Всього: 3486 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 1 Із них: Новачків: 1111 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 753
Останнім часом і автору цієї статті, й іншим співробітникам «ЕХО» доводиться чути докори на свою адресу. Частина кобелячан, наших читачів, говорять: «Ми не будемо читати і передплачувати газету, якщо там писатимуть про Нові Санжари. Нам це нецікаво». Зазвичай слово читача для нас є законом. Адже за їх, читачів, рахунок ми живемо. Але в даному випадку редакція не може погодитися з подібним твердженням. На нашу думку, це помилкова позиція. Дійсно, можна жити у своєму маленькому замкнутому світі. Не цікавитись, що відбувається у сусідів. Але слідуючи подібній логіці, можна відмовитися і від інформації про те, що відбувається в області, державі, світі. Мовляв, живемо в своєму маленькому хуторі – і баста. Ми ж, в редакції, думаємо інакше. Ми вважаємо, що знати більше – це краще. Зрештою, це не в «ЕХО» придумали вираз: «Хто володіє інформацією, той володіє світом». Крім того, хіба не повинно підігрівати патріотичні почуття кобелячан усвідомлення того факту, що саме їх газета виходить за межі рідного району. Не новосанжарська, не козельщинська, не полтавська, а своя, рідна, кобеляцька. А користь від того, що новосанжарці більше знатимуть про кобелячан і навпаки, обов’язково буде. Вона вже є. Так до редакції зателефонував один із жителів району і поцікавився, як зв’язатись із тренером по боксу Олександром Довженком із Нових Санжар. Чоловік хоче, щоб його син займався цим видом спорту. Дещо у новосанжарців переймають і кобеляцькі чиновники. Впевнені, що далі цей процес поглиблюватиметься, стане взаємно корисним. І це добре. А в кого ще вчитися, як не у сусідів? Не в депутатів же українського парламенту. Звичайно, при висвітленні життя сусіднього району не повинна постраждати кобеляцька аудиторія «ЕХО». Це аксіома. Читачі повинні, як і раніше, отримувати найсвіжіші та найгарячіші кобеляцькі новини. Так і буде. Взагалі-то в ідеалі можуть виходити два рівноцінні «ЕХО» - Кобеляк і Нових Санжар. Але це надзвичайно складно, це потребує залучення додаткових і людських, і фінансових ресурсів. Можливо, в разі, коли б у «ЕХО» був спонсор-олігарх з торбою грошей, ми б це давно зробили. Але його немає, і він нам не потрібен. Краще потихеньку-помаленьку розвиватись – на свої, на зароблені. Тоді ні від кого не залежиш, нікого не боїшся, нікому не служиш і пишеш про те, що бачиш і як думаєш. Але не як захоче дядько-спонсор чи дядько-керівник. На запитання: «Так що, зараз вже «ЕХО Нових Санжар?» ми відповідаємо: «Ні, просто «ЕХО». Ексклюзивно, характерно, об’єктивно. У новосанжарському районі у нас вже з’явився свій співробітник – молодий, здібний, по-хорошому амбітний Володя Паршевлюк. Є домовленість про співпрацю й з іншими авторами. Є там і цікаві люди, і цікаві теми. Так що все буде нормально. Переживемо кризу, збільшимо кількість сторінок – місця та інформації в «ЕХО» вистачить для всіх. В наступному номері ми вже повідомимо читачів про детальні умови розіграшу лотереї від «ЕХО». Можливо, цього разу він пройде у два етапи.
Редакція завжди буде за розширення, це зрозуміло. Головне тримати баланс. А на рахунок що газета стала менш цікавою - згоден (уже давненько не купляю), батьки передплачували - вирішили відмовитись. Коли пів газети займає телепрограма, сторінку кросвод і цілий листок різні прогнози і календарі (там де купон), то із чотирьох деятків сторінок на чтиво залишається з десяток (sms і інет-забави не читаю як безінформативні і безтолкові). Це моє ІМХО.
Головна 
