Всього: 3485 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 0 Із них: Новачків: 1110 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 752
Уже від 7 лютого Волинню гуляють чутки, плітки і припущення про те, хто займе губернаторський пост. «ВН» теж порозпитували політологів і проаналізували факти різного рівня достовірності. «Губернаторів міняти точно будуть. Партія регіонів – потужна, велика, членство у ній не мертве на папері, як у інших, а реальне. І головне, що ця партія дуже амбітна. У її складі не тільки підприємці, які прийшли лобіювати свої інтереси, а й люди, які мають досвід роботи на владних посадах. В тому числі є й такі, які претендують у кожній області на перші ролі», - каже політолог Тарас Літковець. Головною ознакою того, хто прийде на губернаторський пост Волині, буде тавро «свій» для нової влади. Себто, новий голова може й не бути членом ПР, проте він погодиться танцювати під їх музику. Найлогічнішим видається прихід на посаду голови ВОДА представника Партії регіонів. «Не дивлячись на складний, місцями суперечливий процес формування опозиційної на Волині політичної сили, (конфлікт між лідерами Олександром Башкаленком та Анатолієм Горбатюком) і один, і другий - претенденти свої, що «пережили разом 5 років в опозиції» у цьому явна перевага» - каже директор Волинського відділення Комітету виборців України, політолог Юрій Кресак. З прагматичної точки зору кандидатура «відвертого регіонала» на посаду голови Волинської ОДА – не надто приваблива. Причиною тому – «бютівськість» області, де і більшість населення, і голова головного виборчого органу – прихильники головної опозиціонерки. Відтак, якщо губернатором стане Башкаленко – неприхованого конфлікту між ним і головою Волинь ради і очільником штабу Тимошенко на Волині Анатолієм Грицюком навряд чи вдасться уникнути. Разом з тим експерт Центру Політичного Аналізу та Виборчого Консалтингу Володимир Павлюк, говорить про «відсутність в середовищі волинських регіоналів потужного та досвідченого у справах державного управління кандидата». «Цей факт спонукає «центр» до пошуку представника Партії регіонів з іншого регіону, не виключено народного депутата» - каже експерт Кандидатурою такого «варяга», називають, приміром, голову Рівненської ОДА у 1997-2005 роках Миколу Сороку. Від довгий час очолював Аграрну партію України (перейменовану згодом у Народну) на Рівненщині. Невдовзі Микола Сорока очолив список до обласної ради партії «Відродження» покійного керівника «Укрзалізниці» Георгія Кирпи і став депутатом. У 2007 році Сорока вступив до Партії регіонів і був 248 номером у партійному списку на дострокових парламентських виборах. «За рівнем впливовості Миколу Сороку умовно можна порівняти з Борисом Клімчуком, тому чутки про його можливе призначення головою Волинської ОДА можуть перетворитися на доконаний факт» - каже Юрій Кресак. Іншим «губернаторським розкладом» регіоналів на Волині може бути ситуація, коли не посуватимуть чинного голову Миколу Романюка, а вже представника Партії регіонів поставлять на посаду першого заступника голови ОДА – вважає Володимир Павлюк. Оцінка можливості того, що Миколу Романюка лишать губернатором, до слова - неоднозначна. «На користь такої можливості – той факт, що Волинська область не дуже цікава Партії регіонів і в економічному, і в політичному аспектах: порівняно мало населення, дотаційне господарство, слабка промисловість» - каже Тарас Літковець. Відтак за умови заявленої лояльності Романюка можуть лишити, адже Волинь не надто приваблива як «одиниця розрахунку» з політичними союзниками. «За час виконання обов’язків керівника області Романюк не був помічений у політичних конфліктах. Окрім того, колишнього «комсомольського» і «приватбанківського» колегу Романюка - Сергія Тігіпка, призначили на посаду віце-прем`єра у новому уряді. Отож, в ситуації відсутності явного конкурента та протекторату з боку Сергія Тігіпка, та напевно й Ігоря Коломойського, кандидатура Миколи Романюка як губернатора при Януковичі, виглядає доволі логічною» - каже Володимир Павлюк. Натомість Юрій Кресак шанси Романюка лишитися губернатором оцінює як невисокі. «Важливішим є політичний момент: Волинь - помаранчева область, де потрібна «своя» людина» - каже Кресак. Як би не було, якщо Романюк таки лишить губернаторський пост, то аж ніяк не за власним бажанням. Не дивлячись на те, що Волинь не дуже котується в якості «політичної валюти», її все ж розглядають як таку, що може в результаті перемовин нових коаліціянтів відійти під вплив політичної сили Володимира Литвина. Йому явно «винні», й окрім того Волинська область – традиційно не байдужа литвинівцям, де у них і не найменш потужний адмінресурс, і економічні інтереси основного фінансового донора НПУ Ігоря Єремєєва. «Можна припустити, що для Блоку Литвина посада голови Волинської ОДА є дуже бажаною, але не принциповою. Оскільки Народна партія має значно потужніший кадровий потенціал ніж Партія Регіонів у Волинській області, то логічно, що Литвин як «суб’єкт» коаліції не проти закріпити за собою і певні області, де він має підтримку. У такому випадку найбільш вірогідним кандидатом на посаду голови ОДА від партії Литвина слід розглядати сьогоднішнього заступника голови ОДА, колишнього голову Волинської обласної ради Василя Дмитрука» - каже голова Центру Політичного Аналізу та Виборчого Консалтингу Михайло Наход. Все рідше в навколополітичних колах як ймовірний сценарій називають повернення на губернаторську посаду Володимира Бондаря, який і хотів і міг - лобі ніби-то мав забезпечити його єецівський шеф Віктор Балога. «Після формування нової коаліції та відсутності у ній групи депутатів представників «Єдиного Центру» таке призначення виглядає малоймовірним» - вважає Володимир Павлюк.
* * *
Прогнози того, коли станеться перезавантаження посади губернатора на Волині, коливаються від кількох днів до місяця. Затримати це може як ще залишкове «бродіння» у справі формування уряду, так і те, що міняти губернаторів на місцях почнуть явно не з Волині. Та все ж без своїх людей на місцях регіонали не зможуть оперативно і «без усяких» впроваджувати свої рішення. І розкачуватися, як показав нещодавній «коаліційно-урядовий» досвід, на Банковій не збираються.