Всього: 3484 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 1 Із них: Новачків: 1109 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2732 Жінок: 752
Про сумне потрібно говорити голосно і сумно. Інакше можуть не почути. Кіра Муратова входить до числа режисерів, які не бояться таких інтонацій та настроїв. Ані в житті, ані в кіно. І чергова її картина під назвою «Мелодія для шарманки» – тому підтвердження, презентація якої відбулася в Києві. Рената Літвінова, Олег Табаков, Ніна Русланова, Наталія Бузько, Георгій Делієв та інші стали його прикрасою. Першою назвою фільму «Мелодія для шарманки» була «Голод. Холод. Дві сирітки». Хоч і виникають асоціації з британським «Карти. Гроші. Два ствола», та ніяких злочинних тем режисер тут не розкривала. Хіба що, якщо ввести кримінальну відповідальність за хронічну байдужість суспільства до всього, що не стосується тебе особисто. Хоч багато критиків називають фільм дуже складним і напруженим, сама режисер вважає, що він «дуже простий». Київські журналісти стали першими, хто побачив картину на території України. Це, звичайно, якщо не враховувати всюдисущий Інтернет – там і мелодія, і шарманка грають уже давно. Справа в тому, що вперше фільм було презентовано ще в червні 2009-го року в рамках основного конкурсу 31-го Московського Міжнародного кінофестивалю. До речі, як фільм був знятий, так його нам і показали – українсько-російською – без дублювання, озвучення або субтитрування. Події картини відбуваються взимку, на новорічні свята. Падає лапатий сніг, хтось поспішає на потяг – їде до рідні, хтось бігає по крамницях, шукаючи подарунки. Настрій святковий в усіх, окрім дітей, яким ніхто нічого не подарує, яким навіть немає куди йти... На початку фільму героїня юної Олени Костюк підіймає з підлоги електрички листівку, на якій зображено «Побиття немовлят воїнами царя Ірода». Десь приблизно так і поводяться оточуючі з маленькими осиротілими братиком та сестричкою. Різниця лише в тому, що це «побиття» відбувається у переносному сенсі – на рівні відчуженості та жорстокого ставлення. Зірка російського кіно Рената Літвінова, яка в фільмі зіграла роль дружини багатого чоловіка, такої собі новорічної феї, значно запізнилася та презентацію. Можливо, їй стало дуже соромно перед Муратовою, адже опісля вона не втрачала жодної можливості, аби нагадати, як вона любить на поважає Кіру Георгіївну. І правильно робила: хоч погодні умови та ситуація на дорогах Києва від акторки не залежали, очікування режисерові коштувало власних нервів. Вона зазнала інформаційної атаки представників мас-медіа і вжила заходів: кілька журналісток пали під голосними та різкими відповідями Муратової. Чекати на одну жінку важко, а на двох, так тим паче. Продюсер картини Олег Кохан помітно нервував, адже прийшов першим. Та його очікування сповна окупилися: на прес-конференції йому пощастило сидіти між цими чарівними дамами – Муратовою та Літвіновою. Остання, до речі, виглядала абсолютно по-ренатівськи: уся в чорному, з яскраво червоною помадою на губах, довгий піджак прикрашено вставками з золотистих блискіток і, звичайно, яка ж знаменитість без темних окулярів. Тим паче, після вранішнього перельоту літаком. Під час прес-конференції Муратова змінила гнів на милість і розповіла, як їй вдається розкривати такі важкі теми в своїх картинах: – Я як хірург. Уявляєте, він ріже: «Який жах! Я ж його розрізав! Йому може бути боляче!». Але він абсолютно холодно й спокійно ріже, як клейонку. І чим холодніше він це робить, тим кращий результат.
Але навіть у геніїв своєї справи не обходяться без хвилювання: – Звичайно, бувають моменти прямого хвилювання, оскільки ми маємо справу з різними персонажами, різними прошарками, що приймають участь у процесі. Наприклад, актори. Ти працював з актором, ти не працював з актором. І актор робить сюрприз. Тобто, він раптом так щось робить, що ти й не очікував. Ти захоплюєшся, у тебе просто сльози на очах. І відчуваєш блаженство».
