Всього: 3485 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 0 Із них: Новачків: 1110 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 752
Декілька днів тому жителі невеличкого села Колісниківка, що за десять кілометрів від Кобеляк, з подивом дослухались до гучного співу, який лунав з подвір’я однієї з місцевих жительок. «Ба, як баба Марія святкує», – перемовлялись між собою односільчани. Спів лунав із подвір’я 90-річної Марії Пучко. Того дня до своєї мами і бабусі завітали численні родичі. Приїхала вітати ювілярку і кунівський сільський голова Валентина Бабенко разом з Валентиною Уткіною та її колегами по пісенному ансамблю «Кунівчаночка». «Куди це ви, мамо, так часто ходили, що голову снігом отак забілили», – виводили учасниці ансамблю. Вони щорічно вітають людей, які досягли почесного віку. А вік у Марії Пучко більш, ніж почесний. Вона є найстарішим на сьогодні жителем Кунівської сільської ради. Біографія Марії Кирилівни схожа на біографії мільйонів українців, які прожили в своїй країні багато десятиліть. Десять дітей в сім’ї, втеча на Донбас від голоду, війна, окупація і тяжка праця в колгоспі. Та не дивлячись на прожите тяжке і складне життя, Марія Кирилівна й до цього часу любить співати і жартувати. «Вивів мене босою на мороз», – співала юна Марія, полючи безкінечні плантації цукрових буряків. «У Києві на риночку пив чумак горілочку», – підспівувала батькові, будучи ще зовсім маленькою дівчинкою. «Та у нас бабуся ще брава, вона без окулярів читає», – хвалиться донька Антоніна. І зітхнувши додає: «Ото минулорічна операція її підкосила, а так вона й город полола, і по хазяйству вправлялась». В день ювілею в гостину до Марії Кирилівни завітали її численні родичі. Троє дітей, шестеро внуків – всі всілися за сімейним столом, випили по чарці, заспівали пісню. «Ну, до Марії тепер нехай через десять років на сторіччя всі приїжджають», – жартує 86-річна сестра ювілярки, Ольга Кирилівна. – А до мене милості прошу через чотири рочки. Я ще й танцювати буду». А на підтвердження своїх слів пускається в танок. До пізнього вечора лунали співи із садиби Пучко. Сусіди підходили, слухали, поздоровляли ювілярку. І говорили: «Молодці, отак дружно й треба жити».