Всього: 3485 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 0 Із них: Новачків: 1110 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 752
Конституційність Лісабонського договору під сумнівом
10:17
Група депутатів верхньої палати чеського парламенту, Сенату, звернулася 29 вересня 2009 року до Конституційного суду Чехії з поданням про новий перегляд конституційності Лісабонського договору, передає «Радіо Свобода». В основному їх цікавлять питання, що стосуються статусу Європейського судового двору (не зрозуміло, чи зможе він обходити вердикти Конституційного суду Чехії), федералізації Європи (така тенденція суперечить Конституції Чехії), системи підписання міжнародних угод і передачі правочинностей. Конституційний суд, прийнявши подання, вирішив розглянути його позачергово. Але конкретних дат розгляду не називається. Цього разу автори подання оскаржують весь текст Лісабонського договору. Минулого року Конституційний суд Чехії вже розглядав і врешті не задовольнив інше подання супротивників Лісабонського договору в Сенаті, які оскаржували деякі частини цього документа. Тоді Суд вирішив, що ті розділи договору не суперечать Конституції Чехії. Наразі з 27 країн-членів ЄС не ратифікували Лісабонський договір три: Ірландія, Чехія і Польща. Німеччина, в якій його ратифікація теж затрималася через розгляд у Конституційному суді, завершила всі свої ратифікаційні процедури наприкінці минулого тижня, нагадує РБК-Україна. Ірландія – єдина країна Євросоюзу, Конституція якої вимагає для ратифікації таких договорів після згоди парламенту ще й усенародного референдуму. Минулого року ірландські виборці на такому референдумі провалили ратифікацію Лісабонського договору. 2 жовтня вони голосуватимуть на новому референдумі. Цього разу, за прогнозами, з незначною перевагою можуть перемогти прихильники договору. У Польщі і Чехії обидві палати парламентів вже схвалили ратифікацію Лісабонського договору, але документи про неї відмовляються підписувати президенти-євроскептики. Зокрема у Польщі Лех Качинський заявляв, що підпише ратифікацію тільки в разі, якщо цей договір підтвердить на референдумі Ірландія. Президент Чехії Вацлав Клаус сказав, що поставить свій підпис останнім у Євросоюзі – лише тоді, коли Лісабонський договір ратифікують усі інші країни-члени ЄС. Нагадаємо, Лісабонська угода припускає введення посади президента Євросоюзу, який обиратиметься на 2,5 роки. Крім того, документ передбачає реформу виконавчого органу ЄС - Єврокомісії, до якої буде введений наділений широкими повноваженнями єврокомісар із зовнішньої політиці. Він звітуватиме перед лідерами ЄС. Сама ж Єврокомісія буде до 2014 р. скорочена за складом з нинішніх 27 єврокомісарів до 17. Склад ЄК обиратиметься строком на 5 років.
Головна 
