Всього: 3486 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 1 Із них: Новачків: 1111 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 753
Янукович у свої передвиборчій програмі не збрехав – реформи у системі освіти таки розпочались. І розпочалися скандалом: чимало освітян увімкнули тривогу, мовляв, новий міністр взявся радикально змінювати систему освіти за два місяці до вступної кампанії до вищої школи, а під шумок і нівелювати всі досягнення зовнішнього незалежного оцінювання, впровадженого своїм попередником Іваном Вакарчуком. Табачник натомість запевняє: ніхто ЗНО скасовувати не буде. Новий міністр освіти і науки України Дмитро Табачник нарешті почав озвучувати своє бачення реформування системи освіти. Частина змін вже отримала юридичну силу, частина пропозицій чекає на своє оформлення у наказ Міністерства. «Табачник розпочав помсту Вакарчуку», «зовнішнє незалежне оцінювання скасують», «у виші знову доведеться вступати за шалені гроші», – таку реакцію суспільства та освітян викликали перші рішення Дмитра Табачника на посаді міністра освіти, які напряму пов’язують з передвиборчою програмою Януковича, де чорним по білому написано: «Насамперед буде забезпечено: відмову від системи обов’язкового зовнішнього оцінювання для вступу до вищих навчальних закладів…». Отож, що насправді принесе країні політика нового міністра і на що цього року сподіватися абітурієнтам, вирішив дізнатися ZAXID.NET.
Табачник: 12=200 За два місяці до початку вступної кампанії до вишів в Україні, у Міністерстві освіти і науки України вирішили змінити правила оцінювання абітурієнтів. А саме, підігнати 12-бальний атестат до 200-бальної шкали оцінювання. Про намір провести такі зміни активно заявляє у пресі сам Табачник, а разом з тим Міністерство про це поінформувало й обласні управління освіти. ArticleImage_1_63146.jpgЯк пояснює ситуацію начальник головного управління освіти і науки Львівської ОДА Павло Хобзей, йдеться про намір Табачника реформувати в майбутньому систему оцінювання при вступі до ВНЗ до 600-бальної: 200 балів – атестат, 200 балів – тестування, 200 балів – фаховий іспит вишу. У міністерстві вже розробили шкалу, за якою можна перевести середній бал атестата у 200-бальну шкалу. І хоча відповідного наказу ще не видано, цей намір уже піддали критиці, а управління освіти Львівщини з цього приводу пише звернення до Міністерства. «Надзвичайно турбує те, що міністерство хоче змінити правила гри під час самої гри! Зараз ми маємо тести з трьох предметів при вступі до ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації та з двох, при вступі до навчальних закладів І-ІІ. Якщо учень вступає в коледж, фактично атестат важить 1/3 конкурсно-прохідних балів, якщо до ВНЗ – 1/4. У радянські часи він важив 1/5, було чотири іспити на вступі. Проблема у тому, що відтепер учні добрих шкіл є в набагато гіршій ситуації, ніж учні шкіл слабших. Уявімо несильний клас, але завжди серед учнів є кращий і йому поставлять 10-11 балів, щоб вмотивовувати інших до навчання. Якщо взяти учнів, наприклад, Львівського фізико-математичного ліцею, який входить у низку найкращих в Україні, то там в середньому учні мають з фізики і математики 6-7 балів. Хоча їхні знання з фізики та математики не до порівняння з тими 11-12 балів, які є у загальноосвітніх школах. Там інші вимоги… 12-бальна оцінка пропорційна, натомість оцінка тестування – рейтингова. Якщо програєш 1-2 бали на атестаті – вони відбиваються при рейтингові системі на 40 балів, які відіграти на тестах дуже складно. Вага атестату стає надзвичайно високою!» – розповідає Павло Хобзей. Водночас міністр освіти останніми днями активно відстоює позицію, що йдеться про відновлення поваги до професії вчителя, мовляв, в останні роки перед вступом учні закидали навчання і готували лише предмети, які було потрібно для ЗНО, таким чином нівелювалась робота вчителя та вага шкільного атестату. «Дискусія у тому, щоб збільшити мотивацію навчання в середній школі, щоб діти не вивчали тільки три предмети, які треба для тестів. Частково це правда, адже за правилами, які існували, було важливіше пильнувати ці три предмети і вступати на престижні спеціальності престижних ВНЗ. Та що казати про другий бік медалі: що робити директорам шкіл? Садити дітей своєї області чи бути ліберальними? Багато дітей вступає у Київ… Якщо ми почнемо жорстко вимагати оцінки, ми зменшуємо їхні шанси на вступ власне через вагу кожного бала в атестаті!», – каже П.Хобзей. Відтак незрозуміло, що ж пильнувати в останні два місяці навчання у школі майбутнім абітурієнтам: випускний вечір, атестат чи репетитора.
