Всього: 3485 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 0 Із них: Новачків: 1110 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 752
Яценюк, Тігіпко, решта хлопців і дівчат, які вміють проштовхнутися в ток-шоу – певно хвацькі й моторні, але коли вони приносять нам рахунок, мимоволі хочеться заощадити на чайових. Раніше, щоб висунутися кандидатом в президенти потрібно було зібрати щось 500 тис. підписів. Нині це безглуздя замінили внеском у 2,5 млн. гривень. Заради збереження справедливості, відповідну статтю закону варто було б сформулювати так: позаяк раніше всі приносили до ЦВК сфальшовані підписи, то нині внесок можна робити фальшивими гривнями. Коли нас захотіли відчужити від політики, нам дали загальне виборче право. Це все одно, що забрати в держави монополію на друк грошей і передати право на емісію всім громадянам, фінанси зникнуть, як зникла реальна політика. Тому всі ці масони, махатми, плутократи, конокради, які плетуть світову змову, ховаються за лаштунками, смикають за ниточки, розповсюджують СНІД й опромінюють нас психотропною зброєю, фінанси залишили собі, а вибори віддали нам. Наші уявлення про свободу цілком сформовані французькою революцією, хоча сама французька революція здійснювалася через диктатуру. Свобода у нас парадоксальним чином асоціюється з народоправ‘ям, з республікою. У наших предків з республікою (Річчю Посполитою) асоціювалося лише гноблення. У ще давніших наших предків із гнобленням асоціювалася Римська імперія, яка зберігала всі республіканські інститути. З цього приводу Свеннунг каже: готи, підкоривши Римську імперію, розповсюдили скрізь монархію та свободу. Свобода – це швидше монархія. Якщо не брати до уваги східні деспотії на зразок китайської чи російської. «Ніщо так не калічить людину, як освіта» - казав визначний даоський мудрець Мао. Це компетентна думка, він мав деякий досвід на предмет покалічити. Ще більше це стосується не людини, а людей, суспільства. І справді, нині за майже стовідсоткової письменності щось давненько ми не чували нових імен рівня Шекспіра, Ньютона, Бекона (в їхні часи письменність не перевищувала 20%). Освічене суспільство продукує технології, а не імена. Проте й технології продукуються з меншою інтенсивністю, аніж у малоосвіченому XIX ст. Останні 40 років ми взагалі спостерігаємо уповільнення темпів науково-технічного прогресу: рак не подолано, холодний термоядерний синтез не опановано, поселення на Місяці не засновано, безгільзовий боєприпас не впроваджено, інопланетян не виявлено. Нудно… Все це до того, що збільшення відсотку письменності та кількості університетів, як мінімум не покращує ефективності суспільства. Покажчики, скажімо, сімнадцятого ст. певне могли б забезпечити технологічні темпи двадцять першого й дати не менше імен. Ми повинні звільнити підростаюче покоління від нівелюючого гніту граматики. Від політики нас вже звільнили. Згадаємо покоління політиків вісімдесятих – Рейган, Тетчер, Коль, Ширак, навіть Горбачов і Щербицький – вже не скидалися на вождів (як Сталін, Гітлер, Рузвельт), але все ще виглядали, як начальники. Нинішні – скидаються на офіціантів. Обама – метрдотель. Саркозі – ларьочник. Меркель – домогосподарка. Медвєдєв – ординарець («це той, хто на побігеньках» - Швейк). Янукович, Юля і Ющенко ще мали певну фактуру. Їх можна уявити менеджерами середньої ланки. Ті, хто йдуть їм на заміну, цілком відповідають світовій тенденції – Яценюк, Тігіпко, решта хлопців і дівчат, які вміють проштовхнутися в ток-шоу – певно хвацькі й моторні, але коли вони приносять нам рахунок, мимоволі хочеться заощадити на чайових. До чого це все? До того, що треба відкинути всі справи й готуватися до Кінця Світу. Бо Діоген Лаерцій так цитує Аполлодора: «Якщо щось доказовим чином змінюється до гіршого, то воно піддається загибелі, а Світ змінюється до гіршого, бо він всихає і затоплюється водою». Отож бо й воно, малята! Я ще пам’ятаю часи, коли, скажімо, слово «підарас» було образливим словом.
Головна 
Яценюк, Тігіпко, решта хлопців і дівчат, які вміють проштовхнутися в ток-шоу – певно хвацькі й моторні, але коли вони приносять нам рахунок, мимоволі хочеться заощадити на чайових.
