Четвер, 28.01.2021, 11:27
Привіт Гість | RSS
 
Головна РеєстраціяВхід Головна сторінка      Вхід      Написати нам
Меню сайту
Розділи новин
Новини Кобеляччини [1620]
Твоє рідне місто, в якому ти живеш, навчаєшся, працюєш... Гадаєш, тут нічого цікавого не стається? Помиляєшся!
Новини Новосанжарщини [246]
Є таке чудове і чисте місто на Полтавщині - Нові Санжари. І живуть в ньому чудові люди. Але от казуси і там бувають цікаві
Новини України [9826]
Новини з Батьківщини
Новини світу [4403]
Тут усі найважливіші світові новини! Будь у курсі того, що відбуваються далеко, але все-таки навколо тебе!
Відео-новини [119]
Відео-новини зняті нашими кореспонентами. І не тільки нашими...
Новини Царичанки [0]
Наше місто
  • Кобеляцька міська рада
  • Місто Кобеляки
  • Історія міста
  • Розклад руху автобусів Кобеляк
  • Телефони міста (частина 1)
  • Телефони міста (частина 2)
  • Хто на сайті
    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0
    Наші користувачі
    Всього: 3321
    Нових сьогодні: 0
    Нових учора: 0
    Нових за тиждень: 2
    Нових за місяць: 5
    Із них:
    Новачків: 946
    Продвинутих: 2363
    Журналістів: 5
    Модераторів: 3
    Адмінів: 4
    Із них:
    Чоловіків: 2600
    Жінок: 721
    Наш сайт
    Новини: 16229
    Файли: 8769
    Цікавинки: 3279
    Картинки: 1814
    Анекдоти: 922
    Оголошення: 91
    Тести: 75
    Коментарі: 5084
    Форум: 545/31672
    Новини Полтавщини
    Зв'язок з адміном
    Написати листа адміністратору сайта

    Головна »2010 » Березень » 2 » Бобри - терористи. На Волині стільки що збудовані ними греблі можуть спричиняти підтоплення



    Бобри - терористи. На Волині стільки що збудовані ними греблі можуть спричиняти підтоплення
    14:05
    ...У селі Сирники, що неподалік Луцька, підприємець вирішив розводити форель. Закупив навесні у форелевому господарстві п'ять кілограмів риби, запустив у джерело і вже мав велику надію, що проект удався. Та, на його біду, це джерело облюбував бобер. Форель не витримала такого сусідства й через два дні здохла. Чоловік жаліється, що бобри завдають великих збитків його ставкам: закидають їх сміттям, що гниє, прогризають дамбу. Та найбільше підприємець боїться, що перекриють річечку, з якої живляться ставки. І на рибному бізнесі можна буде поставити крапку. А боротися з бобрами не може, бо їх охороняє Червона книга. Як тут бути?
    Насправді мало хто знає, що бобри вже давно - не червонокнижні тварини. Але охочих полювати на них нема: хутро цих звірів знецінилося. Через це в самих бобрів нарешті з'явився шанс вижити у двобої з людиною...