Додатковий іспит: бути чи не бути? Друга важлива пропозиція Міносвіти, яка обурила представників освітніх кіл – запровадження у межах 600 вступних балів третього фахового іспиту від вишу. Хоча цього року Табачник вводити такий іспит не планує, на такі зміни він налаштований серйозно. «Ми чітко виконуємо виборчу програму Президента Януковича. У тому спотвореному вигляді система тестування змінена і фактично ті обмеження, які забирали в людей вступати у виші, скасовані. Ми наступного року спробуємо вийти на світову систему, коли система вступу буде складатися з трьох компонентів рівноважливих, але не рівноцінних. Умовно кажучи, 600 балів можна буде набрати на зовнішньому оцінюванні, 200 балів за атестат, і ще до 200 балів можна буде набрати на випробуваннях, які будуть встановлювати вузи. Крім того, наступного року ми вийдемо на головну зміну, коли буде кілька тестувальних сесій, як у США. Умовно кажучи, людина працює за контрактом моряком чи буровиком за межами країни, і їй незручна одна тестувальна сесія», – розповідає Табачник у одному з останніх інтерв’ю (радіо «Ера»). Разом з тим, при новому Міністерстві, зі слів П.Хобзея, над цим питанням уже встигла попрацювати і робоча група у складі ректорів трьох провідних ВНЗ технічного спрямування: ректора НУ «Львівська політехніка» Юрія Бобала, ректора Київської політехніки Михайла Згуровського та ректора Харківського нацуніверситету В.Бакірова. Що цікаво, у коментарі ZAXID.NET ректор Національного університету «Львівська політехніка» Юрій Бобало зазначив таке: «Гадаю, за рік думка міністра зміниться. Минулого року набір у ВНЗ був вперше в цілому за результатами ЗНО. Ректори у ВНЗ повинні провести моніторинг і порівняти результати зимової і весняної сесій з тими результатами, які отримали студенти. Потім треба приймати рішення, чи потрібен додатковий іспит. Якщо результати теперішньої сесії будуть кращі за минулі, тоді не потрібен, якщо ні, – тоді треба думати. Гадаю, прогнози на рік вперед робити – це невдячна річ. Цього року такого іспиту не буде, а 2011 року життя покаже, вводити його чи ні». Попри заяви Табачника, що скасовувати ЗНО в Україні ніхто не збирається, П.Хобзей називає намір ввести додатковий фаховий іспит нічим іншим, як спробою повністю нівелювати досягнення попереднього міністра освіти і фактично повернутися до хабарництва, яке раніше супроводжувало вступну кампанію: «Тоді вже можна не проводити ЗНО, тратити 80 млн грн. Адже атестатом та фаховим іспитом можна відрегулювати будь-які речі… Я розумію, що ВНЗ в праві підбирати своїх студентів. Та якщо ввести профільний іспит, ми прив’язуємо абітурієнта до того ВНЗ… Звичайно, те, що міністерство обмежило можливість подавати заяви на вступ одночасно до 5 ВНЗ (і в кожному до 3 спеціальностей) – це правильно. Маєш 15 спроб, цього цілком достатньо. Та коли зробити вишівські іспити, кожен ВНЗ робитиме свої екзамени. А в жодній країні один і той самий іспит двічі для вступу ніхто не здає!.. Система тестування і була придумана для того, щоб унеможливити зовнішній вплив. І я розповідав, що до мене звертався ректор поважного ВНЗ і просив посприяти, аби його онук зміг вступити до його ж університету. Це означає, що ця система працювала!» Схожої думки дотримується і директор Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти Лариса Середяк. Вона вважає, що дії нового міністра освіти – це помста Іванові Вакарчуку, та насправді ніхто не дбає про абітурієнтів, учнів, які страждають від змін. «Ректори підтримують ідею вступного іспиту, опираючись на результати зимової сесії. Та зі 100% абітурієнтів, які вступають, 20% мають високі бали, але решту 80% – середні. Якщо при вступі студент, наприклад, набрав 124 прохідні бали з математики, це не означає, що він даватиме собі з нею далі раду», – каже Л.Середяк. Підтримує львівських освітян і голова Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Володимир Полохало. Він вважає намір запровадження фахового іспиту фактично скасуванням чинних правил. «Про додатковий іспит не може йтися, адже це фактично нівелювання самого ЗНО як інструменту вступу. Наш комітет рекомендував ВРУ в першому читанні розглянути нову редакцію закону про вищу освіту. В цьому новому законі передбачено запровадження ЗНО з урахуванням атестату. Але про жоден третій іспит не йдеться, чи про інші хитрі штуки, щоб похитнути ЗНО… Фактично, робиться ще одна спроба скасувати ЗНО (у квітні 2008 року була невдала спроба скасувати ЗНО. Відповідний законопроект до парламенту подали нардепи від Партії регіонів, серед який фігурував і Дмитро Табачник, – ZAXID.NET). Гадаю, це буде тест на зрілість самого суспільства. Комітет займає різко негативну позицію з цього приводу», – наголосив Володимир Полохало. Щодо самого екс-міністра освіти і науки України Івана Вакарчука, який на практиці запровадив ЗНО в українській освіті, він ухиляється від розмов про роботу нового міністра, а тим більше - про можливість скасування тестування.
