Всього: 3486 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 1 Із них: Новачків: 1111 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 753
До редакції “ЕК” звернулись жителі колишнього гуртожитку зі скаргою, що їх не влаштовують умови проживання у наданому житлі по вулиці Чернишевського, 6. - Я живу в жахливих умовах, - розповіла жінка, яка не побажала, щоб її ім’я було назване в газеті. – Близько двох років тому нам повідомили про виселення. Багато моїх сусідів подалися до родичів, а хто міг – винаймав чи придбавав житло. Мені ні до кого було йти, грошей у мене немає, тому й доводиться жити в маленькій кімнатці, ходити в туалет надвір… Коли журналісти “ЕК” завітали до так званого “гуртожитку”, як називають поміж себе його мешканці, то побачили там дірки у підлозі, тріщини на стелі, відсутність санвузла. Туалет в аварійному стані знаходиться на подвір’ї за кілька метрів від будинку. Опалення є тільки у двох кімнатах, у чотирьох – газу немає. Хлопець, що проживає в одній з неопалюваних кімнат, розповідає: - Я деякий час скитався по квартирах, потім чотири дні мені не було де ночувати. Звернувся за допомогою в міську раду. Надали тимчасове житло. Добре, що хоч дах якийсь над головою є, але холодно дуже, топлю калорифером. Помитися – умов немає, ходжу в душ у “Дельфін”, плачу за раз 20 гривень. А що поробиш? Квартиру шукаю, нічого підходящого поки немає, та й ціни шалені – 450-500 гривень без комунальних послуг. З кухні визирає жінка: - Для чого ото писати? Не фотографіруйте. Ще й виселять нас, як прочитають. Живем тут, як у сараї. Але хоч який прихисток, не на вулиці ж. А на квартиру не йду, бо зарплатня не дозволяє. - Ми б може ремонт який і зробили за власний кошт, так який смисл? – підключається до розмови ще один житель. – Воно ж не наше це житло. А влада не робить нічого тут. Будинок в аварійному стані знаходиться. За коментарем щодо умов проживання, а також з питаннями, на яких умовах надається наразі житло, ми звернулися до міської ради. - Як відомо, останні роки гуртожиток по вулиці Полтавській, 32 перебував в аварійному стані, що було небезпечним для його мешканців. Міська рада прийняла рішення про виселення людей та реконструкцію гуртожитку під багатоквартирний будинок для молодих сімей. Ми запропонували мешканцям гуртожитку два варіанти, - повідомив Сергій Галушко, секретар Кобеляцької міської ради. – Перший: підвищуємо плату за проживання (адже до того часу вона була суто символічною), додаємо до цих коштів ще й кошти із міського бюджету і ремонтуємо гуртожиток. Другий варіант – термінове виселення. Від першого варіанту мешканці гуртожитку відмовились, декого не влаштовувала підвищена плата, інші захотіли піти на квартиру. Але коли підійшов термін виселення, дехто обурився, мовляв, це незаконно. Але, згідно закону, гуртожиток – це лише місце тимчасового проживання. Із тридцяти сімей, що проживали в гуртожитку до 2005 року, двадцять п’ять шукали житло самостійно, п’ятьом сім’ям (малозабезпеченим, матерям-одиначкам) житло таки надала міська рада. - Мешканці гуртожитку були заздалегідь попереджені про виселення, - говорить Олександр Письмак, заступник міського голови. - Гуртожиток було передано Державному Фонду молодіжного будівництва для реконструкції під 30-квартирний житловий будинок для молодих сімей, яка й була проведена протягом 2005-2006 років за кошти держбюджету. У 2005 році з метою забезпечення житлом певної категорії малозабезпечених осіб у місті, на виконання вимог Житлового Кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів “Про затвердження порядку формування фондів житла для тимчасового проживання та порядку надання і користування житловими приміщеннями”, виконавчий комітет Кобеляцької міської ради прийняв рішення про віднесення до спеціалізованого фонду тимчасового проживання громадян квартири № 4, 5, 4/1, 4/2, 7 у будинку № 6 по вулиці Чернишевського в місті Кобеляки. Саме сюди переселились кілька людей із колишнього гуртожитку, які не мали власного житла. На сьогодні тут проживає дев’ять мешканців. Ці квартири займають четверту частину площі будинку по Чернишевського. Вищезгадана Постанова Кабміну поширюється на громадян, які не мають або втратили постійне місце проживання, у зв’язку з чим їм надаються житлові приміщення з фондів житла для тимча¬сового проживання. Житлові приміщення з фондів житла для тимчасового проживання надаються громадянам за умови, що для них таке житло є єдиним місцем