Всього: 3484 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 1 Із них: Новачків: 1109 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2732 Жінок: 752
Напередодні виборів і в час, коли треба думати, як вивести державу з кризи й економічного занепаду, наш уряд ухвалив ну просто життєдайну постанову «Про впорядкування транслітерації українського алфавіту латиницею». А втім, геть іронію! Тепер принаймні вже знатимемо, як офіційно правильно писатися в закордонних паспортах, бо ж іноді з нас світ сміявся… Правда, спеціалісти-мовознавці кажуть: це однаково, якби уряд узявся людям рецепти ліків виписувати... «Як скажу вкраїнське слово по-…» Кабінет Міністрів постановою від 27 січня затвердив офіцій¬ну транслітерацію українського алфавіту латиницею. За цим документом, нашій букві Aа відповідатиме латинська Aа, Бб – Bb, Вв – Vv, Гг передавати слід як Hh, Ґґ – Gg, Дд – Dd, Ее – Eе, Єє – Ye (на початку слова), ie (в інших позиціях), Жж – поєднанням Zh zh, Зз – Zz, Ии – Yy, ІІ – Ii, Її – сполученням Yi (на початку слова) та i (в інших позиціях), Йй – Y (на початку слова), i (в інших позиціях). Решта випадків транслітерування: Кк – Kk, Лл – Ll, Мм – Mm, Нн – Nn, Оо – Oo, Пп – Pp, Рр – Rr, Сс – Ss, Тт – Tt, Уу – Uu, Фф – Ff, ХХ – Kh kh, Цц – Ts ts, Чч – Ch ch, Шш – Sh sh, Щщ – Shch shch, Юю – Yu (на початку слова) та іu (в інших позиціях), Яя – відповідно Ya та ia. Для м’якого знака й апострофа еквівалентів нема. Для чого та транслітерація, спитає пересічний читач? Треба, панове, дуже треба. У всьому має бути порядок, а в документообігові – і поготів. Власне, саме цієї сфери постанова найбільше й торкається. Бо ще донедавна українці мали в офіційних документах, насамперед закордонних паспортах, купу варіантів «інтерпретації» латинкою своїх прізвищ. Причому так на власний розсуд трактували їх чиновники. Іноді виходили з власного уявлення, а не з приписів. Розказував знайомий, що його ім’я в різних документах фігурує неоднаково: виявляється, пана Юрія можна записати по-ненашому кількома варіантами: Yuriy, Yurij, Yurii, Juriy, Jurii тощо. Але як то все потім вичитувати? Особливо жителям інших країн? Їм то що: зазвичай-бо користуються усталеними у світі правописними законами (або ж власними), тож під наші їм нема сенсу прилаштовуватися. І виходить, як у такому випадку. У чеській імміграційній поліції стояв у черзі чолов’яга на прізвище Чуєв. У закордонному паспорті – Сhuev (або Сhuyev). Казус вийшов через те, що в чеській мові буквосполука Ch читається, як і в німецькій, – [х]. Коли поліцай його викликав, то на всю чергу з громадян країн екс-СРСР крикнув: пан Xyєв!..» Яка була реакція гомо постсовєтікус, не важко уявити... За довідником, транслітерація – це механічна передача слів однієї мови засобами іншої графічної системи, тобто букв однієї писемності – літерами іншої. Система насамперед потрібна, аби правильно передавати свої назви за кордоном. У всьому світі до цього підходять із розумом, приміром, у літературній, бібліотечній і телеграфічній практиці існують різні національні системи транслітерації української кирилиці з використанням національних правописів (скажімо, система Бібліотеки Конгресу США – ALA-LC).
