Всього: 3484 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 1 Із них: Новачків: 1109 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2732 Жінок: 752
«Коли королева хворіє, лягає у державний госпіталь...»
14:36
Лікар Мирон Жиравецький вважає, що охорона здоров’я в Англії може бути зразком для нашої медицини – і державної, і приватної Журналістів завжди цікавлять люди успішні. Ті, хто сам «себе зробив», став лідером у своїй справі. Але не спочиває на лаврах, вдосконалює себе і свою справу, бо не хоче поступитися лідерством у конкурентній боротьбі. До таких постатей належить і кандидат медичних наук, керівник приватного медичного центру «Біокурс» Мирон Жиравецький. Ініціатива цього інтерв’ю належить самому Мирону Івановичу. Недавно він відвідав Англію. Поїхав, як колись казали, для вивчення передового досвіду. Звичайно, нам до Англії як до неба... Але ж треба знати, як живуть і працюють там люди і як можемо жити ми...
– Вас, як приватника, очевидно, насамперед цікавила приватна медицина. Чи є там так звана державна медицина? – Є! І успішна. Приватна медицина надає населенню лише 15 відсотків медичної допомоги. Якість послуг у державних медичних закладах нічим не поступається приватним установам. Коли королева Англії хворіє, вона демонстративно лягає у державний госпіталь. І королеву, і сантехніка будуть обстежувати на такій самій апаратурі, лікувати чи оперувати за тими ж медичними технологіями, призначати однакові медикаменти... Державна медицина багато проводить шунтувань серця, імплантацій колінних і кульшових суглобів, що у наших умовах доступно лише заможним людям.
– Для чого ж тоді існує приватна медицина? – Я ставив це питання англійським колегам. Робив припущення, що приватну медицину «придумали» лікарі Англії, не задоволені рівнем оплати... Виявляється, ні. Американські страхові оздоровчі компанії, присутні на англійському ринку медичних послуг побачили, що на квадратній милі сіті – ділового центру є близько мільйона «білих комірців», які здебільшого мають дорогі страхові поліси з усього світу. Вони не хочуть звертатися за скеруваннями до свого сімейного лікаря, одразу виходять на вищий рівень. Державна медицина в Англії забюрократизована. Є черга на виконання складних хірургічних операцій, – від кількох тижнів до кількох місяців. У приватну клініку хоч сьогодні йди і оперуйся. Лише фактор часу відіграє роль, а якість медичної послуги нічим не різниться. У державних і приватних лікарнях можуть працювати ті ж самі лікарі. На одній візитці може бути до восьми місць праці. Лікаря викликають у лікарню, коли у цьому є потреба... У контрактах зазначено, що лікар має прибути на виклик протягом двох годин. На кожну спеціальність менеджери лікарні мають у своєму розпорядженні від 10 до 20 фахівців, вузьких спеціалістів. Хтось найкраще робить пересадки нирок, хтось «набив руку» на подрібненні камінців, одним краще вдаються відкриті операції на простаті, іншим – закриті... Нерідко доводиться викликати на ту чи іншу унікальну операцію хірургів-«зірок» з інших країн і континентів...
– Доводилося чути, що після операції хірург більше не бачить хворого... – Неправда! Бачить... Умовами контракту передбачено, що лікар має довести хворого до повного одужання...
– А чи прийнято там особисто дякувати лікареві, поклавши у халат якусь купюру? – Навіть на думку нікому не спадає. Інший менталітет, інша етика стосунків пацієнта і лікаря. Лікарю немає потреби заглядати до кишені хворого. Медики там добре забезпечені. Деякі екстра-хірурги можуть заробляти на місяць до 100 тисяч фунтів стерлінгів... Готівкою там ніхто не платить, кожен має свій страховий поліс, який формується протягом усього життя. Кожен англієць сплачує податки у розмірі 30-40 відсотків свого заробітку. Ці кошти йдуть на утримання доріг, поліції, на медичне обслуговування...
– У нас кожна велика лікарня мріє мати свій магніто-резонансний томограф... – Там кожна лікарня має один чи кілька МРТ, найновіше діагностичне обладнання. В їхніх лікарнях повне обстеження, точний діагноз хворому повинні поставити упродовж однієї-двадцяти чотирьох годин. У нас часом хворі по кілька місяців не знають, що з ними... Бачив там багато таких речей, про які наші медики можуть тільки мріяти... Це, для прикладу, дозатори для внутрівенного введення 5-6 найменувань ліків за відповідною програмою. Там хворі мають відповідні чіпи, і медсестра ніяк не зможе переплутати ліки, бо кожен флакон має свій штрих-код... Найбільше клопотів рідні мають з тими, хто переніс інсульт або отримав спінальну травму. У нас таких хворих кидають, по суті, напризволяще. В Англії бачив палату, де хворий після інсульту може пультом наблизити для себе підйомник, закріплений на стелі, зачепити себе і пересуватися у межах палати. З такими хворими працює логопед, потім мануальний терапевт, який розробляє рухи, і ще з десяток лікарів різних спеціальностей.
– Що реально ви могли б запозичити для себе з англійського досвіду? - Англійці велику увагу приділяють вивченню думки пацієнтів про той чи інший медичний заклад. Скрізь можна побачити анкети-опитувальники. Пацієнта розпитують, наскільки повно лікар розповів про його хворобу і план лікування, чи ввічливим був медперсонал, скільки довелося чекати на прийом лікаря. Час зазначено в анкеті. Там навіть припустити не можуть, що очікувати треба більше 30 хвилин...
– Як би нам хоч трохи наблизитися до рівня медичного обслуговування тієї ж Англії? – Не треба вигадувати велосипед. Ще 1905 року Столипін запропонував у Росії страхову медицину, лікарняні каси... Безоплатної медицини не було і не буде. Хтось має платити. Держава, працедавець, громадянин... Має бути солідарна відповідальність. Не може бути медицини дешевої... Усе у світі дорожчає. У нас за світовими цінами житло, авто, енергоносії. І охорона здоров’я має бути за світовими цінами. Людина повинна працювати на своє здоров’я постійно, вносити певну суму у свій страховий поліс. І дбати про своє здоров’я. Не повинно бути так, що людина протягом десятків років нищить його – зловживає алкоголем, курить, переїдає, веде малорухливий спосіб життя, а потім думає, що держава безоплатно поверне їй здоров’я. У нас є чимало людей, які не забувають про періодичний ремонт квартири, профілактику і діагностику свого авто, але забувають про свій організм... Здоров’я – це ще не все. Але без здоров’я все інше – ніщо...
Головна 
