Всього: 3485 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 0 Із них: Новачків: 1110 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 752
У магазинах зникла сіль. Сьогодні про цю подію знає мало не кожен
житель Кобеляк. Починалося все з пліток. Мовбито закрилась на сході
сольова шахта і відтепер не буде в Україні солі. А так як по Кобеляках
чутки розносяться швидше за вітер, кожен справжній українець побіг
купувати собі останню пачку
Насправді в магазинах солі було відносно достатньо (незначний дефіцит),
але під страхом залишитись «знесоленими» кобелячани нагрібали сіль
пакунками, ящиками, відрами… до тих пір, доки ця вигадка таки не стала
реальністю. Тож 22 лютого ми вписались у черги шукачів солі і в точках
продажу продуктів задавали одне і те ж питання: «У вас сіль є?»
— Солі немає, — відповідає продавець одного з перших магазинів, у який
ми завітали. — Вчора був, люди упаковками розбирали. Подейкують, що
сіль тепер коштуватиме від 2 до 4 гривень.
У наступному магазині нам повідомили, що остання ціна на сіль була 1 грн. 25 коп., а останню пачку забрали зранку.
Магазин «Кошик» по вулиці Дніпропетровській підніс нам сюрприз.
На прилавку стояла кухонна вакуумна сіль «Екстра». Однак ця пачка
виявилась останньою. З дозволу продавця ми взялись фотографувати цей
рідкісний екземпляр. Та не встигли автори статті зробити кілька
знімків, як у магазин зайшов покупець і придбав її собі. Одразу за ним
забігла жінка і запитала: «У вас солі нема?»
— Перед вами останню забрали, — розводить руками продавець.
— Давно шукаєте? — запитую.
— Два дні вже як, — бідкається розчарована жінка.
А ми продовжуємо пошуки. Цього разу пішли шукати солі між рядами
на ринку. І ось воно — диво! Біля однієї з палаток стоїть стілець.
На ньому - аркуш паперу, де великими літерами виведено: «СІЛЬ». Покупці
обступили знахідку.
— Скільки стоє? — запитує одна молодиця.
— Один кілограм - три гривні, а півтора кіла — чотири, — відповідає підприємець.
— А чого вона сірувата якась? — не йметься молодиці.
— Ніяка вона не сіра. Вона така і є. То просто коли в пачці купуєте, не
видно. Беріть. Солі ніде нема. Мені з Дніпропетровська дзвонили, так
там уже по десять гривень.
— А ще є?
— Поки що нема. Но через півчаса ще підвезуть.
Йдемо далі. У продуктовій палатці, що знаходиться неподалік від винахідливого підприємця, запитуємо про сіль.
— Ну ви що? Наче у вас дома й грама солі нема?! — не витримує
продавець. — Що ви її шукаєте? Буде вам сіль як завжди, почекайте пару
днів! Може, я трохи старомодний, але не розумію, як можна в три дорога
за сіль ломити…
Підходимо до оптової бази. Кухонної солі немає, зате є сіль-лизун (для
тварин). Біля виходу на прилавку пальцем по снігу хтось написав: «Соль
нету». Перехожі, побачивши, що ми фотографуємо напис, прокоментували:
«Совєцький союз опять начинається».
Незабаром ми дізнались, що на іншій оптовій базі у Кобеляках сіль є, була і буде…
Власник дрібнооптового магазину Володимир Репешко сміється: «Чи вони
подуріли з тією сіллю. Вже четвертий день гребуть її як не перед
добром. Ми вже кілька тонн продали. Я беру сіль в Дніпропетровську
на оптовій базі, націняю і продаю в Кобеляках по гривні п’ятдесят
за пачку. Там, де закупаю сіль, її повно. Возитиму, коли братимуть».
