Всього: 3486 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 1 Із них: Новачків: 1111 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 753
03 серпня 2009 р. закінчились повноваження директора музею визвольних змагань Прикарпатського краю Каспрука Степана Дмитровича. На його місце обласним керівництвом на випробувальний двомісячний термін було призначено Коцабу Руслана Петровича, порушуючи Статут музею та Установчий Договір. Згідно з Установчим Договором, кандидата на посаду директора подає правління Обласного історико-просвітницького товариства «Меморіал» імені Василя Стуса на затвердження облдержадміністрацією. На посаду директора більшість членів правління товариства «Меморіал» вирішила подати працівника музею Коретчука Ярослава Володаревича. Однак подання товариства «Меморіал» облдержадміністрація не взяла до уваги. Члени правління товариства «Меморіал» тоді подали відповідну заяву в Генеральну прокуратуру України. 10 жовтня 2009 р. закінчився випробувальний термін директорства Коцаби Руслана Петровича. За весь цей час Руслан Петрович не показав себе як фахівець музейної галузі, а, навпаки, перешкоджав працівникам займатися науковою діяльністю, безпідставно погрожував звільнити працівників музею, абсолютно не вникав і не цікавився жодною роботою в музеї, натомість, присвоїв собі всі заслуги у відкритті експозиції в Дем’яновому Лазі, забувши скільки зусиль доклали працівники музею в цій роботі. Також прослідковувалось неодноразове намагання Коцаби спрямувати діяльність музею в політичну площину. В особистісних відносинах з колективом показав себе з аморального боку. Зокрема, зневажливо відносився до засновника музею і колишнього директора Каспрука Степана Дмитровича, здійснював постійний тиск і погрози на працівників. 07 жовтня 2009 р. відбулись збори трудового колективу музею визвольних змагань Прикарпатського краю, на яких більшість членів проголосували проти керівництва Коцаби Руслана Петровича і за підтримку кандидатури Коретчука Ярослава Володаревича. Проте думку колективу обласне керівництво знову не взяло до уваги і призначило Коцабу Руслана Петровича керівником музею на ще один випробувальний одномісячний термін. Члени правління товариства «Меморіал», протестуючи проти такого антизаконного рішення управління культури не допускають Коцабу Руслана на робоче місце. В цій ситуації, замість того, щоб хоч якось нормалізувати відносини з колективом, Руслан Петрович погрожує не виплатити заробітню плату працівникам музею, чим ставить їх та їхні сім’ї в складне матеріальне становище. Цілком очевидно, що Руслан Петрович у своїй боротьбі за директорство керується не тільки власним бажанням. Якби це було так, то будь-яка людина на його місці, бачачи антипатю працівників музею, вже би давно відмовилася від цієї посади. Таким чином, вся діяльність Коцаби Руслана Петровича відверто спрямована на знищення музею визвольних змагань Прикарпатського краю, що мало би насторожити усіх небайдужих людей.
Р.S. На сьогодні залишається незрозумілим, з яких причин
кандидатуру Руслана Петровича Коцаби настільки вперто підтримує обласне
керівництво. Свідченням цього є фраза, яка пролунала із уст одного із
високопосадовців (з міркувань етики не називаємо його прізвище):
«Краще розігнати два трудові колективи, але залишити Коцабу директором
музею». То невже ця влада має право називатись демократичною і
виголошувати пафосні патріотичні промови.
Головна 