проживання, а їх сукупний дохід недостатній для придбання або найму іншого житлового приміщення. Першочергове право на забезпечення житловим приміщенням з фондів житла для тимчасового проживання мають сім’ї з неповнолітніми дітьми, вагітні жінки, особи, які втратили працездатність, та особи пенсійного віку. Житлові приміщення з фондів житла для тимчасового проживання надаються громадянам, які втратили житло внаслідок звернення стяг¬нення на житлові приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного приміщення; біженцям та громадянам, які вимушені зали¬шити житлові приміщення внаслідок його аварійного стану, стихійного лиха або з інших підстав, які загрожують стану та безпеці відповідного приміщення. Громадяни, яким надане житлове приміщення з фондів житла для тимчасового проживання, не мають права привати¬зувати, обмінювати та здійснювати поділ такого приміщення, здавати його в піднайм або вселяти до нього інших громадян. Згідно вимог, житлові приміщення з фондів житла для тимчасового проживання надаються громадянам у розмірі не менш як 6 кв. м на одну особу. У будинку по Чернишевського, 6 площа найменшої кімнати становить майже 10 кв. м. Є тут опалювальні прилади, дві кухні, одна з яких розподілена між трьома співмешканцями. Туалет розміщений на подвір’ї будинку. - Скажіть, будь ласка, а чи зверталися до Вас мешканці фонду тимчасового проживання з будь-якими скаргами? - Так, звертались, - відповів Олександр Письмак. – Але це були звернення від постійних жителів будинку, які прохали зробити окремий вхід, мотивуючи тим, що поруч з ними (у фонді) живуть не зовсім благополучні сусіди. Міськвиконком зараз вивчає це питання і якщо буде технічна можливість влаштувати окремий вхід для постійних мешканців будинку, то це обов’язково буде зроблено. Відповідно до чинного законодавства, житлові приміщення з фондів житла для тимчасового проживання надаються громадянам на строк до одного року з можливістю продовження цього строку у разі неспроможності їх набути альтернативне місце проживання. Після закінчення встановленого строку тимчасового про¬живання громадяни зобов’язані звільнити надане житлове при¬міщення. Підставами для дострокового припинення права на користу¬вання житловими приміщеннями з фондів житла для тимча¬сового проживання є: надання громадянину або придбання ним іншого житло¬вого приміщення; підвищення доходів громадянина до рівня, який дозволяє йому укласти договір найму іншого житлового приміщення; порушення громадянином правил користування житловим приміщенням з фондів житла для тимчасового проживання; приведення мешканцем житлового приміщення з фондів житла для тимчасового проживання у непридатність для його використання; інші підстави, встановлені законом. Як говорить секретар міськради, держава не виділяє кошти на ремонт фондів тимчасового житла, а міська рада не має змоги самостійно відремонтувати будинок по Чернишевського, 6. Кожен, хто потребує надання житлового приміщення з фондів житла для тимчасового проживання, має право звернутися до виконавчого органу міської ради, подавши заяву і необхідні документи (копії документів, що посвідчують особу заявника, довідка про склад сім’ї). Заява вноситься на розгляд виконавчого комітету, потім видається ордер на тимчасове заселення. Кожен мешканець спеціалізованого фонду тимчасового проживання для громадян повинен вчасно сплачувати всі комунальні послуги. - Але міська влада не зобов’язана прямо забезпечувати всіх житлом, - говорить Сергій Галушко. – Дійсно, закон про тимчасове житло є, але таке житло надається по можливості; якщо є вільна житлова площа, яку можна виділити під фонд. Переконаний, не кожне місто має такий фонд. Уявіть собі ситуацію, коли у Києві, наприклад, кожен буде просити у міської влади надати йому соціальне житло. Тож стає зрозуміло, що покращувати умови проживання людей у тимчасовому житлі ніхто не збирається. Ніхто й з мешканців не збирається йти на квартиру. Значить, останніх все, в принципі, поки що влаштовує. Тож, мабуть, кожен повинен подбати про себе сам. Як щось не влаштовує – вихід треба шукати самостійно і не звинувачувати владу, державу чи ще когось. Проте... це лише суб’єктивна думка автора.
Без цинізму. Але 20 грн. - це не душ в "Дельфіні", а дві години в сауні, туалет на вулиці - не такий вже кам"яний вік. Облаштувати житло (хоч і не власне) - справа кожного, бо для свого ж затишку. Просто працювати, працювати і працювати.
Головна 
