Думаю, що вже всі читачі «ЕХО» звернули увагу на те, що в нашій газеті дедалі більше уваги приділяється висвітленню подій, які відбуваються у сусідньому з Кобеляцьким районі. Дехто навіть не те, що помітив, а й встиг висловити своє незадоволення з цього приводу.
Мовляв, навіщо нам ті Нові Санжари. Пишіть лише про кобеляцькі події – і край. Та що там говорити, в редакції «ЕХО» щодо необхідності виходу на новосанжарський інформаційний простір також неабиякі суперечки точилися. Адже це досить важко – завоювати популярність у Новосанжарському районі. Та в кінці-кінців вирішили – виходимо і завойовуємо. Адже це чергове завдання, черговий виклик. Виклик перш за все самим собі, власній професійності. Відтепер знаходити потрібно такі подій, теми і людей, про яких однаково цікаво буде читати жителям двох районів. А з часом і трьох. Адже, за задумом власника «ЕХО» Сергія Поповича, газета повинна мати кількатисячні тиражі на лише в Кобеляцькому і Новосанжарському, а й в Козельщинському районі.
Як ви вже встигли помітити, почав змінюватися логотип газети. Вона вже стає більше «ЕХО», а не «ЕХО Кобеляк». Це також пов’язано з виходом на інформаційний простір сусідніх районів. Ми вже і розшифрування для назви газети придумали – «Ексклюзивно. Характерно. Об’єктивно».
Думаю, що подібні зміни повинні б розбудити в жителях Кобеляцького району здоровий патріотизм. Адже не новосанжарці, козельщани чи полтавчани завойовують наш ринок, а ми – їх. А не зробило б цього «ЕХО», з’явились би інші багачі. Ніші «районок» вже давно приваблюють і полтавську «Жовту газету» і всеукраїнську «Газета по-українськи».
А подій, цікавих для всіх, в Нових Санжарах відбувається! До того ж, там ще не звикли, що за всіма діями чиновників слідкує незалежна преса. І чудять – по повній програмі.
Тож все у нас вийде, всім буде цікаво. П’ять років тому майже ніхто не вірив, що в «ЕХО» щось і в кобеляцькому районі вийде. А результат таки ж є.