Всього: 3485 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 0 Із них: Новачків: 1110 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 752
Невдале бліц – опитування, або в чому біда українців?
16:02
Як часто ми чуємо нарікання на нерадивого сусіда? Але сусідка, яка за спиною лає його на всі боки, в очі йому цього ніколи не скаже. А буде ввічливо до нього вітатись. Це біда не однієї людини, і навіть не десяти, а цілого суспільства. З цією ж проблемою зіткнулась при спробі провести опитування на тему: «Чи задоволені ви владою Нових Санжар?». Одні говорили, що не задоволені, але записати їх відповідь чомусь забороняли. А щоб повідомити свої ім’я, вік, професію – та не дай, Боже! Як виявилось, в людей є претензії до роботи влади, але їм краще, очевидно, зціпити зуби і промовчати. Інакше буде гірше. Ліпше потім поплакатись в хустинку кумові, колезі чи другу, сидячи ввечері на кухні за чарчиною. Ті новосанжарці, які говорили, що задоволені владою, чомусь теж відмовлялись від запису в блокнот своїх даних. Це мене дуже здивувало. Що це? Пасивна громадська позиція, чи страх щось сказати не так? Здавалось, у нас свобода слова? – Я держслужбовець. Отримую зарплату від держави. Кого ви запитуєте?! Мені нічого не можна казати. Питайте інших. Така ось відповідь одного з опитуваних. Виходить, що мовчимо, бо боїмося. Боїмося, того й мовчимо. Звикли нарікати на лихе життя через погану владу. Але зробити щось для покращення не хочемо, ані пальцем не поворухнемо. Один чоловік мені відповів: «І що з того, що я скажу, що не задоволений владою?». Відповідаю – вашу думку почують, можливо, задумаються. А якби сотні висловились за зміни, а не пасивно стояли в стороні?! То, очевидно, стало б краще жити, ніж зараз, не сумнівайтесь. Згадуються рядки з пісні помаранчевої революції: «Разом нас багато, нас не подолати…» Змогли ж тоді зворухнути владу? Просто не довели почате до кінця. Не вистачило сил чи, можливо, бажання? І швидко забули, що все залежить від кожного окремо і всіх разом взятих. А зараз продовжуємо далі мовчати і бідувати… Чи все ж таки мати свою думку, виголошувати її вголос і жити краще?!