Тема збереження парків та інших зон культурного відпочинку для мене, як для корінного кобелячанина, тим більше як для людини, причетної до їх створення, дуже близька. Роки, прожиті в рідному місті, підтверджують тезу, що і вчорашньо-позавчорашня, і нинішня міська влада досить легковажно ставляться до створення і утримання в належному порядку так званих «зелених зон». Мовляв, на наш вік дерев та кущів вистачить. Та чи вистачить?
Саме тому змушений я відреагувати і на низку публікацій в місцевих ЗМІ, присвячених темі будівництва супермаркету в парку імені Богдана Хмельницького. Адже й сам там у молодості прокладав асфальтові доріжки. В тому парку є частка й моєї особистої праці. І дуже боляче було дивитися, як зменшується його територія. Спочатку частину зеленої зони віддали під індивідуальну забудову. Де це бачено, щоб на місці алей виникали приватні садиби із утриманням в них курей, кіз, свиней та іншої худоби. Таке можливо лише в Кобеляках. Але то робила влада вчорашня.
Вже при владі теперішній в парку «вкрали» земельні ділянки під спортивний майданчик і церкву. Ніби й під добру справу землю віддали, але ж «зелена зона» знову зменшилася.
Прикро в цій історії й те, що ніхто у жителів міста навіть не подумав їх точкою зору поцікавитись.
А тут нова сенсаційна новина – в парку, на місці колишнього кафе «Молодіжне», збираються будувати супермаркет! Спочатку я з причин, вказаних вище, був налаштований сказати категоричне «ні» новому проекту. Тим більше, що, як свідчать опитування громадської думки, я не один такий. Педагоги, як більш інтелігентна публіка, також зважають як на переваги, так і на небезпеки, які має супермаркет. Так, це зручно для людей і може вплинути в позитивний бік на якість та ціни товарів, котрі реалізуються в Кобеляках. Але одночасно це і вилучення землі із «зеленої зони», і небезпека для школярів через пожвавлення автомобільного руху. Мають резон і перші, і другі. Та я, повторюся, спочатку був проти будівництва. Але подумавши, ще раз зваживши всі «за» і «проти», змінив свою точку зору. І нижче спробую пояснити, чому. На мій погляд, будівництво комфортабельного сучасного магазину стане логічним завершенням такого собі ланцюжку об’єктів міської інфраструктури: будівля відділу освіти, спортмайданчик, церква, магазин. Все є, всього достатньо.
Другий аргумент. При більш ретельному вивченні видається, що зона, в якій планується новобудова, все одно є «мертвою». Там ростуть кілька десятків старих акацій (явно загущених, до речі) і стоять два торгівельні кіоски. Додайте до цього ще й розвалля на місці колишнього кафе «Молодіжне» і стане зрозуміло, що про якусь європейськість цієї частини Кобеляк годі й говорити.
І третій аргумент. Інвестори, як відомо, пообіцяли спорудити в Кобеляках новий дитячий майданчик. От в парку йому й місце! І тоді в цій «зеленій зоні» можна буде і товари необхідні придбати, і спортом зайнятися, і з дітками погуляти. А потім і в церкву сходити. Я навіть згоден бути виконробом на такому будівництві.
Але є в мене й одне застереження. І адресоване воно до міської влади й депутатів. Справа в тому, що після інвесторів із «НЗ-інвесту» в Кобеляки можуть приїхати інші бізнесмени. І з новими, ще більш заманливими пропозиціями. І в кінці-кінців Богданів парк заберуть повністю. Тому раджу депутатам в разі, якщо вони дадуть «добро» на будівництво магазину, одночасно накласти своєрідний мораторій на забудову в парковій зоні. А місць для нових супермаркетів у Кобеляках ще вистачає. Це і земельна ділянка по вулиці Червоноармійській в мікрорайоні Покрівки, і напівпустир по вулиці Радянській на Солонцях. Там теж живуть люди, там теж є потреба в «оптах», «шмоптах» і дитячих майданчиках.