Кіра Георгіївна поділилася також секретами добору акторів на ролі сиріток: – Це мають бути діти, які можуть витримувати напругу. Не страждати сильно, безболісні. Але, головне, звичайно, це талант. Діти, – ніби, первинний матеріал. Вони справжні. І цей первинний матеріал теж має почуття. Оленка про те, як їй працювалося із Романом: – Спочатку ми були, як друзі. Але, доки знімався фільм, ми стали, як рідні брат і сестра. Сварилися, доводили одне одного до сліз, потім мирилися, гралися разом. У мене немає рідних брата або сестри, у Роми –також. І я вважаю, що Рома – мій брат. Ну, хоч не дуже вже такий і рідний, але брат. Цікавим фактом стало те, що саундтрек до фільму, та фактично увесь його музичний супровід – з репертуару російської співачки Земфіри. Ця тема викликала глибоке зітхання Літвінової. А Муратова пояснила це тим, що просто обожнює Земфіру: – Один критик сказав, що режисерові захотілося чого-небудь новенького. На що я йому відповіла: «Ні, режисерові захотілося чого-небудь вічненького». Тому що Рената, ой, я обмовилася. Хоча, правильно: Рената теж. Але Земфіра – це мається на увазі щось вічне.
І це вічне режисер узагалі знімала б як акторку, але не може з нею спілкуватися: – Вона мене настільки вражає, що відразу хочеться закінчити це спілкування. І лише після того, як розмови про Земфіру закінчилися, Літвінова, яка увесь час була в темних окулярах, полегшено зняла їх на хвильку. Ніби забула, що нащось вони їй, все таки, були потрібні. Не зайвим буде зазначити, що кошти, зібрані від прокату фільму в Україні, будуть спрямовані на допомогу дитячим центрам, що виховують дітей вулиці. Та «Мелодія для шарманки», бюджет якої склав 1,5 млн. доларів, не був задуманий, як благодійний проект. Лише в процесі роботи він набув такого статусу. На вечірній частині презентації головні винуватці вийшли на сцену та залишили її після офіційної церемонії під пісню Земфіри. Серед бажаючих побачити прем’єру був український дизайнер Андре Тан та бізнесмен, видавець журналу ”Папараzzи” Валід Арфуш. Першого складно назвати поціновувачем творчості Муратової, адже він бачив лише «Настроювача». Та йому картини режисера дуже подобаються: «Коли виходиш після показу якогось американського фільму – забуваєш про цей фільм через 10 хвилин. Мені подобається, що про ці фільми (фільми Муратової. – Авт) думаєш тиждень або два. Я люблю і поважаю таких режисерів». Тан зазначив, що оскільки він дизайнер, на прем’єру прийшов, щоб побачити Літівінову в «іншому образі». Дизайнер передбачав, що музичним супроводом картини стане саме музика Земфіри: – Ні для кого не секрет дружні, можливо, навіть більше, відносини Ренати Літвінової та Земфіри. Тому, де Земфіра, там і Рената Літвінова. І – навпаки. Це один спільний тандем. Валід Арфуш заздалегідь знав, про що йтиметься в стрічці. Сказав, що йому цікаво буде подивитися, наскільки реально режисер передав проблему безпритульних дітей, тому що знає цю проблему зсередини. – Коли в фільмі обговорюється якась тема, він завжди впливає на підсвідомість людей лише на якийсь короткий проміжок часу. – з прикрістю в голосі зазначив він. Може здатися дивним, чому фільм, який знімався за сприяння Міністерства культури та туризму України в Одесі та Києві, виробництвом якого займалася українська кінокомпанія на чолі з українським продюсером Олегом Коханом, уперше був представлений у Росії. І не просто так, а з розмахом. Адже на кінофестивалі в Москві картина отримала 3 призи журі та стала учасником ще кількох міжнародних фестивалів. Відповідь, певно, ховається у фінансуванні. Навіть оператор-постановник «Мелодії для шарманки» Володимир Панков у одному з інтерв’ю із жалем констатував, що фактично все, що знімається в Україні, знімається, так би мовити, не за вітчизняні гривні, а за московські рублі. Тому якщо задуматися, то мистецтво – це така річ, яка не повинна бути прив’язана до будь-якої валюти. Воно просто має розвиватися і отримувати чималу допомогу від держави. Український кінематограф, у такому випадку, має отримувати пенсію, бо такі розкішні традиції, і так сумно стають сиротами, ми втрачаємо їхніх творців. Усі шукають кращого життя там, де більше можливостей та оклади солідніші, а в першу чергу, поважне ставлення до власного кінематографу.
Головна 
Про сумне потрібно говорити голосно і сумно. Інакше можуть не почути. Кіра Муратова входить до числа режисерів, які не бояться таких інтонацій та настроїв. Ані в житті, ані в кіно. І чергова її картина під назвою «Мелодія для шарманки» – тому підтвердження, презентація якої відбулася в Києві. Рената Літвінова, Олег Табаков, Ніна Русланова, Наталія Бузько, Георгій Делієв та інші стали його прикрасою.
