Вихідні дні (субота, неділя) входять до відпустки, так би мовити, на загальних підставах, оскільки відпустка обчислюється у календарних (а не робочих, як до 1997 року) днях. А от святкові та неробочі дні не враховуються, але й не оплачуються. До таких днів в Україні віднесені: 1 січня - Новий рік; 7 січня - Різдво Христове; 8 березня-Міжнародний жіночий день; 1 і 2 травня - Дні міжнародної солідарності трудящих; 9 травня-День Перемоги; 28 червня-День Конституції України; 24 серпня-День незалежності України, а також дні, на які за церковним календарем припадають Великдень і Трійця.

Як розрахувати „відпускні” працівникам, які перебувають у щорічних чи додаткових відпустках?
Нарахування виплат на час щорічної відпустки, додаткових відпусток працівникам, здійснюється згідно з порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.02.1995 №100 з наступними змінами та доповненнями до нього. Ним передбачено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу всіх видів відпусток або виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться на основі виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки. Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня зарплата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку.
Нарахування виплат за час щорічної відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки, тривалість яких розраховується в календарних днях, проводиться шляхом ділення сумарного доходу за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових та неробочих днів, Різдва, Трійці, Пасхи). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.

Які види виплат враховуються при обчисленні середньої зарплати?
При обчисленні середньої заробітної плати для оплати за час відпустки враховуються такі види виплат: 1.Заробітна плата (основна та додаткова); 2.Виплати за час, протягом якого працівникові зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов’язків, службового відрядження тощо); 3.Допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

Які види виплат не враховуються при обчисленні середньої зарплати?
При обчисленні середньої заробітної плати не враховуються: а)виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов’язки працівника (за винятком доплат за суміщення посад, професій, розширення зон обслуговування або виконання тимчасово відсутніх працівників, а також різниця у посадових окладах у випадку заміщення керівника); б)одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо); в)премії за винаходи та раціональні пропозиції, за здавання та збирання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів; г)грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо; д)вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття, мила, змивних і знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування; е)виплати, пов’язані з ювілейними датами; є)заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачене чинним законодавством).

Чи має працівник  право на чергову оплачувану відпустку, якщо кілька років підряд бував у відпустці без збереження заробітної плати?
Якщо відпустка надавалась працівникові за сімейними обставинами на термін до 15 календарних днів на рік згідно з ст.26 Закону України „Про відпустки”, то одноденний заробіток працівника буде дещо менший, адже у ці 15 календарних днів він не отримував зарплати, але ці 15 календарних днів включаються у розрахунковий період.
Існує певна категорія працівників, яким відпустки без збереження заробітної плати надаються в обов’язковому порядку відповідно до ст.25 Закону „Про відпустки”. Наприклад: ветеранам війни - до 14 календарних днів щорічно; - пенсіонерам за віком та інвалідам ІІІ групи - до 30 календарних днів; - інвалідам І та ІІ групи - до 60 календарних днів; - ветеранам праці - до 14 календарних днів; - працівникам по догляду за хворим, рідним по крові або шлюбу - до 30 календарних днів. Таким працівникам у розрахунок виплат на час чергової відпустки ці періоди повністю виключаються, тобто нема зарплати, але зменшується і кількість днів у розрахунковому періоді на число днів відпустки без зарплати. Отже, працівник має право на чергову оплачувану відпустку, але розмір „відпускних” вже буде меншим.