    Із хворої голови - на бобрячу

    На міжнародному агроекологічному форумі з покращення довкілля в рамках Програми транскордонного співробітництва «Польща, Білорусь, Україна - 2007-2013» також звинувачували бобрів у «терористичній» діяльності. Там зубатого мешканця водойм звинуватили у підтопленнях земельних ділянок та сільгоспугідь, де можна було б вирощувати картоплю. Проте заради справедливості зазначили, що не стільки бобри, а вкрай незадовільний стан меліоративних систем є причиною масових підтоплень. Майже всі 14 тисяч кілометрів меліоративних каналів області замулені та порослі чагарниками. Тому під час повеней не справляються з великою водою. Щоб привести їх до нормального стану, за даними фахівців, потрібно понад 106 мільйонів гривень. Зрозуміло, держава не може профінансувати повною мірою відновні роботи.
    Добралися бобри навіть до Луцька. Не так давно представника «зубатого племені» виловили на дамбі працівники міського парку. І почалося: якщо бобри загатять Стир, то місту загрожує повінь! Напевне побачивши, як перелякалися двоногі істоти їх появі, звірі покинули парк непомітно й тихо, як і пробралися сюди. А Луцьку і без бобрів загрожує підтоплення у кількох районах міста.
    Руслан Люшук, начальник відділу мисливського господарства Волинського обласного управління лісового господарства, не поділяє великої стурбованості з приводу того, що значне збільшення бобрового поголів'я може призвести до масових підтоплень:
    - Я не став би драматизувати ситуацію. На окремих ділянках, в основному в північних поліських районах, бобри справді створюють проблеми. Затоплюються ділянки площею по 20-50 гектарів, але не сільгоспугідь, а лісів та боліт. Якби була небезпека підтоплень родючих земель, то люди просто не дозволили б тваринам це робити. Тож говорити про масштабні повені, спричинені бобрячими греблями, - це явне перебільшення. Загати, що ставлять на річках браконьєри, значно небезпечніші, ніж бобри. До речі, бобер не занесений до Червоної книги України і полювання на нього не заборонене. Ніхто не хоче брати ліцензій, бо як мисливський вид він не представляє ніякої цінності. Отож для Волині лімітів на нього не виділялося. Знаю, у сусідів-рівнян хтось брав і намагався заготовляти бобровий струмінь. Якби було перенасичення цим видом на певних територіях, то власники мисливських угідь вживали б заходів, щоб бобрів виловити й переселити на інші, менш заселені території. Якщо ніхто не звертається, значить немає великих проблем. Дані щодо чисельності за минулий рік ще збираються, а у 2008 році на Волині їх було близько 4,5 тисячі.

    Не бий бобра, бо не матимеш добра
    Якщо у 1953 році по всій Україні налічувалося лише 200-250 особин бобра, то цифра, озвучена Русланом Люшуком, є просто гігантською. У 70-х роках для порятунку бобрів вживали жорстких природоохоронних заходів. На Волині, наприклад, бобрів запустили у річку Стохід. Тепер порятовані бобри, які протягом усього свого багатовікового співіснування у природі з людиною, весь час програвали цей двобій та опинялися на межі винищення, потроху мстять людям за все. Попри те, що полювати на бобрів не заборонено, навіть браконьєри не дуже охоче це роблять. Спрацьовує давня пересторога «не бий бобра, бо п'ять років не матимеш добра»? Не виключено. Та, ймовірніше, причина в іншому. В нашу комерційну добу, де все вимірюється прибутками, бобер став не ходовою монетою. Це колись його шкурами платили данину Золотій Орді, одягали Захід та Схід. Тепер боброва шуба не в моді, хоч за довговічністю вона поступається лише видрі та котику. На бобра немає попиту, бо шкура його груба, важко вичиняється, а коштує всього 40 гривень на базарі. Якби вона коштувала стільки, як шкура видри (а це - від 400-500 гривень і вище), то ми вже давно бачили б бобра лише у Червоній книзі. Та й м'ясо не кожен їсть. Однак капкани на нього можна сьогодні спокійно купити на луцьких ринках.
    - На Волині не було такого, як на Житомирщині, де колись цілі родини спеціалізувалися на пошитті виробів із хутра бобра. Поодинокі випадки браконьєрства зустрічаються, звичайно, але це не масове явище. Були випадки, коли люди руйнували боброві греблі, екоінспекція навіть штрафувала деяких користувачів угідь. Сьогодні загату зруйнували, а на завтра її знову відновлювали тварини. Стік води через боброві греблі є, отож реально вони не можуть зашкодити, - вважає Ігор Квач, завідувач сектору екомережі та розвитку заповідних територій Держуправління охорони навколишнього середовища. - Навпаки, вони відновлюють водний режим територій, який був колись, до меліорації. І якщо бобер знищить якесь дерево, всохне воно, зате відновиться інший екотип. На це не можна дивитися однобоко. Завдяки греблям, що роблять бобри, затримується вода в болотяних угіддях, що особливо актуально для Волині.
    - Дехто вважає, якщо процес освоєння цим звіром нашої території залишити безконтрольним, то невідомо, якими наслідками може це обернутися для довкілля. Кивають на Білорусь, яка теж зіткнулася з цією проблемою. Ви вважаєте: треба популяризувати полювання на бобра? - запитую в природоохоронця.
    - Я противник цього. Не варто втручатися в цей процес. Природа сама все відрегулює. Я також не прихильник відлову і переселення бобрів на інші території.
    Чимало волинських бобрів, вважають природоохоронці, примандрували до нас із Білорусі. Там затісно стало. У республіці налічується більше 46 тисяч особин бобра, який заселив абсолютно всі регіони. Він був навіть виключений із нової редакції Червоної книги Білорусі. Відстріл його заборонений, але дозволено полювання за допомогою капканів. Водних будівничих, які будують загати на меліоративних каналах у Брестській області, почали переселяти в інші місця, менш заселені. Можливо, колись і нам доведеться це робити...


