2006 рік – начальник дільничних інспекторів Полтавської області. 2008 рік – початок 2009 року – працює заступником і виконуючим обов’язки начальника відділу боротьби із злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми РВ УМВС. 4 лютого 2009 року Анатолій Гриценко призначений на посаду виконуючого обов’язки начальника Кобеляцького РВ УМВС Полтавської області. 20 березня 2009 року стає начальником без приставки «в.о.». Капітан міліції. За період роботи у органах внутрішніх справ встиг закінчити Киівський університет МВС України. Анатолій Гриценко одружений. Дружина Леся Олексіївна, 1981 року народження. Має вищу економічну освіту. Працювала бухгалтером в Головному управління МНС Полтавської області. В даний час знаходиться у відпустці по догляду за дитиною. Старший син Єгор навчається в школі №13 міста Полтави. Як і батько захоплюється спортом, має жовтий пояс по боротьбі дзю–до. Молодшому – Максиму 2 роки.
Головна 
