Всього: 3486 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 1 Нових за тиждень: 1 Нових за місяць: 1 Із них: Новачків: 1111 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 753
Хочу відгукнутися на статтю Шльоми Головатого «Поставили нового вождя», оскільки є в ній заклик до обговорення. За фахом я інженер, тому звик оперувати фактами і речами конкретними, точними. Ну, наприклад, я точно знаю, що під дією різниці потенціалів електрони переміщаються від негативного електроду до позитивного. Такий закон фізики. Хочуть його відмінити «вожді» і начальники, і нічого в них не виходить. Дивись, якийсь елітний чин навіть переконає сам себе, що немає такого закону, і навіть комфортно живе в такому переконанні, доки не зламається, наприклад, телевізор або, що ще гірше, електрообладнання в крутому авто. І мусить тоді він, бідолашний, витягувати гаманець і мандрувати до майстра, який цей закон знає і не «відміняє». А науку історію я мовби поважаю, а мовби й ні. Ну, як каже міський голова, «50 на 50». Надто всі на ній розуміються й кожен по-своєму тлумачить. А де істина - нікому не відомо. До чого я веду? Ну, наприклад, до того, що в згадані Шльомою тридцять другі- тридцять треті роки Ленін вже давно лежав у своєму мавзолеї. І хто знає, чи винен він в цій трагедії, чи ні? Ми ж не звинувачуємо, наприклад, В’ячеслава Чорновола, котрий сидів у таборах за ідею вільної України і сказав у свій час, що «Єдиною із диктатур нової влади буде диктатура совісті». Де вона, ця диктатура? Де сам Чорновіл? Чи багато хто з чиновників знає, що воно таке совість. Крім того, за твердженням самих же новітніх істориків, у 1917 році ніякої революції не було, а був більшовицький переворот. В мене, як людини допитливої, виникає запитання, як же він удався, цей переворот, в «процвітаючій і могутній російській імперії»? Замордував Ульянов царя так, що той і від престолу відрікся? Та й «бояри» Миколі чомусь не підкорялися, ну прямо як Михайло Сергійович Горбачов казав: «они президента не слушаются». А що зараз? Ну дежавю та й годі. Так, була на Україні трагедія в згаданих роках, але шановні історики, назвіть мені роки, коли на Україні трагедії не було? Скажіть правду народу. Ось і зараз, кажуть, десь поділося понад 7 мільйонів українців, і ніхто цим не переймається. Пишуть, що по перепису 1929 року українців було 81 мільйон чоловік (без західної України). «Еліта» владу і добро, народом нажите, ділить. До речі, на кістках людських нажите, «новітні» цього не заперечують. В азарті розподілу вже начисто втратили відчуття самозбереження. Ну майже по Леніну, котрий писав про капіталіста і мотузку, яку він продасть, щоб його повісили. Вже нардепи відкрито говорять про те, що знову, як в сімнадцятому році, влада під ногами валяється. Питання тільки в тім, хто її підбере. Хто тепер, не дай Бог чого, винний буде? Тодішні комісари і Швондери ні писати ні читати толком не вміли, а новітні академії покінчали по Сорбонах і Страсбургах ума набираються, а результату ніякого. Всі знання налаштовані лиш на те, як народ дурити. Раніше швондери багатих «уплотняли», а зараз обездолених та безробітних під тин викидають. Виходить, темна наука історія. Якщо її добре вчити, то виявиться не легшою від математики. От тільки «розуміються» на ній всі кому не лінь. Згадував у своїх спогадах О.Солженіцин про одного сокамерника, який: «с трудом беря интеграл х dх » видавав себе за професора математики. Так і з істориками. А найцікавіше, мені особисто, спостерігати нашу «еліту» старшого віку на торжествах, християнських святах чи в храмах. Так і приходять на згадку слова нашого земляка Б.Олійника:
«Кажуть, в радикалів грають нерви, Коли ви, впадаючи у шал, Пієте натхненно «Ще не вмерла…», Як учора – «Інтернацьонал».
Кажуть, ви тепер б’єте поклони Так же ревно, як у ті часи Били у церквах святі ікони І сукали дулі в небесі.»
А ще згадуються рядки із А.Ахматової:
«Все расхищено, предано, продано Черной смерти мелькало крыло, Все голодной тоскою изглодано, Отчего же нам стало светло?»
