Всього: 3486 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 1 Із них: Новачків: 1111 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 753
Головна »2009»Грудень»9 » Перевіряй, не довіряй! або як не потрапити до "податкової ями". Правила спорів з податковими органами і перевірки контрагентів
Перевіряй, не довіряй! або як не потрапити до "податкової ями". Правила спорів з податковими органами і перевірки контрагентів
17:01
Все більше підприємств повідомляють про те, що по декотрих їх контрагентах в ході перевірки виникли проблеми. Бізнес завжди пов’язаний з ризиком. Наприклад, неможна бути впевненими в своєму контрагенті, навіть якщо від нього отримані необхідні документи, або він перевірений за доступними базами ДПАУ. Адже він може виявитись… "податковою ямою". Що потягне за собою дуже неприємні судові розгляди. Податкові спори - одна з тем, що особливо хвилює підприємців. Як вибудовувати лінію поведінки, якщо думку платника податку і податківця різняться? Як аргументувати свою позицію? Як перевірити контрагента, аби випадково не впасти до "податкової ями"? відповіді на ці та інші питання знайдені за допомогою ЛІГА:ЗАКОН.
Захист від претензій Українські податкові органи намагаються виявляти і оспорювати договори, укладені підприємцями з так званими "податковими ямами" – фіктивними підприємствами, діяльність котрих спрямована на ухилення від оподаткування. Останнім часом активність податкових органів в цьому напрямку різко зросла: все більше підприємств повідомляють про те, що по деяких їх контрагентах в ході перевірки виникли проблеми. В ряді випадків добросовісний платник податків може постраждати, адже незважаючи на те, що його безпосередній постачальник сплачує всі податки – досить і того, аби "податковою ямою" виявився котрийсь із контрагентів постачальника. В ході інтернет-конференції, організованої ЛІГА:ЗАКОН, юристи податкової практики ЮФ DLA Piper Ілля Свердлов і Дмитро Донець обговорювали тонкощі спорів між підприємствами і податковими органами, а також запропонували деякі практичні рекомендації щодо захисту від можливих претензій податківців. Отож, для мінімізації претензій за сторони податкових органів спеціалісти рекомендують: - проводити попередню перевірку податкової добросовісності контрагентів; - вимагати від контрагентів надання первинної документації, яка підтверджує поставку товарів, результати отриманих послуг; - розробляти внутрішню документацію (накази, звіти) для підтвердження зв’язку окремих видатків з господарською діяльністю, обґрунтування обраного підходу до оподаткування визначених операцій. Однак навіть надання повного пакету необхідних документів податковим органам не виключить можливості наявності претензій. Переважно такі претензії пояснюються планами ДПАУ з додаткового стягнення податків і зборів. Найбільша кількість спорів з податковими органами пов’язана з бюджетним відшкодуванням ПДВ, безпідставним вилученням валових видатків (податкового кредиту) і донарахуванням податків, а також з донарахуванням податкових зобов’язань стосовно угод, визнаних нікчемними. Секретів, котрі могли б гарантувати успішне вирішення спору з податковими органами, на жаль, немає. "В своїй практиці ми спираємось на правильне використання законодавства і конфліктність окремих норм, підготовку широкої доказової бази, особливу увагу до процедурних аспектів проведення перевірок", - розповіли юристи DLA Piper.
Перевіряй, не довіряй! Аби не потрапити до "податкової ями", можна вжити ряд заходів з перевірки податкової добросовісності майбутнього партнера. Така перевірка повинна включати отримання даних про постановку контрагента на облік в податковій, відомості про нього з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, використання інформації про діяльність контрагента з офіційних джерел, а також посвідчення повноважень його представника. Ілля Свердлов і Дмитро Донець пропонують наступний алгоритм дій з попередньої перевірки контрагента. 1. Запросити у контрагента засвідчену підписом керівництва і печаткою компанії копію статуту, документів про державну реєстрацію і реєстрацію в податкових органах (в т. ч. свідоцтва про реєстрацію платником ПДВ), копію довідки управління статистики із вказівкою видів діяльності підприємства. 2. Запросити в контрагента або самостійно отримати витяг (довідку) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців, де будуть вказані дані стосовно поточного статусу підприємства (чи не розпочата процедура ліквідації) і перераховані особи, уповноважені діяти від імені підприємства. 3. Запросити в контрагента документи, які підтверджують повноваження осіб, котрі підписують договір, і осіб, котрі підписують інші документи, пов’язані з угодою (зокрема, податкові накладні, податкову звітність), копії паспортів цих осіб, переконатися в тому, що підпис на документах належить цим особам. 4. Запросити в контрагента довідку, видану податковою інспекцією, яка посвідчує відсутність заборгованості з податків та інших податкових платежів. 5. Запросити в контрагента або самостійно отримати витяг з Єдиного реєстру застав рухомого майна, яка посвідчує відсутність податкової застави на активи контрагента. 6. Підготувати роздруківки з сайту ДПАУ: які посвідчують, що контрагент не числиться в переліку суб’єктів підприємницької діяльності з ознаками "податкових ям"; що контрагент числиться як зареєстрований платник ПДВ (а також про те, що свідоцтво контрагента не вказано в переліку анульованих свідоцтв ПДВ); що юридична адреса контрагента не входить до переліку адрес масової реєстрації. 7. Запросити в податкових органах за місцем реєстрації контрагента довідку про те, що контрагент не числиться в переліку фіктивних, підозрілих фірм за даними внутрішніх реєстрів ДПАУ. Навіть якщо податковий орган відмовиться надати такі дані, сам факт звернення з запитом може бути підтвердженням того, що ваша компанія вживала заходів до перевірки добросовісності контрагента. 8. Запросити в контрагента копії податкової звітності по ПДВ і по податку на прибуток за звітний період, в котрому відбулася угода, з поміткою податкового органу про прийняття звітності. 9. Скласти своєрідний "паспорт" або "анкету" контрагента, в котрій відзначити результати проведеної перевірки і перерахувати зібрані документи з датами їх отримання.
До суду і в суді У випадку, якщо платник податків має претензії до податкової, він може спробувати піти шляхом адміністративного оскарження до рівня ДПАУ. Це дозволить продовжити строк, протягом котрого податкові зобов’язання, донараховані податковими органами, вважатимуться неузгодженими, пояснює Ілля Свердлов і Дмитро Донець. Якщо ж ДПАУ не задовольнить скарги, тоді можна звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання рішень податкових органів недійсними. Що довше триває оспорювання, то більшим є строк, протягом котрого оспорювані донарахування вважаються неузгодженими податковими зобов’язаннями. Крім того, з урахуванням завантаженості адмінсудів строк судового розгляду в суді першої інстанції складає близько 6 місяців. Як вже говорилося, підприємства часто ненавмисно вчиняють угоди з "податковою ямою", і податківці доводять справу до суду. В такому випадку необхідно надати суду документи, які підтверджують операцію з ціллю підтвердження відсутності умислу, що суперечить інтересам держави. А також надати суду документи про контрагента, хоча б мінімум: свідоцтво про держреєстрацію контрагента, свідоцтво платника ПДВ, роздруківку з онлайн-баз ДПАУ і т. д. До речі, судова практика із розгляду подібних податкових спорів досить суперечлива. Вищі судові інстанції в декотрих випадках підтримували вимоги податкового органу, а в інших – захищали інтереси підприємства. Тобто в судових органів ще не виробилась єдина позиція із розгляду таких справ. Значить, завжди є можливість відстояти свою позицію.
Юлія Шешуряк Переклад здійснено сайтом «Стопком». Джерело: http://news.ligazakon.ua
Головна 