Що сіль у Репешка таки купляють, яскраво засвідчує сценка, котра
розігрується поряд із магазином підприємця. Інший підприємець вщерть
набиває упаковками із сіллю свою «вазівську» четвірку. Ще двоє
міні-бізнесменів шкільного віку накладають дефіцитний товар
у «кравчучки». Ці хлопці торгують на районному ринку, котрий
розташований за 150 метрів від магазину Репешка. І вже через
15–20 хвилин вони будуть її продавати по ціні 3–4 гривні за пачку,
примовляючи: «Це остання».
Юрій Муха, співвласник найбільшого в районі дрібнооптового магазину
«Два куми», підтверджує проблему дефіциту солі. Він говорить: «Ще
до Нового року ми проплатили державному підприємству «Артемсіль»
за 2 вагони солі. І до третьої декади лютого так і не отримали товару.
Наш співробітник, який займається питаннями поставок залізничним
транспортом, розповів, що за січень-лютий по Україні не пройшло жодного
вагона із сіллю».
У понеділок 23 лютого Юрій Муха зателефонував до редакції і повідомив:
«Надійшов запит із «Артемсолі», просять повторно надіслати наші
реквізити. Обіцяють, що через тиждень сіль надійде до нашого магазину.
Я так зрозумів, що перебої із поставками пов’язані із зміною
керівництва підприємства. Напевне, якісь ревізії, перевірки
проводились, от відвантаження й не було».
Як відомо, сіль, яку ми споживаємо, везуть до нас переважно з Донецької
області (м. Соледар). На офіційному сайті виробника — Державного
об’єднання «Артемсіль» викладено інформацію, яка, ймовірно, і є
причиною запізнення поставки продукту.
Відділом кадрів ДПО «Артемсіль» оприлюднений наказ від 28 січня цього
року про звільнення з роботи колишнього генерального директора
підприємства Сергія Пиріна і призначення на цю посаду нового керівника
— Дмитра Доценка.
Не дивлячись на це, Сергій Пирін, за його словами, категорично не
згоден з підсумками міністерського конкурсу, вважає зміну керівництва,
що відбулася у «Артемсолі», незаконною і звернеться з позовною заявою
в судові органи. Новий генеральний директор «Артемсолі» Дмитро Доценко
і прибулий з ним юрист пред'явили документи, що підтверджують
правомірність новопризначеного керівника…»
Таким чином можна припустити, що проблеми, які виникли зі зміною
керівництва, і є причиною тимчасової зупинки поставки солі
до споживачів. Про закриття заводу навіть мови в цьому повідомленні не
було. Тому прохаємо наших читачів не панікувати.
До речі, запаси Артемівського соляного родовища, що займає площу
170 квадратних кілометрів, практично невичерпні. За 300 років
промислової експлуатації поклади Артемівського родовища кам'яної солі
використані лише на один відсоток. Тому будьте певні, солі нам
вистачить ще на багато тисячоліть.
І наостанок. У сусідньому Царичанському районі продавці, почувши
запитання щодо дефіциту солі, роблять круглі від здивування очі. Там
солі вистачає. Ціна - півтори гривні за пачку вагою1,5 кілограми.
Начальник відділу маркетингу і реклами ДПО «Артемсіль» В’ячеслав Литовченко прокоментував ситуацію для читачів «ЕХО»:
«Предприятие работает в нормальном режиме, ограничений нет. Данная
ситуация вызвана паникой среди населения, которая вызвана различными
слухами.
Цены для потребителей Украины не менялись с апреля 2008 г.
и в ближайшее время меняться не будут. В ближайшие дни будут отгружены
дополнительные объемы соли в данные регионы.
Однако в данной ситуации плохо то, что сейчас население закупит соль
в больших объемах, и в апреле-мае ее покупать не будут, а предприятию
придется приостанавливать цеха из-за отсутствия спроса.
За 22 дня февраля потребителям Украины отгружено 13180т соли фасованной
в пачки, что на 1697т больше, чем за аналогичный период 2008г.
Разведанных запасов соли при существующих объемах добычи хватит
на тысячу лет вперед.»
Головна 
