82-річний Олександр Старокожко з Котельви розповів, що його від болей у ногах зцілили коти, яких у чоловіка аж… дванадцять. Це якщо не рахувати недавній приплід з одинадцяти кошенят.
У роки війни Старокожко був вивезений окупантами до Німеччини. Там отримав поранення лівої ноги, а згодом під час примусових робіт на Уралі невдало зістрибнув з «товарняка» і травмувався. Після перелому три місяці лежав на витяжці в лікарні. Особливо далася взнаки робота на шахті в Донбасі: ноги в глибоких гумових шахтарських галошах весь час були вологими.
— Минулої осені думав, що вже і не ходитиму — до того ноги боліли. Викручувало так, що хоч на стіну лізь, — згадує Олександр Кузьмич. — Спочатку почало ліву тягнути, потім — праву. Мені давали уколи по десять днів з перервою. Трішки попускало, але потім ставало ще гірше. Згодом я помітив, що мої коти почали лягати мені на хворі ноги. Я їх не відганяв. Від їхнього муркотіння і тепла засинав. Вони і на груди сідали так, що дихати було важко. Так коти спали на мені цілу зиму. І якось я відчув, що болі стали не такими сильними і до весни взагалі зникли.
— Звідки у вас стільки котів? — цікавлюся я.
— Спочатку у мене був котик, якого подарувала одна тітка. Ми з нею ще шампанського за нього випили. Він згодом набрався кліщів і здох. Я плакав над ним, бо хороший та розумний був. Коти взагалі дуже розумні тварини — тільки, що мовчать. Після того до мого сараю приблудилася кішечка, яка привела потомство. Була вже глибока осінь, тому я їх забрав до хати. Це — всі її родичі.
Для того, щоб прогодувати таку кількість тварин, чоловік витрачає третину своєї пенсії. Купує для них сухі корми. Особливо хвостаті полюбляють варені і мелені на м’ясорубку курячі шийки з білим хлібом. Живуть вони в будинку.
Не так давно кількість домашніх друзів Олександра Кузьмича зросла до… двадцяти трьох. У двох картонних коробках з-під бананів мій співрозмовник показує молоде потомство.
Знайомі радили Олександру Кузьмичу потопити чи закопати кошенят, але він каже, що рука не підіймається це вчинити. Йому дуже шкода новонароджених тварин, яких через кілька місяців планує роздати людям. Принаймні, він сподівається, що для кожного з них знайдеться хороший господар. Хто знає, а можливо лікувальні здібності котів передаються генетично, тоді і ці хвостаті друзі комусь допоможуть позбутися недуги…