    Друзі-бобри
    Бобри - найбільші представники групи гризунів. Довжина їхнього тіла може сягати більше метра, а вага - до 30-32 кг. Бобри чудово плавають - великі легені дозволяють їм залишатися під водою до 10-15 хвилин.
    Інженерним здібностям бобрів узагалі можна позаздрити. На водоймах, де живуть, вони зазвичай будують греблі, щоб уповільнити течію. Відомий факт: кілька років тому з супутника вдалося сфотографувати об'єкт, який виявився плотиною, збудованою бобрами! Ширина споруди сягала 850 метрів! Для будівництва гребель ці звірки використовують дерева. Стовбур діаметром 40 см бобер може повалити всього за ніч та ще й розібрати його на окремі гілляки. Єдиним знаряддям при цьому є зуби тварини. Вони під час «лісоповалу» працюють за принципом пилки: верхніми різцями бобер впирається в кору, а нижньою щелепою швидко водить із боку в бік. Унаслідок такої «обробки» стовбур дерева стає схожим на пісковий годинник. Будуючи греблю, бобри на дно водойми сторчма ставлять гілки, а проміжки між ними заповнюють мулом, глиною, камінням, заплітають гілляччям.
    Домівки ці «будівельники» споруджують собі теж досить комфортні - у них цілком може ночувати двоє дорослих людей. Вхід до бобрячого житла зазвичай сховано під водою, при цьому в самій нірці, виритій у стіні урвища чи крутого берега, завжди сухо, бо зубаті «архітектори» дбають про те, аби рівень води був нижчим, ніж сама нора. Лише іноді звірки будують хатинки над водою, як правило, в заболочених місцинах, де підводне житло спорудити неможливо.
    Категорія: Новини України | Переглядів: 824 | Додав: Admin


    Всього коментарів: 1
    16.03.2012
    1. Александр [Матеріал]
    А кто защитит людей от экологического бедствия которое вызывают бобры? Если раньше бобры жили в лесу, то в нынешнее время живут возле людей. Уничтожая деревья чем вызывают оползни берегов и разрушение жилых домов. Я понимаю, что Народный депутат Украины Н.Томенко преследовал цель “как лучше”, издавая закон, но народная мудрость говорит: “получилось, как всегда”.


    Ім`я *:
    Email *:
    Код *:
    Форма входу
    Логін:
    Пароль:
    Календар новин
    Пошук по сайту

    Рекомендуємо вам проводити пошук українською та російською мовами

    Корисне


    Опитування
    Останнє на форумі
  • Наука и смысл жизн... >>
  • Найкращі серіали, ... >>
  • Яку книгу Ви зараз... >>
  • Хто слуха яку музи... >>
  • Полное расслаблени... >>
  • Випадкове фото з галереї
    Погода
    Погода в Полтаве, Кобеляках, Новых Санжарах, Комсомольске, Кременчуге, Решетиловке, Козельщине
    Курси валют
    Курсы валют на PROext
    Корисні посилання


    Статистика










                    

    Copyright EXO © 2021, created by KING © 2007 Всі права захищені.
    Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій. У разі передруку матеріалів посилання на exo.at.ua обов'язкове. З питань співпраці пишіть на e-mail: Exo-site[а]bigmir.net