Всього: 3485 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 0 Із них: Новачків: 1110 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 752
11 жовтня у черговому турі обласної першості новосанжарська команда приймала вдома гадяцький «Псел». Спочатку відбувся поєдинок юніорських складів команд, в якому наші хлопці протистояли лідерам своєї турнірної таблиці. Різниця чи то в класі, чи то в підготовці команд далася взнаки — наші юні футболісти поступилися із рахунком 0:3. З тим більшою надією глядачі очікували поєдинків основних складів. Від перемог глядачі відвикли вже давно, але на стадіон найвідданіші з них все ж таки приходять на кожну гру команди. Приходять з примарною надією: «А, може, сьогодні?» Дуже зацікавила вболівальників поява у стартовому складі «Стандарту» нового голкіпера. Загалом же на газон новосанжарського стадіону вийшли: Бєляєв — Білокінь, Нікітенко, Калюжний, Ляшенко — Підгорний, Максимов, Крушний (к), Стрюк, Кислий — Баранович. На заміну виходили Козаченко та Козловський. Початок гри не видався ні оригінальним, ні, на жаль, успішним для нашої команди — «Стандарт» знову розпочав із помилок в обороні. І якщо перший провал ліквідував новий голкіпер, кинувшись в ноги нападнику гостей, то другий момент привів до голу у ворота господарів. Наш захист знову «прогальмував» і лише спостерігав, як два футболісти «Псла» виходили на самотнього воротаря. Один віддав, інший головою пробив. Голкіпер у стрибку навіть зачепив м’яч рукою, але круглий все одно влетів у ворота — 0:1. Трибуни одразу посумнішали. «Знову летимо…». А відігратись? А відігратись не вдавалося. Максимов сильно пробив зі штрафного — сильно, але вище. Віталій Баранович на швидкості ввійшов до штрафного майданчика, пробив, але під його удар вже встиг влягтися захисник — лише кутовий. Перерва кардинально не змінила співвідношення сил. Наші пробували створити щось в атаці, гості відповідали різкими і небезпечними контратаками. У нас запам’ятався удар того ж таки Віталія Барановича — м’яч пройшов на метр мимо нижнього кута. Той-таки Віталій вривався у штрафну і коли вийшов на зручну позицію… впав, як підкошений. Стадіон зажадав пенальті, а суддя натомість ледь не видав нашому форварду жовту картку за симуляцію. До речі, картками судді довелося добре помахати, аби охолодити запал деяких гравців. Комусь — дійшло одразу, а комусь довелося повторювати двічі. Так, Максимов, вже маючи у пасиві «гірчичника», навіщось на бровці полетів прямою ногою у суперника. Чим ледь не спровокував командну бійку «стінка на стінку». Суддя послідовно показав гравцю другу жовту та червону картки і вилучив гравця з поля. Завершувати гру довелося вдесятьох. Звісно, зрівняти рахунок у меншості було ще більш складно. Власне, це команді і не вдалося. Єдиним, вартим згадки моментом, був зручний пас Крушного на того ж Барановича, але пробити нападнику знову не дали. …Старі вболівальники розходились із стадіону не у найкращому настрої. «Я вже не прийду на таку команду дивиться», — озвався дід у крислатому капелюсі, який впродовж усієї гри критикував футболістів «Стандарту». «Ну й не треба приходити, щоб за чужих боліти, — відповів інший. — А ми прийдемо». І ми теж прийдемо. От тільки б перемогу, га?
Головна 
