Всього: 3486 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 1 Із них: Новачків: 1111 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 753
Дитину-інваліда залишили без підтримки, а він усе одно перемагає
16:41
Кожної
п’ятниці чотирнадцятирічний юнак з бабусею встає о третій годині ночі,
щоб встигнути на заняття з плавання в Полтаві. Хлопець прославив своїми
перемогами Кобеляки на всю Україну, але коли бабуся попрохала для онука
у влади допомоги — її делікатно «послали».
— Ось його медалі і грамоти, дипломи — говорить бабуся Тамара
Токаренко, дістаючи пакунок з серванту. — Почалося все з того, що
до нас прийшов Віктор Акімов, представник з територіального центру,
який опікувався дітьми-інвалідами, та й каже: «Ігорьок, що ти можеш?
Бігати? Плавати? Стрибати?» Він відповів, що плавати.
Високий симпатичний юнак Ігор Куба тоді ще не знав, що захоплення
плаванням змінить його життя. Мама навчила його плавати у шість років,
а в дванадцять він отримав першу медаль. На обласній спартакіаді серед
дітей-інвалідів «Повір у себе» 2007 року, яка відбувалась у Кременчуці,
Ігор несподівано переміг. Полтавський тренер зацікавилась здібностями
Ігоря і запросила його приїздити на тренування у басейн до Полтави.
Відтоді, кожної п’ятниці Ігор разом з бабусею піднімаються вдосвіта,
щоб встигнути на білицький автобус, а далі потягом їдуть до обласного
центру. Назад на потяг, як правило, не встигають. Доводиться ночувати
у знайомих, а зранку — знову в Кобеляки.
Чому не їхати прямим рейсовим автобусом? В такому б випадку можна
вставати о 8 годині і повертатись того ж дня — скажете ви. На жаль,
бабусі не вистачить статків платити за себе й онука, адже кожного разу
вони їздять удвох. Інваліди мають безкоштовний проїзд лише на потязі.
— Центр у Кобеляках, який опікувався дітьми-інвалідами закрили, —
продовжує Тамара Михайлівна. — Залишили дітей взагалі без підтримки.
Я звернулась за допомогою у райдержадміністрацію. Голови
райдержадміністрації не було, я пішла до заступника чи хто вона там, не
знаю, розповіла цій жінці нашу історію (як звали заступника начальника
і з якого вона відділу бабуся не пам’ятає — авт.). Розповідала і про
те, що дитина має всі пільги і повинна їздити безкоштовно. Нас ніде
в автобус не пускають без білету, говорять, що є два дні безкоштовні —
середа і вівторок. Однак нам не потрібно їздити у ці дні. Нам потрібно
у п’ятницю. Заступник відповіла: «Добре, я розберуся. А взагалі ви хіба
не знаєте, що й раніше були діти-інваліди і вони сиділи на печі і ніхто
про них не знав. А ви ходите тут, требуєте від нас». Так вона до мене
віднеслась. Я обернулась і пішла.
Ми намагалися отримати коментар від голови Кобеляцької
райдержадміністрації, однак у нього не знайшлося часу поспілкуватися з
журналістом.
Заступник голови міської ради Олександр Письмак з розумінням віднісся
до ситуації і порадив Тамарі Токаренко звернутись до обласних депутатів.
— Пропоную Тамарі Михайлівні прийти у міську раду і роз’яснити
обставини голові міської ради Олександру Ісипу. Їй допоможуть оформити
клопотання до одного з депутатів обласної ради про матеріальну допомогу.
Ми також запитали у директора АТП-15341 Віталія Голтвянського, чи
можливо у такому індивідуальному випадку зробити проїзд для цих осіб
безкоштовним. Він повідомив, що законом подібної практики
не передбачено.
— Якщо, скажімо, з Кобеляк якось можна домовились з автостанцією, то з
Полтави це неможливо, — говорить Віталій Григорович (прохаю хоча б
допомогти з маршрутом із Кобеляк, адже тоді людям не довелось вставати
о третій годині ночі — авт.). — Нехай жінка звернеться до мене, ми
якось документально спробуємо вирішити це питання й оформити їй
безкоштовний проїзд з міста.
За плечима Ігоря 15 грамот і дипломів, 7 медалей. У 2008 році він
отримав ІІІ місце на Всеукраїнському традиційному турнірі з плавання
«Кубок Вегаса». У цьому році на Всеукраїнській спартакіаді у Євпаторії
виборов два перших місця.
Ігорю важко вимовляти слова, його навчають по індивідуальній програмі.
Вчителі ввійшли у положення хлопця і розмістили заняття так, щоб
п’ятниця була вихідним днем. Ми дізналися про юнака від його педагога,
яка прийшла до редакції і розповіла про свого учня, за що ми їй
дякуємо. Такі діти не повинні залишатись осторонь нашої уваги. Ми
можемо допомогти хлопцю не занепадати духом, йти до мети і перемагати.
Якщо хтось бажає підтримати хлопця матеріально, зверніться до редакції,
або в будь-який пункт продажу «ЕХО».
Головна 