Мова екзаменів Цього року більшість абітурієнтів здаватимуть тестування мовою навчання. Це стосується всіх восьми мов, якими викладають в середніх школах в Україні, запевняють у Міністерстві. «Кожен випускник цього року в Центрі тестування одержить тестові завдання тією мовою, якою він навчався. Це обов’язкова умова, і її підтримує педагогічна громадськість, тому що понад 50 тисяч дітей заявили про потребу лексикографічної підтримки. Що це таке? Ви приходите на іспит, і вам дають словник і тести іншою мовою. Це неправильно, тому що відразу понад 50 тисяч випускників потрапляли у нерівні умови», – заявляє Табачник у своїх виступах в ЗМІ.
Освітяни погоджуються, тестування українською і справді не визначить об’єктивно рівня знань абітурієнтів, які навчались не в українському оточенні. Проте й тут наголошують на двох сторонах медалі. Лариса Середяк запевняє, що на тестування російською мовою цього року на Рівненщині не зареєструвався жоден абітурієнт, а на Львівщині та Волині разом 535 осіб. «Кожен кабінет, де проходить тестування, отримає комплекти для складня тестів зазначеними мовами. Комплект – це 15 зошитів з тестами. Їх комплектує машина, а не люди. Така система. Якщо іспит тут складають тільки три особи одною мовою – це вже значні перевитрати», – сказала Л.Середяк. З її слів, досі при користуванні словниками термінів жодних скарг чи апеляцій з боку представників нацменшин не було. «Таким є світовий досвід», – запевняє вона. «Насправді це непросте питання. Більшість вступників таки готові здавати тести українською, бо такі були правила, бо вони готувалися до цього. Разом з тим, неправильно робити схожі кроки, які гостро не мотивують до вивчення державної мови. Якщо не ставити планку – не буде мотивації. Не можна сказати, що я математик, мене не цікавить мова, нехай з неї я наберу 100 балів, зате решту відіграю на математиці», – наголосив Павло Хобзей.
Скорочення місць Пишається Табачник і ще одним своїм нововведенням: цього року кількість ліцензованих місць на перших курсах ВНЗ буде меншою, аніж 2009 року на 85-90 тис. (2009 року було 800 тис. місць). Зі слів Табачника, в Україні «є 881 вищий навчальний заклад», що перевищує кількість ВНЗ Польщі, Франції та Італії разом взятих. «Ми будемо створювати умови, щоб за згодою регіонів проходило укрупнення ВНЗ», – каже міністр. «Теза про те, що ліцензованих місць більше, ніж випускників не працює! Є факультети, де конкурс на одне місце – 10 осіб. І мова про престижні спеціальності, а не просто про отримання вищої освіти. І мова про те, щоб на ці престижні спеціальності потрапляли найбільш талановиті, найбільш працьовиті, найбільш навчені наші випускники. А не за іншими критеріями!» – каже П.Хобзей.
***
Отож, чи будуть усі із задекларованих змін введені у дію і як сприйме їх негативно налаштована на Табачника частина українців – покаже час. Наскільки вони дієві та справедливі, очевидно, судитимуть цьогорічні абітурієнти, яким до звичного набору стресів шкільного випускника додали ще один і чи не найбільший – зміну правил гри.
На сміх курам в Украні щороку змінюються умови вступу до ВНЗ, і предмети ЗНО. Спочатку було два обов»язкових предмети ЗНО, потім три. Для того,щоб вступити на юридичний факультет в 2007 і 2008 році треба було здавати ЗНО по правознавству і українську мову, що є абсолютно вірним. Абітурієнт має мати уявлення про свою майбутню професію- правознавство. В 2009 році умови вступу на юридичний факультет змінються: треба здавати ЗНО по історії і українській мові, деякі вузи вимагають додатково ЗНО з англійської мови. В 2010 році умови вступу на юридичний факультет знову змінються: треба здавати ЗНО з української ммови, історії(математики на вибір), англійської мови . Деякі вузи зробили просто абсурд – ввели свої обов»язкові вступні випробування, що перекладається як конкурс гаманців батьків. Ніяких вступних випробувань вузів з якимись додатковими балами вузу бути не може. Всі громадяни України мають мати рівний доступ до освіти, Єдиним мірилом знань абітурієнтів може бути ЗНО.+ екзамени для творчих професій. Всі вузи і всі абітурієнти мають бути в абсолютно однакових умовах. А для вступу на юридичні факультети може і має бути єдиний профільний предмет: ПРАВОЗНАВСТВО.
Головна 
Янукович у свої передвиборчій програмі не збрехав – реформи у системі освіти таки розпочались. І розпочалися скандалом: чимало освітян увімкнули тривогу, мовляв, новий міністр взявся радикально змінювати систему освіти за два місяці до вступної кампанії до вищої школи, а під шумок і нівелювати всі досягнення зовнішнього незалежного оцінювання, впровадженого своїм попередником Іваном Вакарчуком. Табачник натомість запевняє: ніхто ЗНО скасовувати не буде.
