Четвер, 28.03.2024, 23:55
Привіт Гість | RSS
 
Головна РеєстраціяВхід Головна сторінка      Вхід      Написати нам
Меню сайту
Розділи новин
Новини Кобеляччини [1620]
Твоє рідне місто, в якому ти живеш, навчаєшся, працюєш... Гадаєш, тут нічого цікавого не стається? Помиляєшся!
Новини Новосанжарщини [246]
Є таке чудове і чисте місто на Полтавщині - Нові Санжари. І живуть в ньому чудові люди. Але от казуси і там бувають цікаві
Новини України [9826]
Новини з Батьківщини
Новини світу [4403]
Тут усі найважливіші світові новини! Будь у курсі того, що відбуваються далеко, але все-таки навколо тебе!
Відео-новини [119]
Відео-новини зняті нашими кореспонентами. І не тільки нашими...
Новини Царичанки [0]
Наше місто
  • Кобеляцька міська рада
  • Місто Кобеляки
  • Історія міста
  • Розклад руху автобусів Кобеляк
  • Телефони міста (частина 1)
  • Телефони міста (частина 2)
  • Хто на сайті
    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0
    Наші користувачі
    Всього: 3484
    Нових сьогодні: 1
    Нових учора: 0
    Нових за тиждень: 1
    Нових за місяць: 2
    Із них:
    Новачків: 1109
    Продвинутих: 2363
    Журналістів: 5
    Модераторів: 3
    Адмінів: 4
    Із них:
    Чоловіків: 2732
    Жінок: 752
    Наш сайт
    Новини: 16229
    Файли: 8769
    Цікавинки: 3279
    Картинки: 1814
    Анекдоти: 922
    Оголошення: 91
    Тести: 75
    Коментарі: 5533
    Форум: 555/31812
    Новини Полтавщини
    Зв'язок з адміном
    Написати листа адміністратору сайта

