Всього: 3485 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 0 Із них: Новачків: 1110 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 752
Осіння негода 25 вересня не завадила проведенню урочистостей з нагоди 66‑ї річниці визволення Кобеляк від німецько-фашистських загарбників. Після традиційного мітингу-реквієм, що відбувся на Алеї Слави, працівники відділу освіти потішили присутніх чарівною виставкою, створеною дитячими руками. Для світлого майбутнього наступних поколінь солдати визволяли Кобеляччину 66 років тому. Нині діти віддячили своїм захисникам не лише пам’яттю про них, а й оригінальними композиціями. Виставка розташовувалась біля входу у приміщення Кобеляцького районного відділу освіти. Діти разом з педагогами продемонстрували яскраві композиції з рослинних та інших підручних матеріалів. Дрібний дощ лише починався, однак не злякав більшість бажаючих подивитись на дитячі роботи. Виставка супроводжувалась презентаціями робіт учнів навчальних закладів району. Найкращу композицію не обирали, адже вироби були створені дітьми різних вікових категорій. Тому головний спеціаліст Кобеляцького відділу освіти Світлана Ніколенко нагородила грамотами усіх учасників виставки, а саме: учнів шкіл міста, професійного аграрного ліцею, вихованців дитячих садків, ДЮСШ та БДЮТ. Втім, голова міської ради Олександр Ісип та голова райдержадміністрації Олег Решетило все ж охарактеризували роботи, які їм найбільше сподобались. За спостереженнями Олега Решетила, відповідно до тематики влучно скомпонували композицію учні НВК № 1. «Салют перемоги» діти створили з різнокольорових жоржин, які дійсно нагадували справжній феєрверк. Олександра Ісипа по оригінальності приємно вразила собачка, створена з будяків учнями ЗОШ № 2. Також Олег Миколайович та Олександр Михайлович відзначили композицію учнів професійного аграрного ліцею. Вони вважають, що за складністю дана робота була найважча. Учень ліцею Саша Козько створив модель стели з написом «Вічна пам'ять героям», до якої проклав алейку з камінців і оформив її квітами та мохом. Перед стелою Саша зобразив вічний вогонь, де палала свіча, яка до останнього не згасала, навіть під краплями осіннього дощу.