Всього: 3484 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 1 Із них: Новачків: 1109 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2732 Жінок: 752
Ця розповідь, власне, є продовженням історії про небезпечні відходи, надрукованої у минулому номері «ЕХО». На розвиток подій довго очікувати не довелося. От тільки такого розвитку не міг передбачити ні автор, ні більшість героїв цієї невигаданої історії… На другий день після виходу номеру до автора статті зателефонував Анатолій Шкарбан, депутат обласної ради і голова екологічної комісії. Він подякував за статтю і пообіцяв якнайшвидше долучити до розв’язання історії з озерцем обласну екологічну інспекцію. Що ж, на цьому журналістові можна було заспокоїтись і, як і більшості православних українців, зустріти в неділю свято Воскресіння Господнього. Але насолодитися відпочинком не вдалося. Пообіді в неділю до кореспондента зателефонував засновник «ЕХО» Сергій Попович і повідомив приголомшливу новину – у Зачепилівці палає озерце з відходами. Разом із озерцем горять бур’яни у відстійниках дільниці «Полтава-водоканалу» і, що найстрашніше, молоденькі сосни в розсаднику Новосанжарського лісового господарства! Сам Сергій Васильович, перервавши відпочинок у Нових Санжарах, вже добрих півгодини працював на місці події. Свято довелося перервати. Довелось відмінити святкову прогулянку з родиною і виїхати в Зачепилівку. Ще з траси було видно, що з-поміж світло-жовтих клубів диму від горілого лісу і трави пробивався ядучо-чорний і густий дим – це горіли відходи, що наповнювали озерце. До пожежі кореспондент під’їхав з боку полігону твердих відходів. Раптом серед їдкого диму на дорозі з’явились дві постаті. Обидва чоловіки стурбовано дзвонили по мобільних телефонах і давали якісь вказівки. Для двох керівників – Анатолія Мокляка, виконуючого обов’язки голови райдержадміністрації, та Василя Красюка, директора ДП «Новосанжарський лісгосп» - пожежа у Зачепилівці стала дуже неприємною несподіванкою. З двох боків вогонь немовби оточують пожежні машини. Але гасіння водою в таких умовах малоефективне. Більше надії вогнеборці покладають на трактор, який проорює смуги, намагаючись відділити від вогню ще цілий ліс. Десь поруч знаходиться і штабна машина, з якої керують Анатолій Спорник, начальник Новосанжарського райвідділу МНС, та його заступник Юрій Шило. Окрім трьох машин пожежників, у ліквідації пожежі беруть участь три машини держлісгоспу та один трактор. Однак швидко побороти вогняну стихію не вдається – дуже заважає сильний поривчастий вітер, який немовби навмисно роздмухує вогонь і перекидає його далі. На дорозі біля місця події стоїть зачепилівський сільський голова Михайло Заріцький. - Дим побачив мій син. Було це десь о 13.30 - 14.00. Причому одразу повалив густий чорний дим, немовби горить нафта, а вже потім з’явився жовтий, такий як від сухої трави. Підходимо до Анатолія Мокляка, який стурбовано спостерігає за діями пожежних. – Як гадаєте, Анатолій Павлович, яка причина пожежі? – запитую. – Поки що нічого точно сказати не можна, - відповідає він. - Це пожежні визначать. Цікаво, що і вогнеборці, які гасили вогонь, і сільський голова Михайло Заріцький були переконані, що причиною займання був зумисний підпал. Але це, так би мовити, неофіційна версія. Офіційна ж з’явиться пізніше. Але про все по-порядку. За деякий час спільними зусиллями пожежу таки вдалося локалізувати. Та, як виявилось, перепочити пожежникам не вдалося – надійшло повідомлення, що загорілись луки, які знаходяться за «Райавтодором» та «Сільгоспхімією». Туди одразу ж перекинули дві пожежні машини і трактор. Вони невдовзі й загасили пожежу, яка, на щастя, не спричинила великих збитків, знищивши лише суху траву на луках та кілька десятків невеликих дерев. Що ж до нашої історії, то вона мала наступного дня досить цікаве продовження. Ні, на щастя, вже ніде нічого не горіло. Просто цього дня кореспондент вирішив ще раз з’їздити на місце події і сфотографувати те, що лишилось від жовтого озерця та дерев, які його оточували. Краєвид, який і раніше не надто милував око, зараз взагалі нагадував сюжет із апокаліптичної картини про кінець світу. Чорне, із невеликими жовтими масними плямами озерце, «води» якого всуціль вкриті попелом і сажею, а навколо – обгорілі, чорнющі скелети дерев, які немовби охороняють непривабливу водойму. Вітер, налетівши, кидає в очі пригоршню попелу і роздмухує гарячу жарину у серці останньої помираючої деревини – над озерцем тягнеться сизий димок… Переходжу