4 липня був проголошений вирок у найрезонанснішій справі району останніх років.
22 квітня 2007 року на Дніпрі в районі села Солошине зникли троє дівчат – Таня Вазерцева, Лілія Пуха та Ірина Рибалко. В результаті пошуків, в яких були задіяні майже всі співробітники Кобеляцького РВ УМВС та водолази, було знайдено тіло лише однієї утоплениці та човен, на якому вони нібито каталися. Пізніше рибалки знайшли у воді ще один труп. Третя дівчина й до цього часу не знайдена. Родичі загиблих неодноразово висловлювали своє обурення бездіяльністю міліції, слідчих органів та недостатньою, на їх думку, принциповістю суду.
Обурені родичі загиблих дівчат і вироком суду. Згідно із рішенням, яке зачитав суддя Кобеляцького районного суду Віктор Голубченко, суд визнав винним жителя Солошиного Миколу Г. за статтею 291 Кримінального Кодексу України і засудив його до 4 років позбавлення волі. На підставі статті 75 КК України засуджений звільнений від відбування покарання з випробуванням іспитовим строком на 2 роки. До вступу вироку в законну силу до Миколи Г. застосований запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд. Він зобов’язаний повідомляти орган виконання покарань про зміну місця перебування та періодично з’являтись для реєстрації.
За словами Галини Пухи, матері однієї із загиблих дівчат, батьки та їх адвокат обов’язково звернуться до Апеляційного суду і оскаржать занадто м’який, як на їх думку, вирок. «Ми не зупинимося, – говорить жінка. - І якщо буде потрібно, дійдемо аж до Європейського суду з прав людини».
25 липня інший суддя Кобеляцького районного суду Тетяна Тесленко розпочне слухання по ще одній резонансній справі, що стосується загибелі трьох кобеляцьких дівчат. Цього разу це буде адміністративна справа за позовом батьків щодо бездіяльності міліції та прокуратури. Кілька місяців тому суддя Тесленко відмовилась приймати відповідну заяву. Та Харківський Апеляційний суд своєю постановою зобов’язав її це зробити.
Також батьки дівчат висловили бажання виступити з відкритим листом у засобах масової інформації. Нижче ми друкуємо це звернення.
Прокурору Полтавської області
Войцишину В.Д.
Пухи Галини Миколаївни,
м. Кобеляки, пров. Кірова, 8/2;
Вазерцевої Ганни Григорівни,
с. Василівка;
Рибалка Миколи Юхимовича,
м. Кобеляки, пров. Щорса, 7

Відкритий лист
22 квітня 2007 року зникли наші діти Пуха Л. Вазерцева Н., Рибалко І. за неясних до цих пір причин. півроку не порушувалась кримінальна справа. До сьогоднішнього дня не названі всі фігуранти, які причетні до загибелі наших дітей. Досудове слідство та розгляд справи в суді свідомо велися в невірному напрямку, не брались до уваги надзвичайно важливі факти та свідчення очевидців. На численні клопотання батьків належним чином не реагували суддя В. Голубенко, прокурори А. Бугаєць, О. Панченко, начальник міліції Ю.Сисенко.
Отримавши 7.07.2008 року на руки вирок суду від 2.07.2008 року, висловлюємо невдоволення вироком, винесеним колишньому майору М.Гордієнку.
Після останнього засідання суду М.Гордієнко відкликав нас, батьків, і засвідчив, що він не був у човні з дівчатами, знає їх долю. зранку 23 квітня о 7.30 там були міліціонери, а чому вони вам не сказали про це, а повідомили аж о 22 годині, запитайте у них. Ми просили його розповісти, хто ж там був з Полтави, Кобеляк, хто винен у смерті дітей. Він сказав, що розповість про це пізніше, а совість у нього чиста перед Богом.
Ні міліцією, ні прокуратурою, ні судом не було здійснено необхідних дій щодо виявлення винних у зникненні човна, на якому нібито плавали Гордієнко М., Павленко С. з нашими дітьми.
Не проведено дій щодо розшуку винних у зникненні роздруківок телефонних розмов, не покарані працівники міліції, прокуратури за зволікання і бездіяльність.
Не притягнуті до відповідальності посадові особи за ненадання службової собаки. Не названі винні у нанесенні численних тілесних ушкоджень Л.Пусі, не притягнуті до відповідальності особи, причетні до осквернення на цвинтарі пам’ятника Л.Пухи. Прокуратура, міліція, суд не відреагували на численні інформації в ЗМІ: «Полтавський вісник», «Полтавська думка», «Газета по-українськи», «Новини Полтавщини», «Вечірня Полтава» та інших. Не притягнутий до відповідальності судмедексперт А.Поляков, який без всяких на те підстав (під тиском працівників міліції) написав у довідці про смерть Л.Пухи,  що вона загинула внаслідок утоплення через перевертання човна. Не покарані Ю.Лісний, В.Бабенко, які не здійснили належних дій щодо встановлення вбивць наших дітей.
 Не допитані працівники міліції, що здійснювали поїздки на цвинтар в с. Василівка в період, коли ми, батьки, висловили думку провести ексгумацію тіла.
Ми вимагаємо проведення незалежної медекспертизи Пухи, Вазерцевої та пошуку зниклої І.Рибалко.
Вимагаємо порушити кримінальну справу проти Олександра Павленка, Вадима Гели, Миколи Гордієнка, В’ячеслава Павленка, Олени Підуст, Володимира Омельяна за ненадання допомоги і залишення в небезпеці. Вимагаємо проведення слідчого експерименту за участі батьків. Ми хочемо знати відповіді на питання:
- як могли тіла Лілі і Наташі на мілині попливти в різні сторони, одна вгору проти течії на 1,5 км, інша - вниз, за течією на 6 км (а третя зникла в невідомому напрямку)?
- Чому батькам відмовляють у наданні роздруківок телефонних розмов?
- Чому 12 водолазів не змогли знайти човен, а пізніше його знайшли на тому самому місці, де його не було кілька днів тому?
- Хто вкрав човен, на якому нібито плавали діти?
- За які заслуги в.о. начальника міліції Ю.Сисенко отримав посаду начальника міліції?
- Як міг запрацювати телефон Лілії Пухи, пробувши у воді з 22 квітня по 1 травня
- Чому начальник обласної міліції М.Цимбалюк, провівши в Кобеляках 12 березня 2008 року прийом батьків загиблих дівчат, так і не дав їм відповіді, хоч і обіцяв розібратись, а натомість перепризначив Ю.Сисенка на посаді начальника міліції?
- Хто і коли підкинув у воду човен і тіла наших дітей?
- Хто позбавив життя наших дітей? Коли вбивці будуть покарані?
Просимо Вашого особистого втручання, пане прокуроре. Не доручайте розглядати справу тим, на кого ми скаржимося.
Ігор ФІЛОНЕНКО