Сам собі транслітератор… В Україні ж пита¬ння транслітерації так досі й не бу¬ло узгоджене. Будь-який виш чи інститут у нас вважав себе компетентним у цьому питанні, то й відповідно пропонував своє. Хоч створювалися й спеціальні державні органи, що мали дати лад у цій сфері. Так, зокрема, Комісія з питань правничої термінології, спираючись на подання Інституту української мови НАН України, 19 квітня 1996 року затвердила нормативну таблицю для відтворення українських власних назв засобами англійської мови у законодавчих та офіційних актах Щоправда, на академіків начхав Кабмін, який 2007 року при затвердженні технічного опису та зразка бланка паспорта грома¬дянина України для виїзду за кордон керувався не знати яким стандартом і зобов’язав використовувати в паспортах нового зразка свою «оригінальну» транслітерацію. «Оригінальність» виявилася... в зближенні з російським стандартом: адже літери Г та Ґ постановили передавати буквою G, літери І, Ї та Й – латинською І. Крім згаданих транслітераційних систем, затверджених чиновниками високого рангу, відомі приклади й інших, скажімо, Термінологічної комісії з природничих наук Київського національного університету від 1994 року. Мовознавці кажуть, варіантів ще вистачає. Та ідеальну систему створити вельми складно. А такою вважатиметься транслітерація, що в найлегший спосіб дозволить недвозначно повернути латинку знову в кирилицю. Щойно затверджена цього якраз не забезпечує. Брак еквівалентів апострофа й м’якого знака, використання латинської літери І для передачі 3-х наших букв (й, і, ї) таку оборотність унеможливлює. Скажімо, Мар’їне перетвориться на Marine, а назад може бути відтворене як Маріне. Щодо літери Ї, то обраний спосіб транслітерування взагалі незрозумілий: навіщо цю букву передавати двояко, якщо в нашій графіці вона однозначна (завжди передає поєднання звуків й+і), на відміну від Я, Ю, Є, котрі можуть позначати то два, то один звук, залежно від позиції в слові. Утім є й позитивні моменти постанови. Нарешті чітко впорядкували, як передавати латиною «г», «ґ» і «х» – їм відповідатимуть «h» і «g» «kh». Тобто відтепер Богдан однозначно слід писати як «Bohdan», Ґалаґан – як «Galagan», а Харків – як «Kharkiv». Букво¬сполучення «зг», до речі, відтворюється як «zgh», бо «zh» відповідатиме українському «ж». Тобто «Ужгород» віднині писатимемо як «Uzhhorod», а не на російський копил – «Uzhgorod».
По кризі – алфавітом? До речі, майже одразу після оприлюднення постанови на сайті його відвідувачі оцінили нововведення, як то кажуть, по заслугах. Глас народу варто повторити: «За весь час існування цього Кабміну – то справді єдина постанова, яка полегшила життя людей, перемогла кризу»... «Зайшов у магазин, а там хліб по 16 копійок… Мені кажуть: Кабмін нову постанову прийняв, щось про транслітерацію латиницею, от усе й здешевіло. Така ж ситуація й на заправці. І ніхто вже не бере грошей за лікування. Навіть ДАІшники хабарів не беруть. ОЦЕ ПОСТАНОВА! Своєчасна, якраз на боротьбу з кризою!!!» Такі закиди розумієш. Адже, попри плюси нової транслітерації, мінуси ж теж очевидні. То чи варто схвалювати недозрілий документ? Чом би не проконсультуватися й узгодити сумнівні речі з тим же ж Інститутом української мови – найавторитетнішою в цьому питанні установою? Та й невже більш нагальних справ, крім як видати на-гора недопечений млинець, уряд не мав? Нововведення таїть, між іншим, і не зовсім приємне для пересічного громадянина підводне каміння. Найбільше проблем виникатиме, вочевидь, у тих, хто частенько їздить за кордон. І нас, закарпатців, це насамперед стосується. Приміром, уявіть ситуацію: техпаспорт на авто у вас записано на ім’я Andriy, а в закордонному паспорті по-новому будете Andrii. Спробуйте-но довести поліції, що авто справді ваше... Разом із затверд¬женням нової транслітерації іноземній, мав бути вироблений і механізм, що узгодив би колишні написання з новими. Тож проблем співвітчизникам таки не уникнути…
Головна 
Напередодні виборів і в час, коли треба думати, як вивести державу з кризи й економічного занепаду, наш уряд ухвалив ну просто життєдайну постанову «Про впорядкування транслітерації українського алфавіту латиницею». А втім, геть іронію! Тепер принаймні вже знатимемо, як офіційно правильно писатися в закордонних паспортах, бо ж іноді з нас світ сміявся… Правда, спеціалісти-мовознавці кажуть: це однаково, якби уряд узявся людям рецепти ліків виписувати...
