Всього: 3484 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 1 Із них: Новачків: 1109 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2732 Жінок: 752
І я там був, Мед пиво пив, По вусам текло І до рота потрапляло
10-11 липня в Кобеляках, Полтавської області, відбувся ІІ фестиваль аматорського мистецтва «Вйо, Кобеляки!». Цього року фестиваль набув статусу міжнародного, адже на ньому були представлені артисти не тільки з різних куточків України (Львів, Донецьк, Тернопіль, Дніпропетровськ, Київ, Запоріжжя, Полтава), а й виконавці з інших країн (Росія, Швеція, Польща, Угорщина). З 8-ї години ранку на мальовничому березі Ворскли, як гриби після дощу (до речі, порівняння майже буквальне, адже напередодні всю центральну Україну накрила шестигодинна злива) почали з’являтися намети, що належали гостям з усієї України. Найбільшим із них виявився 20-ти місний намет МАКу (Міжнародної Академії Козацтва). Саме члени цієї організації не тільки професійно забезпечували дотримання громадського порядку під час проведення заходу, а ще й, згодом, порадували усіх присутніх показовим виступом, що демонстрував міць, організованість і силу сучасного козацтва Полтавщини. Паралельно з музичним дійством проходили розваги для малюків. Трішки «покалякавши» на асфальті, юні кобелячани включились в конкурс на здобуття гетьманської булави. Проводив це дійство невгамовний Мирослав Кувалдін. Щоправда неоціненну допомогу йому надала визнаний професіонал у проведенні заходів для дітей Любов Старостіна. Десь близько 3-ї години дня на сцену піднявся Мирослав Кувалдін (музикант, телеведучий та ідейний батько фестивалю) і після короткого вступного слова та символічного запуску голубів, які здійнялися до найближчої гілки і просиділи там, слухаючи концерт, аж до заходу сонця, оголосив про відкриття 2-го фестивалю аматорського мистецтва «Вйо, Кобеляки!» і заспівав пісню «Каляки-маляки», яка так полюбилася усім гостям та мешканцям міста. Що можна зауважити з приводу концерту. Перша його частина була досить одноманітною та дещо заважкою, адже в першому ешелоні виступали гурти, що добре знаються на важких напрямках не досить сучасної рок-музики. Це стосується гуртів «Альянс», «Cry Світу», «Хамер», «ДельТора». Старше покоління, що прийшло у напрасованих білих хусточках та сорочках «на празнік» почали потроху хреститися і залишати місце подій. І, можливо, даремно. Адже, після того як на сцені з’явився Маріо (відомий сучасний художник, графік та майстер відео-потоку) і продекламував під супровід гурту «Шок Оскал» свої миттєві поетично-музичні імпровізації з приводу «…маленьких жовтеньких каченят, що пливуть Ворсклою і поїдають зелену ряску…», фестиваль почав нагадувати усі знані фестивалі, про які ми щось чули чи дивилися фільми, де панує атмосфера миру, злагоди, сексу, музики і … назвемо це пивом. Відвідувачам безкоштовно роздавалися презервативи. Пакет сміття, зібраного на території проведення дійства, кожен бажаючий міг обміняти на значки з символікою фестивалю, а зі сцени лунала музика, яка де далі кращала. Порадували своїм мелодійним роком з жіночим обличчям гурт «Гапочка», що приїхали до Кобеляк відразу після концертів Польщею, любителів рагги тішив своїми неквапливими, але ритмічними читками NED, а позитивний настрій у стилі фанк дарував гурт «Вертеп», любителям інтелектуального року прийшлися до вподоби полтавчани «Майор Пронін». Як той удав Каа із казки Кіплінга, заворожував бандерлогів своїми красою та спокоєм соліст гурту POLLOCK, і відразу ж настрій слухачів змінювався з тихого захоплення до безбожного весілля у нетрях робочих кварталів Донецька чи Дніпропетровська, завдяки «пролетарському гоп-ца-ца» у виконанні «Гражданинъ Топинамбур». Після такого рок-вінігрету почалася електронна частина свята, яку розпочали тернопільські мольфари (шамани по-нашому), «Зелені Сестри» та «ZSUF». І ось десь близько другої ночі, коли позитивні емоції глядачів розпечені до максимуму, ноги самі відбивають такт, десь на пререферії мозку лунають строчки з пісні Кіпєлова «я сва-або-одє-єн» і за своїми вертушками вже місить супермодні мікси dj Кекс… на пляжі з’являються органи місцевої влади і доводять до відома організаторів, що дозвіл на проведення заходу підписаний тільки до 12-ї ночі, а не до 6-ї, як свідчили документи, підписані тією ж міською владою, але ви можете ще погоцати до 2-х, а взагалі-то, щоб через півгодини тут нікого не було. І це було чи не єдиною неприємністю за весь час фестивалю. Погодьтеся, не так вже й погано як для двох фестивальних діб. Під час фестивалю отримали змогу продемонструвати свої вироби і кобеляцькі ремеслярі. Далі були пісні біля багать в наметовому містечку, вечеря приготована у домнах польової кухні, фотографування з козаками, прохання міліціонерів дати їм гітару, «тому що у нас тут тоже мєропріятіє», обмін футболками і конкурс на кращий стрибок з тарзанки. Наступного вечора відбувся гала-концерт за участю гостей фестивалю, присвячений святкуванню дня міста Кобеляки. Але це вже зовсім інша історія.
Організатори фестивалю: БФ «ЗІОН», газета «ЕХО», полтавська міська молодіжна організація «Коло Тебе». За підтримки відділу у справах сім’ї та молоді Полтавської ОДА, Кобеляцької Міської Ради, Кобеляцької РДА. Головні Спонсори Фестивалю – напої «Себек» та мінеральна вода «Царичанська» від офіційного дистриб’ютера в Полтавській обл. ТВПП «СІК+О». Спонсорську допомогу надали: готель «Ворскла», Володомир Струк, Олександр Копилець, Микола Сердюк, Зінаїда Норка, Василь Бєляєв. Гості та учасники фестивалю харчувалися завдяки: кафе «Маленький Париж», польовій кухні фабрики «Зоря» Організатори вдячні за підтримку особисто: Юрію Срібному, Сергію Галушко, Віктору Трусову, Любові Старостіній, Володимиру Реві, Івану Коржуку, Владиславу Прокопенку, Олександру Тітаренко, Олександру Войту, Ігору Пелюхні. А також пожежникам, міліції, лікарям, ресівцям, комунальникам та мешканцям міста Кобеляки.
Головна 
