Хвороби системи кровообігу є найпоширенішою патологією у структурі загального захворювання населення України. Вони становлять близько 30% усіх недуг. Як стверджують медики, є тенденція до збільшення.

Видатний американський кардіолог Пол Д. Уайт якось сказав, що хвороба серця до 80-річного віку – не Божа кара, а наслідок власних помилок. Іншими словами, не хочеш померти від інфаркту – потурбуйся про первинну профілактику захворювань серця. На жаль, багато хто починає розуміти це надто пізно.

Адже більшість серцево-судинних захворювань починається не раптово, а через неправильний спосіб життя та поступове “засмічення” артерій. Унаслідок скупчення жирів, особливо холестерину і тригліцериду, стінки артерій ущільнюються, розвивається атеросклероз. А також стенокардія, кардіосклероз, міокардит, міокардіосклероз, серцева астма й інші серцево-судинні захворювання.

Хвороби коронарних артерій розвиваються протягом бага­тьох років у міру того, як атеро­склероз вражає судинну систему, ослаблює постачання серця кров’ю, позбавляючи його живильних речовин і кисню. Вважають, що до якогось часу на серцево-судинні захворювання страждають більше чоловіки, ніж жінки. Нібито естроген захищає жіночий організм, зокрема артерії, від однієї з найпоширеніших недуг – атеросклерозу, який є основною причиною серцевих нападів. А отже, поки гормони працюють, жінка відносно захищена. Однак попри те, що хвороби серця доволі тривалий час вважали “чоловічими”, нині лі­карі зіштовхуються зі зростанням кількості серцево-судинних хвороб саме серед жінок.

Людське серце, за великим рахунком – це своєрідний насос. Воно керує практично всіма гормональними й хімічними процесами й речовинами в орга­нізмі, наприклад, відомим адреналіном. Серце забезпечує кров’ю тканини, м’язи, печінку, нирки тощо, опосередковано впливаючи і на їх роботу.

Тож фахівці радять потурбуватися про безперебійну роботу цього “насоса”.

Причини серцево-судинних недуг

Майбутні покоління назвуть XX століття епохою серцево-судинних захворювань. Серцево-судинні хвороби стали найпоширенішими й найнебезпечнішими не тільки у XX, але вже у XXI сто­літті. Як не дивно, до захворювання призводить не лише перевантаження серцево-судинної системи, а й малорухливий спосіб життя. Відомо, що тренування необхідне для того, щоб тримати м’язи в здоровому тонусі, підтримувати їх нормальну функцію, не допускати ослаблення.

Але тренування потребує не лише серце, а й м’язові стінки кровоносних судин. Якщо наші предки змушені були добувати їжу, охороняти житло, перебувати в русі, що вимагало постійних енерговитрат, то спосіб життя сучасної людини зовсім не потребує витрат енергії і м’язової сили. Однак нормальне функціонування серцево-судинної системи вимагає рухливого способу життя. Шість кілометрів на день – стільки повинна пройти людина, щоб серцево-судинна система отримала необхідне навантаження.

Медики також радять тренувати м’язову й серцево-судинну системи за допомогою лазень і саун, холодових і контраст­них процедур. Різка зміна температури з дуже високої на дуже низьку (купання в снігу, в басейні або в ополонці після лазні) спочатку розширює, а потім звужує судини.

Проте для більшої ефективності треба починати такі процедури з раннього дитинства: діти, яких обливають холодною водою після ванни, менше хворіють. Зайва турбота про малюка, створення йому тепличних умов і температурного режиму, однакового в будь-яку пору року, роблять його вразливим для найменшого про­тягу й інфек­цій.

Василь Худицький

Для Газети

Оксана Кузьмяк,
завідувач кардіологічного відділення Львівського обласного кардіологічного центру:

Серед захворювань серця й судин особливу роль відіграє атеросклероз. Це прихований процес, який може не давати про себе знати десятиріччями, а проявитися в лічені хвилини закупоркою судин. Основою прояву атеросклерозу є порушення забезпечення органів кров’ю, а, як відомо, саме від якості та відповідності кровопостачання залежить функ­ція і структура органів і систем людського організму. Найчастіше невідповідність між потребами органів і можливостями кровопливу проявляється в серці, нижніх кінцівках, нирках й очному дні. Спочатку така невідповідність лише тихо “промовляє” болями в серці, а якщо ситуація погіршується – “волає” інфарктом.

Увагу кардіологів також привертають харчові компоненти, які мають вплив на стан і захворювання серцево-судинної системи. Насамперед лікарі радять обмежуватися у вживанні солі, алкоголю, цукру та виробів, які його містять: печиві, цукерках і тістечках. У групі негативного пливу перебувають смажені страви, тонізуючі (кава, міцний чай) і газовані напої, копченості, вироби з білого борошна, майонез, маргарин, чипси, плавлений сир, салатні заправки тощо.

Натомість медики радять звернути увагу на переваги свіжих овочів і фруктів, різноманітних каш і виробів із зерна, кисломолочних продуктів, нерафінованої олії, нежирні сорти м’яса, рибу.

Варто пам’ятати, що атеросклероз можна лише зупинити, відновити первісний стан судин неможливо, хоча деякі приватні фірми це обіцяють. Єдине, що можливо – поліпшити тонус судин і серцевого м’яза. А тому що раніше людина почне вести здоровий спосіб життя, навчиться регулювати свої фізичні та психологічні навантаження, то на трива­ліший час збереже в хорошому стані свою систему кровообігу.

Й останнє: якщо людина сама не стежить за своїм здоров’ям, то ніхто інший не зможе зробити це за неї.