    Головна »2009 » Січень » 9 » У Петра Верещаки перед Новим роком вкрали відро



    У Петра Верещаки перед Новим роком вкрали відро
    12:54
    В переддень Нового року більшість ЗМІ приділяють багато уваги тому, хто, де і як відзначає це свято. Зазвичай журналісти звертаються до так званих публічних людей – артистів, політиків, представників великого бізнесу. А ті охоче розповідають, в які екзотичні країни вони їздять, скільки грошей витрачають, або навпаки – заробляють. Подейкують, що інколи всі ці публічні особи ще й приплачують журналістам, аби ті приділили увагу саме їм.
    Та поскільки «ЕХО» бере гроші (читай – продає свої послуги) в основному у людей звичайних, у тих, хто є справжньою, а не самозваною елітою України, то й написати ми вирішили саме про них.
    Пообіді 31 грудня вже минулого року ми вирушили в Поводи. Це малесеньке село за тридцять кілометрів від Кобеляк. Згідно зі статистичними даними у 2005 році там проживали 20 чоловік, всі – пенсійного або передпенсійного віку. І хоча Поводи розташовані за кілька сотень метрів від автошляху Кобеляки-Просяниківка, про цей населений пункт з повним правом можна говорити – «село, забуте Богом і людьми».
    31 грудня майже весь день йшов невеликий сніг. «Оце хоть зарядку зроблю, сніжок почистю», - жартує 81-річний Петро Верещака, один із 5-ти жителів Поводів. Так, після 2005 року демографічна ситуація в селі змінилася. Люди живуть лише у трьох хатах. «Ото рядом Козлов Толя з жінкою живе, і далі - Гриша Москаленко», - розповідає дружина Петра Макаровича Лідія Якимівна. І продовжує: «У нас тут остались тільки ті, кому діти помагають. Всі інші виїхали. Або вимерли».
    До Верещак діти приїжджають часто. І донька Лариса, і син Володя живуть відносно недалеко – у Дніпропетровську. Це за 140 кілометрів від Поводів. Вони їздять провідувати батьків не рідше, ніж 2 рази на місяць. Донька має власну машину, а Володимир добирається автобусом. «Ларисочка позавчора приїжджала, гостинців навезла, із святом поздравила, - хвалиться Лідія Якимівна. – Дітки в нас хороші, турботливі, все нам помагають. Літом і дрова на зиму заготовлять, і город приберуть».
    В 2003 році на «золоте весілля» діти подарували батькам великий телевізор «LG». Він є справжньою окрасою маленької хати Верещак. Одна невеличка кімната є для подружжя і спальнею, і вітальнею. Сіни та ще одна кімнатка заставлені кормами, дровами, домашніми побутовими речами. Адже не дивлячись на поважний вік, Верещаки ще тримають «хазяйство». По двору жваво дріботять три десятки курочок, у хліву мукає корова. Лідія Якимівна частину здоєного молока залишає собі, а лишки здає заготівельникам. Коли приїжджають, беруть молоко й діти. «А що, у городі воно дуже дороге, це у нас ніпочім», - розмірковує жінка. Зараз вона молоко «на здачу» не носить. Адже дуже важко добиратись до дороги по глибокому снігу. А ще напередодні Нового року в них сталася прикрість. В сусідньому колодязі, де вони беруть воду, хтось вкрав відро і металевий ланцюг. Це для стареньких проблема. Адже більшість колодязів, в тому числі і той, що в них у дворі, давно попересихали. Рівень підгрунтових вод різко знизився. «Та нічого, син Володя все зробить, все полагодить, - говорить Петро Верещака. - Не було б більшої біди. Ми он вобщє два года без свєту жили». Чоловік розповідає, що десь у 2003-му році (точну дату він не пам’ятає) «металоломщики» викрали кількасот метрів електричного дроту. І село залишилось без електроенергії. Так і жили люди довгих два роки. Аж доки їм не допоміг вирішити проблему нині покійний депутат Верховної Ради Іван Четверіков. Його Верещаки згадують із вдячністю.
    У 2007 році Петро Макарович пережив третій інсульт. І зараз йому важко говорити. Тому розмову в основному підтримує Лідія Якимівна. Вона виглядає набагато молодше свого віку, а її ентузіазму та життєрадісності зможуть позаздрити навіть двадцятирічні. Для Лідії Верещаки єдиною проблемою є користування мобільним телефоном. Його у 2007 році, після того, як у батька стався інсульт, привезли діти. Жінка ніяк не навчиться вмикати і вимикати прилад. От і зараз просить допомогти. А потім дякує і каже: «Оце ви мені подарок на Новий рік зробили. Діти б не додзвонилися і переживали». В знак вдячності Лідія Якимівна дістає із шухляди пляшку з якимось напоєм. «Беріть, це моє вино, розове (із троянд - авт.), – заохочує жінка. – А ще слив’янку роблю, але її довго шукати».
    На Новий рік Верещаки нічого особливого не придбавали і не готували. Ялинку вони не ставлять вже багато років – місця в хаті немає. Зазвичай під час свята прикрашають оселю сосновими гілочками, які привозять родичі. Гілочки ламають по дорозі від Дніпропетровська до Кобеляк, в якомусь лісі. «Та січас штрафи на все такі бешені, я сказала Ларісі, нехай нічого не везе, - розмірковує бабуся. – А то зупинять по дорозі, і доказуй потом, шо ти дерев на рубав».
    Близько 20-ої Лідія Якимівна і Петро Макарович сядуть вечеряти. Це для них пізно, як для зимової пори. В буденні дні вони лягають спати набагато раніше. Можливо, вип’ють і по 50 грамів вина. Більше Петру Макаровичу не можна. 24-ої години ночі і поздоровлення Президента вони, швидше за все, не чекатимуть. «Дід точно спатиме, ну я може й дождуся», - говорить Лідія Верещака.
    Поводи є рідним селом для Петра Верещаки. Тут жили його батьки. В їх хату двадцять років тому він і переїхав з дружиною. До того вони працювали в Дніпропетровську та тепловозоремонтному заводі. Під час перебудови, розвалу Союзу роботи на підприємстві не було і вони вирішили переїхати в село. Батьки на той момент вже повмирали. До виходу на пенсію Петро Макарович продавав хліб у тоді ще діючому сільському магазині, а Лідія Якимівна господарювала вдома. А познайомились і одружились вони все в тому ж Дніпропетровську. Було це у 1953 році. Він після служби в армії приїхав «у город» роботи шукати і жив у своєї тітки. А по сусідству знімала житло молода дівчина Лідія. Господарка житла приятелювала з тіткою Петра. Вони й стали сватами молодої пари. Лише місяць зустрічались Петро і Лідія, а потім і одружились. Так і живуть разом вже 55 років. Крім дітей, мають ще 5 внуків і одного правнука. «Кірюша до нас тоже їздить, яблучка їсть, медком його вгощаєм», - радісно усміхається Лідія Якимівна.
    На життя подружжя Верещак не скаржиться. Про якусь кризу дізнаються лише з теленовин. В їх житті вже з десяток років нічого не міняється. «Діти кажуть, що стало жити важче, може й так, - говорить жінка. – А я думаю, нічого важкого немає. От я згадаю голодовку 1947-го. Ото жахіття було, всі бур’яни повиїдали люди. А зараз, пенсія в нас гарна, діти провідують, що ще нада?»
    Проводжаючи гостей, Лідія Якимівна каже: «Пішли, дідусю, ще лопатами помахаємо, бо сніжок же йде». І запрошує: «Приїжджайте літом, ми вам своїм городом похвалимось».

    Ігор ФІЛОНЕНКО
    http://exo.at.ua
    Категорія: Новини Кобеляччини | Переглядів: 896 | Додав: Admin


    Всього коментарів: 0

    Ім`я *:
    Email *:
    Код *:
    Форма входу
    Логін:
    Пароль:
    Календар новин
    Пошук по сайту

    Рекомендуємо вам проводити пошук українською та російською мовами

    Корисне


    Опитування
    Останнє на форумі
  • О путешествиях: Из... >>
  • Перевод документов >>
  • Международные SMS ... >>
  • БЕЗДЕПОЗИТНЫЕ БОНУ... >>
  • Наука и смысл жизн... >>
  • Випадкове фото з галереї
    Погода
    Погода в Полтаве, Кобеляках, Новых Санжарах, Комсомольске, Кременчуге, Решетиловке, Козельщине
    Курси валют
    Курсы валют на PROext
    Корисні посилання


    Статистика










                    

    Copyright EXO © 2024, created by KING © 2007 Всі права захищені.
    Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій. У разі передруку матеріалів посилання на exo.at.ua обов'язкове. З питань співпраці пишіть на e-mail: Exo-site[а]bigmir.net