Всього: 3485 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 0 Із них: Новачків: 1110 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 752
Ось вже декілька років полтавці шукають в Канаді родичів льотчика Івана Даценка. 19 квітня 1944 року вилетів з екіпажем на бомбардування залізничної станції Левів‑2. Літак був збитий, командир ескадрильї встиг вистрибнути з палаючої машини і, приземлившись на ворожій території, потрапив в полон. Незабаром відважний льотчик зумів втекти. Перейшовши лінію фронту, з'явився в свою частину. Але наступного дня був арештований контррозвідниками СМЕРШа. Даценка відправили до Сибіру. По дорозі він втік, але після того про нього нічого не чули. Тільки у 1997 році родичі знову натрапили на слід Івана Даценко. Вони прочитали в одній з газет інтерв'ю з Махмудом Есамбаєвим (відомим танцюристом), який розповідав про те, як подружився з вождем ірокезів однієї з канадських резервацій, який був родом з Полтавщини. Округ, в якому живуть онуки вождя Іван і Ніна (ці імена їм дав дід — на честь українських родичів), знаходиться недалеко від Оттави. За версією дослідників‑істориків, Даценко, втікши з німецького полону і потрапивши в «лещата» СМЕРШа, вибрав шлях через Аляску. Як військовий льотчик, він знав, що єдиний шанс піти від усюдисущих контррозвідників — дістатися до Красноярська, а звідти по повітряному шляху Аляска — Сибір можна бігти до Північної Америки. Діставшись до Канади, Іван Іванович без документів і громадянства не зміг би там жити. Тому він подався в ліси до індійців. Вождь ірокезів без роздумів прийняв мужнього українця і навіть віддав заміж за нього єдину дочку. А потім, не маючи синів, залишив йому і місце вождя.
Головна 