Я особисто людина невіруюча, але мене дуже здивувало, коли в цьому році, в день суворого посту, непередодні Великодня в суботу в самому центрі Полтави влаштували роздачу бутербродів з салом голодним полтавцям. Такий собі тест на продажність хтось винайшов для християн. Думаєте, духовенство обурилось, протест публічний висловило? Отже, вся наша еліта українська завжди була якоюсь нетакою. Почитайте історію, починаючи з гетьманів, згадайте Тараса Шевченка, хіба щось змінилося в житті народу? Ось згадує сталінський генерал НКВС П.Судоплатов у своїх мемуарах: «Сталин, кивнув, спросил меня об отношениях между политическими фигурами в украинском эмигрантском движении. Я вкратце описал бесплодные дискуссии между украинскими националистическими политиками по вопросу о том, кому из них какую предстоит сыграть роль в будущем правительстве.» Товарищу Сталіну не брехали. Що змінилося? Недавно довелось чути такий діалог: - Народ дурний, нічого не розуміє. - Народ не дурний - то еліта така. - Якби був народ не дурний, то не обрав би таку владу. А тим часом влада вирішує свої проблеми, їй навіть вигідна така ситуація, коли в країні діють тільки правила дорожнього руху. Народ кинули на поталу так званому місцевому самоврядуванню. І жалійтеся хто куди хоче. Ніхто вам нічим не допоможе. Хто не вірить, може на дозвіллі провести експеримент. Напишіть звернення до влади вищого рівня, наприклад про те, що вас протиправно позбавили житла, викрали речі, а коли ви ходили зі скаргами по кабінетах, вам чиновники повідривали ґудзики, розквасили носа і довели ледь не до інфаркту, а «швидка», що приїхала на виклик, повідомила, що заспокійливі і знеболюючі ліки ви можете добути тільки в наркоманів. Відгадайте з трьох раз, куди направлять на розгляд вашу скаргу. Правильно! Головному лікарю. Якщо ви наважитеся звернутися вдруге, то Вам обов’язково нагадають, що ви вже з подібною скаргою зверталися. Якщо ви пенсіонер, вам не забудуть повідомити розмір пенсії і те, що перебуваєте ви на обліку в УПСЗН, нагадають, що колись у вас була дружина, а ви працювали до виходу на пенсію, наприклад, виконробом. І жодного слова по суті звернення. Тож міняйте ментальність, не «облизуйтеся від чергового плювка в обличчя», як вірно підмітив кореспондент Ігор Філоненко у редакційній статті в минулому номері «ЕК». Спасіння потопаючих - діло рук самих потопаючих. Чиновників не потрібно просити про те, що передбачено законом, а потрібно вимагати, створювати їм дискомфорт і змушувати відпрацьовувати зарплату, яка йде їм з вашої кишені як платника податків. Бо так і жити будете. Робіть висновки. Як співав відомий бард, «Все мы в этой стране уголовники, всех судить нас за то, что молчим» А тепер щодо пропозиції встановлення пам’ятників чи бюстів претендентам. Не беруся судити за районний масштаб, а от читаючи в «ЕК» амбіційні пориви міських чинів, скажу впевнено, що не гоже їм таке пропонувати. Їм щонайменше піраміда потрібна. Такий от каламбур вийшов. Але й відгук на статтю каламбурну, напівсерйозну. А щодо вшанування Миколи Андрійовича Касьяна, так давно б потрібно було це зробити. В разі його згоди. Та тільки ніколи «еліті» цим перейматися. Дєла у них. Хоча, на мою думку, не потрібно Миколі Андрійовичу ніяких дошок пошани, бюстів і пірамід. Його й так всі шанують і шанувати будуть. Він, як сказав поет, «памятник воздвиг себе нерукотворный».
Валерій Коробчинський
Р.S. Зараз всі народні депутати про людей турбуються, аж любо слухати. А розповідав мені інвалід війни, що написав він 20 листів депутатам усіх кольорів, сердечок, шарфиків і тюбетейок. Взяв у список із кожного кольору по 4 прізвища. Щоб порівну. По-чесному. Не забувши при цьому й голів фракцій. Вгадайте, скільки відгукнулося. Аж чотири депутата! Хто - не скажу. Може діждуся, коли приїдуть солодкі речі співати. А нам потрібно не йти в Европу, бо й так в її центрі знаходимося, а будувати в себе європейську країну самим, а не кивати то на НАТО, то на російський газ, то на мову. А щодо влади, то на мою думку її носієм є все-таки народ, так як і в Конституції записано. Ведуть же себе чиновники по-зухвалому саме тому, що носій влади їм це дозволяє. Дехто навіть насолоду отримує, коли плювки облизує.
Помоєму ви шановний пісиміст. Все насправді не так гарно, як нам співають з екранів політики, але я б сказав, що з розвитком нашої держави все добре (Як для приниженої та розграбовної)
Головна 
Хочу відгукнутися на статтю Шльоми Головатого «Поставили нового вождя», оскільки є в ній заклик до обговорення.
