Всього: 3484 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 1 Із них: Новачків: 1109 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2732 Жінок: 752
Минулого тижня в Бутенках сталася надзвичайна подія. Їй присвячена одна із статей цього номера «ЕХО». Тому не буду детальну ту НП описувати. Лише нагадаю, що браві шляховики знехтували вимогами законодавства та елементарним здоровим глуздом, взяли й висипали на ділянку під нову дорогу грунт, взятий з території колишнього хімскладу. Їх не насторожили й не зупинили навіть мішки, заповнені невідомою речовиною, ні стійкий хімічний запах. Їм сказали копати, вони й копали. А чим дихатимуть жителі великого села – то справа другорядна. Що ж, нехтування потребами збереження довкілля, а зрештою й здоров’ям та життям людей є в Україні звичним явищем. Гроші ж важливіші. Отруєною землею стелять дороги і на Кобеляччині, і на Новосанжарщині, і по всій державі. Але на превелике здивування похвальну активність цього разу виявили бутенківська громада і влада. Люди, а з ними і місцеві депутати та голова сільради Микола Скрильник, почали активно протестувати проти будівництва отруйної дороги. Саме вони, б’ючи на сполох, підняли на ноги всі контролюючі служби та районну виконавчу владу. І спільними зусиллями громаді та владі таки вдалося вплинути на здавалось всесильний бізнес. Шляховикам довелось вивозити грунт забруднений хімікатами. Отже, можемо, якщо дійсно захочемо. До речі, бутенківська історія є черговим нагадуванням про можливу небезпеку екологічної катастрофи на Кобеляччині. Катастрофи, яка може статися в результаті будівництва гігантського птахокомплексу. В черговий раз представники бізнесу яскраво продемонстрували, що вони не переймаються ні проблемами довкілля, ні турботою про здоров’я людей. Схожа ситуація, але з набагато більшими, катастрофічними наслідками може виникнути і з «курниками». Може й не виникнути. Але чомусь до сьогоднішнього дня ні представники інвестора, ні обласна та районна влада так і не змогли продемонструвати громадськості хоча б приблизні розрахунки щодо навантаження на довкілля та технології мінімізації можливих ризиків. Натомість вони співають стару пісню про робочі місця (кількість яких теж неможливо прорахувати) та інвестиції. Бутенківська дорога теж є інвестиційним проектом. І теж повинна по теорії принести лише користь. В результаті ж люди отримали величезну проблему.
Головна 
