Всього: 3484 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 1 Із них: Новачків: 1109 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2732 Жінок: 752
Початок Нового року ознаменувався для українців по-справжньому приголомшливою новиною. Наші «брати-росіяни» перестали постачати Україні газ. І устами справжніх слов’ян різнокаліберних «міллєрів» сказали, що збираються продавати його нам по 418 американських доларів. До речі, те, що «тіпа супердержава» користується при розрахунках грошовою одиницею свого теж «тіпа» найбільшого якщо не ворога, то суперника, не перестає дивувати і забавляти. Яка ж після цього Росія супердержава? Та це відступ від теми. Як не крути, а газ ми споживаємо в основному російський і 418 доларів - це дуже дорого. При нинішньому співвідношенні української валюти до американської це близько 3,5 тисяч гривень. І те, що газу немає і в перспективі він може коштувати так дорого, є, безперечно, дуже печальною новиною. Та в цьому світі немає або майже немає нічого однозначно поганого. Навіть в цій бочці дьогтю можна знайти ложку меду. Пошукаємо? По-перше, в наших оселях якщо й стало холодніше, то через різке похолодання. Газ як надходив в оселі і квартири, так і надходить. І ми поки що не мерзнемо. По-друге, здається, нарешті наша влада не збрехала своєму народові. Газ у сховищах дійсно є, і він гріє. Наскільки його вистачить – то інше питання. По-третє, теж здається, що перед загрозою вимерзання цілої країни нарешті перестали «гавкатися» і «гризтися» перші особи держави. Зараз вони говорять і діють нібито в унісон. І діють нібито правильно. Вони нарешті почали торгуватися із Росією і ставити свої умови. Адже Росія, а особливо Європа в газовому питанні ой як залежні від України. «Труба» ж наша. І якщо немає договору на постачання газу, то немає договору і на його транспортування. І ні Білорусь, ні інші держави при всьому бажанні не «прокачають» стільки газу, скільки це може зробити Україна. Якщо українські керманичі, закачуючи у сховища газ влітку, дійсно готувались до подібного повороту подій – то честь і хвала їм за це. Аби ж вони змогли й надалі витримувати тиск ефесбешно-газпромівської кліки та «ніякої» Європи. І четверте. Після «братського» вчинку Кремля повинні б розкритися очі навіть у найзатятіших апологетів «Расєї-матушкі». Не брати вони нам, не брати. Хоча ні, звичайні, прості росіяни, навіть зомбовані своєю могутньою пропагандистською машиною, яка не допускає «інакомислія», таки є нашими братами по слов’янській крові. Я, наприклад, вважав і вважаю своїми братами Юрку Єфімова з Красноярська, Вовку Чумакова із Самари і ще з десяток росіян, з якими разом служив в армії. Але якими братами мені можуть бути всі оті путіни, медвєдєви, міллєри та купріянови? Їх навіть відповідальними державними діячами назвати важко. Адже не може серйозний політик чи бізнесмен сьогодні казати, що продасть газ по 250 доларів, а через день піднімати ціну майже вдвічі. І це при тому, що на всій планеті Земля ціни на вуглеводні падають. До речі, в Інтернеті жваво обговорюється версія про те, як Кремль «лохонувся». Вони заключили договори з узбеками і туркменами про те, що куплять у тих газ по 300 доларів, а ціни на світовому ринку впали. А договір потрібно виконувати. От і казяться газпромні ефесбешники. Чи ефесбешні газпромники? Та як би там не було, а чимало аналітиків стверджують, що світова криза може стати шансом для України. Шансом стати дійсно незалежною державою. І цього можна досягти, якщо наша «еліта» дійсно поведе себе як еліта, а не продасться за зелені папірці чи обіцянку допомогти виграти вибори. А газ є і в нас самих. Скільки його в надрах Чорного моря, достеменно не знає ніхто. Адже розвідкою і дослідженням ніхто не займався. Легше ж було взяти кілька мільйонів «баксів» у братської контррозвідки. Що ж, будемо сподіватись на краще. Якщо Президент і Прем’єр виграють газову війну, їх рейтинг різко зросте. І вони повинні б це розуміти. Якщо ж програють, то очільником України стане якийсь міллєр.
Головна 
