Ще давня медицина виявила, так звана лімфа
тече по лімфатичних судинах, що, як і кровоносні судини, заповнюють
весь наш організм. На шляху лімфатичних судин розташовані лімфатичні
вузли. Для чого вони потрібні?
У перекладі з грецької лімфа означає «чиста вода, волога», пише MedPortal.
У кожної людини в організмі від 400 до 1000 лімфатичних вузлів. Вони
розміщені в ямках на згинах кінцівок, на шиї, під щелепою, в грудній та
черевній порожнинах. У них дозрівають імунні клітини.
Кожен
вузол цілодобово безперервно «збирає» лімфу з певної ділянки й фільтрує
її від шкідливих домішок. Ними можуть бути хвороботворні
мікроорганізми, дефектні клітини, чужорідні білки.
Що
ж відбувається з домішками, що залишилися в лімфовузлі? Їх атакують
імунні клітини - макрофаги та дослівно з'їдають ворога. Проте якщо
навантаження на вузол велике (наприклад, в тканинах, від яких тече
лімфа, виникло запалення), для нього це не проходить безслідно: вузол
стає більшим і може навіть виникнути запалення. Коли хвороба пройде,
лімфатичний вузол зменшиться, але тепер назавжди залишиться трохи
щільнішим, ніж раніше.
Багато
хто з нас ставиться до "опухання залоз" як до легкої простуди: мов, чим
менше про це думаєш, тим швидше видужаєш. Проте лікарі не розділяють
такого легковажного ставлення до цієї проблеми. Річ у тому, що
лімфаденіт - саме так називається збільшення лімфатичних вузлів -
завжди є симптомом якого-небудь захворювання. Тому його розглядують як
своєрідний індикатор тих патологічних процесів, які протікають в
організмі.
В
більшості випадків, причиною лімфаденіту є різноманітні інфекційні
процеси, впевнені лікарі. Справа в тому, як інформує портал Доктор Алвік,
лімфатичні вузли є своєрідним ситом, що фільтрує всі речовини, які
потрапляють в кров'яне русло. Тому всі хвороботворні мікроби - чи то
бактерії, чи віруси - рано чи пізно потрапляють у ці "імунні пастки". Після
їх захоплення в лімфатичних вузлах активізуються білі клітини крові та
запускається послідовний ряд агресивних реакцій, які призводять до
повного руйнування вторгнених мікроорганізмів. Проте в деяких випадках
чужорідних агентів так багато, що первинна кількість захисних клітин
просто не справляється зі своїм завданням.
Тоді
"білі тільця" починають розмножуватися для того, щоб з подвоєною силою
боротися з інфекцією. Результат такої імунної активності стає видний
неозброєним оком: шкіра над лімфатичними вузлами червоніє, а самі вони
збільшують свій розмір і стають хвороботворними.
Прикладом
місцевого лімфаденіту може служити і так звана хвороба від котячих
подряпин, що передається виключно кішками. Мікроорганізми, що є
збудниками цього захворювання, живуть у ротовій порожнині тварин і
легко проникають в кров при укусі.
Істотну
небезпеку являють і котячі подряпини, відзначають фахівці, оскільки
невелика кількість слини потрапляє на кігті при вилизуванні лап. Тому
тим, у кого є в будинку ці домашні тварини - варто застерегти дітей від
зайвого контакту з ними. У маленьких дітей, які ще нічим не встигли
перехворіти в своєму житті, лімфатичні вузли неможливо промацати під
шкірою, настільки вони м'які та крихітні.
Вони
можуть збільшуватися до майже неймовірних розмірів. Зазвичай їхнє
збільшення виявляється на задній частині шиї відразу під основою
черепа, вздовж кивального м'язу на бічній поверхні шиї, а також на
основі шиї за ключицями. Через декілька днів (в крайньому випадку —
тижнів) вони повертаються до свого нормального розміру.
Але
в дітей, які схильні до постійних інфекцій, лімфовузли можуть бути в
збільшеному стані постійно. Якщо лімфовузли збільшені тільки на одній
стороні, то це може свідчити про локальну інфекцію у цій ділянці,
наприклад про виразки в роті, шкірні інфекції або запаленні вуха.
Однак
збільшені лімфовузли самі по собі нічого не означають; вони є ознакою
того, що десь в організмі є щось на зразок інфекції. Загальна інфекція,
така, як грип, може викликати збільшення лімфовузлів по всьому тілу,
включаючи пах і пахви. У випадку якщо причина збільшення лімфовузлів
очевидна, на них можна сміливо не звертати уваги, але якщо за два тижні
вони не зменшилися до нормальних розмірів, то слід звернутися до лікаря.
Разом
з тим треба сказати, що тільки місцеве лікування лімфаденіту абсолютно
неефективне. Теплові ж процедури, до яких частенько вдаються хворі, що
зневірилися, нічого окрім шкоди принести не можуть. Адже підвищення
температури лише підсилює запалення і збільшує ризик ускладнень. Позитивні
результати може дати тільки боротьба з основним захворюванням, яке є
першопричиною збільшення залоз. Разом з одужанням лімфатичні вузли
почнуть зменшуватися доти, поки не набудуть свій первинний вигляд.
У
будь-якому разі не треба панікувати: переважно, якщо ви знаходите в
себе збільшений лімфатичний вузол - це свідчення про діючий імунітет.
Частенько взагалі не потрібно ніякого спеціального лікування
лімфатичної системи - а тільки вилікувати зуб або хворе горло. Протягом
життя лімфовузли у будь-якої людини збільшуються стільки раз, що й не
злічити - і, як правило, нічим страшним це не загрожує.
|