Всього: 3485 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 0 Із них: Новачків: 1110 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 752
Козак — вільна, незалежна людина, основні засоби існування якої надходять від військової справи (участь у війнах, охороні маєтків і торгівців, грабунок). Ось так описує вільна енциклопедія звання, яке прагнуть отримати все більше жителів наших районів. Напевно, багато хто не погодиться з присутністю у визначенні слова «грабунок». Так само хтось вимагатиме додати до цих слів такі терміни, як «патріот», «захисник вітчизни» і т. д. Можна знайти багато різних тлумачень цього звання, але скрізь говориться про те, що козак – людина військова, а козацтво – це силова структура. Кілька різних силових структур, представники яких називають себе козаками, мають представництво і на Кобеляччині. Одна з них – це Полтавське Крайове Козацьке Товариство Українського Козацтва. Організація ця дуже поважна. Про це свідчить хоча б те, що усі слова назви пишуться з великої літери. Те, що організація мілітаристична, окрім назви, доводить військова форма козаків. Мало того, кожен козак під час вступу до формування дає клятву на вірність Україні, у якій обіцяє служити їй «до останнього подиху життя, до останньої краплини крові». Клятва – це не контракт. Вона не має терміну дії, її не можна розірвати, скасувати. Це ж яку мужність потрібно мати, щоб в такому поклястися! Це ж якщо на Україну їхатимуть «братні» танки, вони грудьми захищатимуть Неньку-Україну від снарядів. А якщо ні – то будуть прокляті. Між тим, злі язики (а щоб їм!) твердять, що в козаки ідуть лише для того, щоб можна було п’яними їздити за кермом, носити зброю та браконьєрити. А користі від них – це роздавання дітям цукерок на Миколая та розпиття горілки на Покрову, хоча і для першого, і для другого необов’язково ставати козаком. Благодійністю та алкоголізмом в нашій державі має право займатися кожен. Та ми злим язикам не віримо і вважаємо, що поява козаків на теренах Кобеляччини – величезне щастя. Саме такої організації нам не вистачало, адже силовикам у нас роботи непочатий край. Сподіваємось, що саме козацтво впорається з тим, що не під силу ані міліції, ані прокуратурі, ані місцевим радам. Тому беремо на себе сміливість інформувати лицарів про ті безчинства, котрі кояться у нашому районі, щоб ті знали, куди спрямовувати усю свою силу, відвагу і міць. Наводимо лише кілька випадків, у яких козаки змогли б прислужитися своїй Батьківщині: Побудова вежі мобільного зв’язку у Радянському без згоди місцевого самоврядування. Козаки можуть (і повинні) блокувати це будівництво, адже голова сільради заявив, що дозволу на забудову не давав. Незаконні забудови в природоохоронній зоні Дніпродзержинського водосховища. Подібні забудови є і в Світлогірському, і в Орлику, і ще бозна-де. Вони знаходяться безпосередньо біля водойми, що заборонено українським законодавством. Козаки можуть (і повинні) відрізати доступ будівельників, охоронців і самих «хазяїв» до загарбаного клаптика України. Оббирання водіїв у МРЕВ. Дії працівників МРЕВ часто доходять до абсурду. Наприклад, назбирав чолов’яга кілька тисяч на гниленьку «копєйку», знімає її з реєстрації в Полтаві. Там експерт перевіряє, чи не змінено номери кузова і двигуна, чи відповідають вони документації. Наступного дня авто ставиться на облік у Кобеляках. І знов його оглядає експерт! Йому, виходить, полтавський колега – не авторитет. А експертиза – процедура не з дешевих. Особливо для власників «копєйок». І фокус з експертизою – лише мізерна частка усіх диких платежів. Козаки можуть (і повинні) захистити своїх співгромадян від цього здирства, узяти під свій контроль роботу реєстраторів-екзаменаторів. Описані вище пункти – лише початок нашої співпраці з козаками. Якщо у вас, шановні читачі, склалися обставини, котрі вимагають силового втручання, звертайтеся до козаків. У нашому районі діють, як мінімум, дві подібні організації - Полтавське Крайове Козацьке Товариство Українського Козацтва та Наддніпрянська Флотилія Українського Козацтва. Вони допоможуть. А якщо ні – будуть прокляті. Це не ми придумали. Вони добровільно в цьому поклялися.