Бі-Бі-Сі продовжує цикл програм "Замки України" розповіддю про Закарпаття - регіон чи не найбагатший в Україні на замки, які були важливими свідками європейської історії.

Закарпатські замки. Фортеці, збудовані у різні епохи різними народами, різними правителями. Розкинуті у часі та об’єднані спільною географією й призначенням — бути твердинями, здатними стояти на захисті життя, майна та інтересів свого володаря і його підданих. Охороняти гористі володіння від вторгнення ворогів із заходу чи сходу, розділених Карпатським гірським хребтом.

Закарпатські замки - на зламі епох

Тут, у Карпатських горах ,свого часу минули епохи дакійського царства, Римської імперії, настала епоха Середніх віків. Ось тоді-то й постали між горами численні кам’яні фортеці, довкола яких давалися обітниці вірності й ставалися зради, поставали та занепадали імперії й царства, точилися битви, ламалися списи. Вибудовувалася історія.

Сьогодні на території Закарпаття нараховується 12 замків, історія збудування яких окреслена періодом з десятого по шістнадцяте століття. Виростали вони у місцях, якими за примхою історії просувалася лінія кордону Ультра Індаґінес — Угорської імперії, яка через Карпати здіймалася до кордонів Галицько-Волинського князівства.

Одним з призначенням замків була охорона знаменитого Соляного шляху — економічно значущого для Імперії, що вів до соляних копалень у районі нинішнього Солотвина. Саме для цього й було збудовано Вишківський замок, який зараз знаходиться у селі Вишково на кордоні з Румунією, та Хустський замок, знаменитий тим, що був знищений блискавкою, яка потрапила у порохову вежу.

Священний Грааль - в Україні?

Ще одним замком Закарпаття є найпівнічніший на території Європи замок тамплієрів, відомий нині як Середнянський замок. Після його збудування тут певний період хазяйнували лицарі ордену тамплієрів і за однією з легенд саме у цьому замку ними сховано священний Грааль. Після знищення ордену у замку господарями стали лицарі ордену госпітальєрів та ордену святого Павла — продовжувачі справ та традицій тамплієрів — лицарів-ченців. Ними ж, до речі, поруч були споруджені великі винні підвали, що й понині використовуються за призначенням й з’єднані підземними коридорами з підземеллями замку. Сам же ж Середнянський замок саме цього року почав відкривати свої таємниці, піднісши археологам великий сюрприз.

Під час розкопок, що розпочалися навесні під керівництвом археолога, професора Котигорошка, вчені виявили, що невелика, видна над рівнем землі цитадель, яку раніше приймали за сам замок, є лишень вежею донжон. Сам замок кількакрат більший і схований під метровим шаром ґрунту. Тож, за словами археологів, явлення людству нового археологічного відкриття справа лишень кількох років.

Таємниця Середнянського замку

Ось що розповів, перебуваючи на чергових розкопках, археолог, кандидат історичних наук Ігор Прохненко:

'Наші нові дослідження, розкопки і заміри дають привід твердити, що квадратна центральна вежа, видна над поверхнею землі є лише частиною цього унікального замку, що стоїть на рівнині. Площа ж усього замку становить близько трьох гектарів. Це рови, вали, стіни...

Ця замкова споруда була захищена чотирма оборонними лініями. Це ми виявили лише цього року. Численні знахідки, які ми розкопали на території замку, відносяться до 15-16-го століть. Це кераміка, скло, прикраси і зброя: наконечники арбалетнних стріл, ядра мушкетів та мортир. Тут ще кілька десятків років є що копати і досліджувати. Середнянський замок лише почав відкривати свої таємниці.'

Замки-'дачі' невідомих лицарів

Що стосується різноманітності призначення замків, то окрім типових королівських замків, до яких можна віднести відомі Ужгородський та Мукачівський замок 'Паланок', у Закарпатті є кілька оригінальних лицарських замків. Це — Квасівський та Бронецький замки. Їх у так званий 'період смут' збудували невідомі лицарі, які вели розбійницький спосіб життя і у стінах власного замку ховалися від переслідувань з боку держави та помсти з боку пограбованих.

Квасівський та Бронецький замки зовсім невеликі — мають розмір дво-триповерхового будинку, є об’єктами інтересу з боку істориків та краєзнавців, проте не туристів, оскільки є важкодоступними. Обидва замки потребують значного втручання реставраторів.

Паланок - диво на вершині базальтової гори

Великі королівські замки Закарпаття. Їх є два. Ужгородський та найбільш відомий — Мукачівський замок 'Паланок'. Щодо останнього, то він, за деякими оцінками, є претендентом на те, аби увійти у трійку найкращих замків України. З цієї твердині, що є одним із замкових див, збудованих на вершині базальтової гори, у різні часи правили різні династії властителів, які мали вплив у масштабах тодішньої Європи: Баторі, Ракоці, Берчені, Другетті.

Доля Мукачівського замку, за свідченням історика й краєзнавця, кандидата наук Федора Шандора уславилася сильними і знаменитими жінками-захисницями цієї цитаделі:

'Саме тут жила знаменита Ілона Зріні — єдина жінка, яка мала грамоту Аткаме, яка не вручається жінкам, а тільки чоловікам. Тут же ж жила знаменита Софія Баторі — родичка короля Польщі Іштвана Баторі.' 

