Всього: 3484 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 1 Із них: Новачків: 1109 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2732 Жінок: 752
Після теплих і погожих днів дмухнув вересень прохолодою, ніби попереджуючи, що скоро прийде і справжній холод. Утім, що холод і морози прийдуть, ніхто не сумнівається. А от щодо того, чи будемо ми з теплом, є багато питань. Ми звикли чути безліч балачок про економію газу, електроенергії. Багато говорять про альтернативні види палива, про енергозберігаючі технології та інше. До цього, звичайно, потрібно рухатись, але це велико затратні проекти. Тобто, на даний час це — журавель в небі. Та ми не помічаємо, що вже маємо синицю в руці, тобто можливість просто економити тепло. Та не завжди маємо бажання або потреби. Або не вміємо і не усвідомлюємо, що економлячи тепло ми економимо і газ, і електроенергію, і гроші, і нерви, і здоров’я. Недарма тепло — трьохмірне. Це — енергія в гігакалоріях, це робота в кілоджоулях, це потужність в мегаватах. Отже, давайте економити тепло. Більше десяти років я очолював структурний підрозділ підприємства «Полтаватеплоенерго». Тому вважаю, що отриманий досвід дозволяє запевнити, що при виконанні певних вимог можна зекономити до 30 відсотків газу, особливо в установах. Економія повинна здійснюватись в трьох напрямках:
Підготовка до зими опалювальних приміщень Коли котельні в Кобеляках були підпорядковані «Полтаваобленерго», щороку у вересні створювались комісії, які обстежували всі опалювальні приміщення, кожну кімнату, вікно, складали акти, виписували приписи на усунення недоліків. Зараз все це на совісті і відповідальності керівників установ і ніким не контролюється, хоча тоді газ коштував 40 доларів за 1000 куб. м., а сьогодні 200. Загальною для всіх бідою, як не парадоксально це звучить, є потяг до краси. В усіх установах, офісах, кабінетах опалювальні батареї закуті в декоративні панцирі лише з кількома отворами. Тобто не відбувається ніякої дифузії з приладами теплообміну, в окремих установах навіть помацати радіатор неможливо.Можна зробити такі собі саркофаги над радіаторами, щоб на зиму їх можна було знімати і обігрівати не стіну, а приміщення. Хочете перевірити? Підніміть на ніч над радіатором шторку, навіть тюлеву, і в кімнаті буде значно тепліше.
Підготовка до зими опалювальних систем Ось тут ми навідріз відмовляємось від народної мудрості: «Готуй сани влітку». Згідно з правилами експлуатації, опалювальні системи необхідно промивати під тиском у напрямку, зворотному циркуляції, щоб видалити зацвівший і застояний, як кисіль, теплоносій. Потім провести опресовку (перевірку системи на щільність і надійність) тиском у півтора-два рази вищим, ніж робочий, щоб де тонко прорвало зараз, а не під Новий рік чи на Різдво. Не пізніше ніж за 10 днів провести пробні пуски систем обігріву перед опаленням. Газова служба надає таку можливість при наявності відповідних документів. Найбільшим і загальним недоліком є розбалансованість систем опалення. Це неробочі прилади теплообміну, або напівробочі. Наведу приклади: заходимо в школу, у вестибулі два радіатори по 15 секцій — справа гарячий, зліва холодний. Піднімаємось на сходинковий майданчик, там навпаки — справа холодний, зліва гарячий. Майже третина радіаторів гріють частково, або 2-3 секції, або лише верхня частина. Така ситуація майже скрізь. І це не вина школи, якій не дають кошти на ремонт системи опалення. Майже скрізь радіатори, що потекли, глушать або обрізають, а не ремонтують. От і горять котли, качають насоси, вилітають на вітер і газ, і гроші, бо порушений проективний тепловий баланс, температура прямого і зворотного теплоносія однакова, бо тепловіддача зменшена до 40 відсотків. Необхідно по закінченню опалювального сезону помітити на схемі всі недоліки опалювальної системи і за літо бодай щось виправити, а витрати на це сторицею окупляться взимку.
Режим опалення Цим питанням або ніхто взагалі не займається, або займається будь-хто. У багатьох установах як включили опалення в жовтні, так і вимкнули у квітні. Без врахування температури повітря зовні, вихідних, святкових днів, коли приміщення порожні і можна зекономити газ. Скажімо: охоронник прохає: «Топіть, щоб я міг зайти погрітися» (це 1500 кв.м.), керівник гуртка чи секції просить гарно топити, бо будуть змагання до 21-ої години, а кухар їдальні вимагає, щоб у 3 години ночі було тепло, бо не сходить тісто на пиріжки. І для всього цього необхідно опалювати, наприклад, всю школу. А чому б не купити звичайний електронагрівач для сторожа і тіста, а УФО для кабінету чи спортзали. Та навіщо їм економити, адже це не шкільні гроші, і навіть не відділу освіти. А казначейство нехай платить, на те воно і казначейство. Усе це відбувається тому, що в Україні взагалі відсутня система економії на державному рівні. У найбагатших країнах світу саме економія і є головним джерелом багатства. Усі ми бачили по телевізору, як у гірських селищах Австрії і Швейцарії господарі будиночків видають відпочивальникам поштучно дрова в залежності від температури повітря. У Америці опалювати віллу чи котедж на десяток кімнат дешевше, ніж у нас квартиру. Бо у них кожна батарея вимикається, як електролампочка. А як у нас? Наведу такий приклад. Років 10 тому дзвонить директор школи під час зимових канікул і прохає операторів добре топити, бо в них буде семінар директорів, троє з них залишаться в школі ночувати. Кажу: «Чим опалювати всю школу, може їм краще заночувати в готелі?» «Е, — каже, там дуже дорого, по 7 гривень за ніч». Ось так, щоб 3 чоловіки зекономили 21 гривню, держава заплатила за газ 200 доларів. Будемо ми колись багатими? Цей приклад і навів, бо і зараз багато хто вважає: якщо це не моє, то навіщо економити. Щоб економити на режимі опалення, потрібно щоб в установі хтось конкретно за це відповідав, був зацікавлений і отримував якийсь відсоток від результатів економії. Потрібно, щоб в економії був зацікавлений весь колектив, щоб опалення підпорядковувалось роботі закладу, а робота узгоджувалась з економним режимом опалення. Скажімо, у школі можна скоротити, перенести і навіть відмінити заняття секцій, гуртків у вихідні дні. Можна продовжити на 2-3 дні канікули, це ж 2-3 тисячі кубометрів зекономленого газу. Але потрібно, щоб гроші від цієї економії не йшли на позахмарні премії чиновникам, а повертались у школи.
Головна 
