Всього: 3485 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 0 Із них: Новачків: 1110 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 752
Дискусія навкруги «курника» не вщухає. Здавалося б я запропонував цілком резонний і зрозумілий варіант вирішення проблеми — референдум. До того ж, варіант самий демократичний і справедливий. Деякі дописувачі шкодують, що влада слабо і безграмотно рекламувала «курник», тому і програти може, а виступали на сторінках газети, мовляв, дилетанти, які невідомо чому не хочуть будівництва птахокомплексу, або являються агентами зацікавлених бізнесових сил. У черговий раз пояснюю, що у мене, особисто, ніякого бізнесу не має, і ні з якими бізнесменами я не співпрацюю. Навпаки, мені вже передавали запрошення відвідати Бєлгород, мабуть, у надії на «перевербовку», або зміну своєї думки. Тож ще раз заявляю, що я ніким не завербований, нічиїх інтересів не захищаю і думку свою не зміню, незалежно від того, що мені нарозповідають фахівці у сфері екобезпеки птахокомплексів. Щодо того, що я не фахівець у цій галузі, я не заперечую, так — не фахівець. Тільки й пропагандисти «курника» також не фахівці. Але моя думка така, що «біореактор», навіть безвідходний, на нашій землі не потрібний. Як би це дохідливо пояснити. Ну, наприклад, є в мене газовий балон. Ідеально справний, з усіма необхідними документами, сертифікатами та відмітками про перевірку і про відповідність усім можливим і неможливим нормам безпеки. Але я просто, в силу свого «дилетанства», не бажаю зберігати його у кімнаті. І вам не раджу. Так і з курником. Не бажаю я щоб він був на, поки що відносно чистій, кобеляцькій землі. Старші люди пам’ятають, як на мальовничих берегах Ворскли відпочивали туристи аж із самої Білокам’яної. І їм подобалося — чисте повітря, ліс, річка, гриби, відносно не дорогі фрукти і овочі. Тож беріть, модний нині, зелений туризм розвивайте. Так ні, кажуть, нас може врятувати лише «курник», от тільки його збудуємо так і заживемо, як у Європі. Он, мовляв, і в Бельгії курники є, до речі, бельгійські, а не іноземні. Різні країни по різному гроші заробляють, розвинуті — продукцію експортують, «недорозвинуті», як ми — сировинні ресурси й дешеву «рабсилу», але щоб заробляти на тому, що сусіди на нашій землі, хоч і курячі, але вибачте, «нужники» будували, до такого б і папуаси не додумалися. Краще вже, як дехто із читачів радить, на повіях заробляти. Екологія не постраждає і робочих місць більше. А потім можна конкурси проводити і кращих, працьовитіших — у депутати, щоб італійцям з їх Чичоліною «носа втерти». Критикують противників комплексу за те, що вони, мовляв, відшукують якусь інформацію у Інтернеті, якому вірити не можна, і залякують громадян «міфічними» загрозами. А про те, що свою думку висловлювала жива жертва «курників», людина, яка була змушена навіть місце проживання змінити, аби чистим повітрям подихати та чистої води попити, замовчують. Чи людину цю, також хтось завербував? Агент впливу вона? Якщо вже «курник» такий корисний і необхідний, нехай його варяги будують біля своїх отчих домівок, нехай будують його під Полтавою чи Конча-Заспою. Що на Кобеляках світ клином зійшовся? Така от «дивна» моя позиція. І, як на мене, смішними виглядають твердження дописувачів про те, що вони дома розводять бройлерів і несучок, і при цьому живі та здорові. На що розрахунок? Ну невже усі читачі настільки, вибачте, дебільні, що не розуміють різниці між домашніми несучками і «курником». Тож, на референдум! І не варто брати комусь на себе персональну відповідальність, бо багато хто з «еліти» справно церкву відвідує, поклони б’є, а живе і діє так, мовби страшного суду не буде. І, думаєте, хоч хто вчинок О. Т. Андрейка здатен повторити? Але його депутатом не обрали…
Валерій Коробчинський
P.S. Шопенгауер в «Афоризмах житейской мудрости» дає таку пораду: «Прежде чем браться за выполнение какого-либо намерения, надо несколько раз хорошенько его обдумать и даже после того, как все нами уже подробно рассмотрено, следует принять в расчет несовершенство людского познания, из-за какого всегда возможно наступление обстоятельств, исследовать и предвидеть которых мы не смогли, — обстоятельств, способных опрокинуть все наши расчеты».