Замки Закарпаття в епіцентрі європейської історії

Що ж до відомих постатей, які будували історію, то закарпатські замки знали чимало таких:

'У Хустському замку жила бабуся воєводи Брана – він же граф Дракула із родини Драґа. Ми пов’язані з європейською історією, європейською містикою, королівськими й аристократичними дворами. В Ужгороді проживали відомі графи Другети, які були прямо наближеними до короля Карла Роберта Анжу — італійського короля, який управляв Угорщиною із Вишеграда. Саме тут відбувалися різноманітні події, які впливали на історію Європи. Це зустріч із російськими послами і трансільванськими князями про розподіл Польщі після російсько-шведських війн.'

Замки Закарпаття знамениті також своєю архітектурою. Ось, на прикладі Невицького замку можна вивчати замкову архітектуру. Тут збереглися і вежа ронделла, і вежі донжон та барбакан. На прикладі перебудовування замків можна побачити, як з плином часу у розрізі історичної архітектури змінювалися системи оборони. Можна побачити стодвадцятиметровий замковий колодязь у Хусті та відновлений нещодавно дев’яностодвометровий колодязь у Мукачеві. Можна знайти замкові підвали, де знаходилися в’язниці та камери для катувань.

Привиди, яких не бояться туристи та молодята

Іспанський стілець та французька кімната — не найстрашніші секрети замків. Найбільш моторошними є розповіді про привидів, які і в наші дні вряди-годи лунають з вуст нових очевидців:

'Закарпатські замки мають власних привидів. Деякі з них ще, за легендою, живуть. Це привид Бринди у Бронецькому замку, привид Білої Дівчини в Ужгородському замку, привид Поган-дівчини у Невицькому замку і привид Чинадіївського замку, де зараз розміщується арт-галерея.'

Привиди не лякають відвідувачів Мукачівського замку, який нині після масштабної реставрації перетворився на значний туристичний об’єкт. Експозиції музею замку приваблюють понад сто тисяч туристів щорічно. Нещодавно тут відбулася перша в Україні виставка робіт знаменитого класика, одного з основоположників школи угорського живопису, вихідця з Мукачева Мігая Мункачі, чиї роботи є великою рідкістю, бо знаходяться, переважно, у приватних колекціях Америки та Угорщини. Спеціально для виставки, яку відкривали президенти України та Угорщини, у замку було споруджено потужну систему кондиціонування приміщень та обладнано сучасну систему сигналізації й відеоспостереження.

Ще однією родзинкою замку Паланку є... весілля. Молодята вподобали собі замок спочатку як об’єкт для весільного фотографування, потім кілька пар тут обвінчалися. В результаті у замку за сприяння мукачівця, а нині глави секретаріату Президента Віктора Балоги було збудовано міжконфесійну каплицю для вінчання подружніх пар і навіть відкрито відділення РАГСу. Тож, Паланок є частим свідком пишних і галасливих закарпатських весіль.

Окрім того, що нині закарпатські замки з сивою історією знайшли своє нове призначення: стали музеями, картинними галереями, туристичними родзинками краю, майданчиками для театральних постановок та музичних концертів — пригадується тур співачки Руслани замками України — довкола них ведеться значна науково-дослідницька робота. Як-от, приміром, в Ужгородському замку, де діє краєзнавчий музей і постійно ведуться археологічні дослідження. Результатом цих досліджень є наукові праці та виставки, на яких трапляються справді унікальні експонати. Розповідає завідувач відділу археології Закарпатського краєзнавчого музею, кандидат історичних наук Йосип Кобаль:

'Остання виставка, яку ми зробили... експозиція — це експозиція зброї, де виставлена зброя, починаючи з чотирнадцятого століття і закінчуючи двадцятим століттям. Найвидатніша пам’ятка там — це шабля короля польського, трансільванського князя Стефана Баторія.'

Туалетна плитка на середньовічних мурах

Маючи, без сумніву, видатну історію, закарпатські замки підвластні руйнівній силі часу. Вони потребують втручання реставраторів. Але втручання кваліфікованого. Про це — історик, завідувач кафедри туризму Ужгородського університету Федір Шандор:

'Замки потребують консервації. Необережна реставрація може призвести до наслідків, які сталися у мукачівському замку. Коли у вісімдесяті роки було знесено вежу чотирнадцятого століття щоб відновити вежу тринадцятого століття. Коли було туалетною плиткою обкладено середньовічні мури.
Визначити, чи є ще в Україні реставратори. Тому що дуже багато хороших реставраторів не працюють в Україні. В Україні вивчені, в Україні закінчили ВУЗи, але поїхали туди, де більше платять: це Росія і це Західна Європа.
Скільки цікавих, і в тому числі й замкових, знахідок, вже лежать під асфальтом...'

Яка доля чекає на замки Закарпаття — залежить від волі України зберегти свою історію. А поки що вони стоять серед гір, стережучи дух земель, на яких зведені століття й століття тому.