на інше місце, щоб вибрати вдаліший ракурс, і раптом помічаю, що дорогою, якою п’ять хвилин тому приїхав сюди, їде іномарка. Лісники? Екологи? МНС? Машина наближається, гальмує і зупиняється просто поруч зі мною. На пасажирському місці сидить незнайомий чоловік у окулярах. Водійські двері відчиняються, і з авто виходить… власник ПП «Маріїч» Анатолій Павлович. Саме його підлеглі і вивозили відходи до «озерця». – Як гадаєте, чиїх рук це справа? – запитує він. – Навіть не знаю. А у вас є якісь версії? – Версії є, але ділитися ними з вами після тієї статті якось не хочеться. До речі, вам за неї хоч заплатили? – За статті мені платить власник газети. А щодо версій, мені здається, що ця пожежа вам зовсім не на користь, чи не так? – Ні, не на користь, - відповідає Анатолій Павлович. - Треба, мабуть, звертатися до міліції – нехай вона розбирається На цьому наша несподівана зустріч і короткий діалог закінчуються. Машина розвертається і їде. Лишаюсь біля згарища, гарячково обдумуючи два питання – «чи була ця зустріч випадковою?» і «хто ж насправді запалив озерце?» Відповідь на друге питання я намагався з’ясувати вже у вівторок. Щоб отримати офіційну версію, звернувся до Новосанжарського райвідділу МНС. - Я сьогодні тільки і спілкуюсь, що із журналістами. Щоправда, зустрічаємося ми завжди із неприємних причин, - говорить головний районний «МНСник» Анатолій Спорник. – Щодо пожежі у Зачепилівці. Повідомлення про неї надійшло від ДП «Новосанжарський лісгосп» о 14.30, участь у гасінні брали чергове відділення ПДПЧ-22, одне відділення МПО та працівники лісгоспу – всього близько тридцяти чоловік. Того ж дня пожежу було локалізовано. Всього вогнем пошкоджено 3 га трави на територіях відстійників дільниці «Полтава-водоканалу» та 0,02 га лісу в лісорозсаднику. - Як щодо офіційної причини пожежі? - Офіційна версія – пожежа сталася через необережне поводження з вогнем невідомими особами. Ніякого зумисного підпалу не було. - Деякі очевидці стверджують, що пожежа почалася із озерця з олійними відходами, а вже потім перекинулася на траву. - Ні, навпаки – спочатку загорілася суха трава, а потім полум’я перекинулося на це озерце, і воно загорілося. Щодо так званих «очевидців», то я бачив їх біля місця події – більшість стояли і знімали на мобільні камери. У нас чомусь всяка біда перетворюється на розвагу. Ось так. Проти офіційної версії, як кажуть, не попреш. Хіба що висунути свою, неофіційну, але близьку до неї за змістом. Виходить, що якісь «невідомі особи», добре пообідавши у світлу Пасху, вирішили попалити траву на відстійниках. Або навіть події розгорталися так. Якісь «невідомі» вирішили зустріти Великдень «на природі». І зібрались поїхати на шашлики. Але в таке місце, де їм ніхто б не заважав і не набридав. О! Що може бути краще, ніж каналізаційні відстійники?! «Невідомі» зібрались і приїхали до мальовничої місцинки. І тут, готуючи запашну м’ясну страву на лоні не менш запашної природи, вони суто з необережності запалили траву. Можливо, навіть, і в кількох місцях. Потім, зрозуміло, злякались, нашвидкоруч поїли напівсирі шашлики і зникли у невідомому напрямку. Ех, ви, «невідомі»! Самі не відпочили, та й іншим не дали. На цьому закінчується друга частина зачепилівської епопеї із озерцем. Але «далі буде». Обов’язково. P.S. У середу кореспондентові «ЕХО» довелося знову побувати на місці пожежі. Тепер - разом із депутатом обласної ради та головою екологічної комісії Анатолієм Шкарбаном. Анатолій Миколайович оглянув місця зливу відходів. До речі, як з’ясувалося, олійні відходи зливали і просто у відстійники «Полтава-водоканалу». Але найбільшим було наше здивування, коли під’їхавши до насосної станції, біля якої закінчувалось озерце злитих відходів, ми побачили… свіжовилиту чорну рідину! Тут же на землі чітко відбилися сліди вантажного автомобіля. Ось так, після публікації в газеті, після чи то підпалу, чи то пожежі зливати відходи, не дивлячись ні на що, продовжують. З місця події Анатолій Шкарбан зателефонував до екологічного інспектора Володимира Капустяна. Тому, як виявилося, і про відходи, і про підпал вже було відомо, але на місце події він досі не виїжджав і ніякого розслідування не проводив. Після розмови з головою екологічної комісії він пообіцяв таки взятися за зачепилівську справу. Що ж, почекаємо.
Відео цієї пожежі ви можете переглянути перейшовши по цьому і цьому посиланнях.
Володимир Паршевлюк, кореспондент газети «ЕХО» в Новосанжарському районі, тел. 8(099)956-02-08 http://exo.at.ua/
Головна 
