Всього: 3484 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 1 Із них: Новачків: 1109 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2732 Жінок: 752
У Нових Санжарах з’явилося ще одне місце, де можна знайти відпочинок не лише для тіла, але й для душі. Облаштували його неподалік Новосанжарського інкубаторно-птахівничого підприємства, а ініціатором створення цього місця для відпочинку новосанжарців був, звичайно ж, селищний голова Андрій Река. А почалося все приблизно 300 років тому. Саме тоді на цьому місці пустив коріння молодий дубок. Ні час, ні люди його не зачепили і за три століття потому біля нього зібралися новосанжарці, аби стати свідками проведення урочистого молебню. Проводив його частий гість на новосанжарській землі Полтавський і Кременчуцький єпископ Федір разом із приїжджими та місцевими священиками. Андрій Река попрохав священників провести цей молебень біля трьохсотрічної деревини, яка пережила шість поколінь новосанжарців і уособлює собою немов би зв'язок між поколіннями. Перед днем проведення молебну місцину відповідно підготували – прибрали сміття, огородили дерево, позрізали з дуба старі сухі гілки. Невдовзі на місці одного зрізу з’явився хрест. Серед місцевих прочан одразу поповзли чутки про диво, але… вони були одразу розвіяні владикою Федором під час його звернення до новосанжарців. - Як бачите, на зрізі однієї з гілок цього дуба якась добра людина зобразила хрест. Так, щоб не було ніяких зайвих розмов, я підтверджую, що цей хрест є рукотворним. Але, як би там не було, хрест – це символ віри і церкви, тому дяка тій людині, що його намалювала. На трьохсотрічний дуб вирішили встановити освячену ікону із зображенням Спасителя – Ісуса Христа. Тож відтепер під цією деревиною можна набратися не лише фізичних сил, а й прийти помолитися та очиститися духовно. До цього новосанжарців запрошував новосанжарський мер Андрій Река. Про лікувальні властивості дуба розповідала присутнім вчитель Новосанжарського НВК Наталія Скирда. Вона повідала цілу красиву легенду. А йшлося в ній про те, що 300 років тому під тоді ще молодим дубом двоє козаків поклялися один одному у вічній дружбі. В бою одного товариша поранили, інший кинувся на порятунок, але запізно – друга вбили. Та козак не лишив тіло товариша на поталу ворогам і з боєм відбив його. Та і сам був тяжко поранений. Його товариша із усіма козацькими почестями поховали. А от другого козака продовжувала мучити тяжка рана. Вона не гоїлася і приносила воїнові чисельні фізичні та духовні страждання. І от, одного разу, козак прийшов посидіти під дубом і пригадати товариша. Посидів і… йому трохи полегшало. За кілька днів прийшов ще раз. Потім почав ходити щодня і поступово рана його затяглася зовсім. Немов би дуб, пам’ятаючи щиру клятву вірності, дав козакові сили і здоров’я за його благородну душу. Ось така легенда. Можливо, надто красива, щоб бути правдою. Тим не менше, кожен новосанжарець відтепер може прийти і на собі перевірити лікувальні сили дуба. Або просто побути наодинці із собою та з Богом.
Володимир Паршевлюк, кореспондент газети «ЕХО» в Новосанжарському районі, тел. 8(099)956-02-08 http://exo.at.ua
Головна 
